Рішення № 44960067, 04.06.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21415/14-ц

н/п 2/640/498/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М.

при секретарі - Сергєєвій Н.С.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодуванню моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив зобов'язати відповідача сплатити йому заборгованість, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію (індексацію), завдану моральну шкоду, а усього 48950 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що він в вересні місяці 2008 року був прийнятий на роботу до відповідача на посаду завідувачем господарством, з окладом згідно штатного розкладу. В квітні 2010 року був переведений на посаду інженера з питань охорони праці, а з жовтня 2010 року йому за окрему грошову винагороду було запропоновано виконувати додаткові обов'язки з питань матеріально-технічного забезпечення компанії, що включало також відрядження до Дністровської ГАЄС. Починаючи з грудня місяця 2013 року і до теперішнього часу він не отримував заробітної плати та належних надбавок за виконану роботу, а також грошей на чергову відпустку. На його неодноразові звернення до генерального директора компанії він отримував лише обіцянки про погашення заборгованості по виплаті заробітної плати в найкоротші строки, але жодних кроків до розрахунку зроблено не було. В вересні 2014 року позивач змушений був звільнитися.У відповідності до ст. ст. 47, 116 КЗпП України, відповідач був зобов'язаний в день звільнення виплати заборгованість по заробітній платі у сумі 12600 грн., компенсацію у сумі 13520 грн., компенсацію за затримку у сумі 6300 грн та моральну шкоду 8000 грн. однак не сплатив.

У судовому засіданні ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати по заробітній платі з серпня по грудень місяці 2014 року та моральну шкоду у сумі 30000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав уточнені позовні.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати по заробітній платі з серпня по грудень місяць 2014 року не заперечував, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у сумі 30000 грн. 00 коп. заперечував, посилаючись на недоведеність позову в цій частині.

Суд, вислухав пояснення учасників сторін, дослідив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідношення.

05 вересня 2008 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» на посаду завідувачем господарством / а. с. 4 /

ОСОБА_2 був звільнений з ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» 26 серпня 2014 року. / а. с. 4 /

В час звільнення ОСОБА_2 в порядку ст. 116 КЗпПУ відповідач всіх сум, що належить позивачу від підприємства, не надав.

Остаточний розрахунок підприємством ОСОБА_2 було вироблено 19 грудня 2014 року.

Проти вищевказаних фактів сторони по справі не заперечували.

Згідно матеріалів справи середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає 1675 грн. 00 коп., середньоденна заробітна плата 65 грн. 57 коп.

Розрахунок при звільненні з позивачем зроблений не був, чим відповідач порушив вимоги ст.116 КЗпП України, відповідно до якої при звільненні працівника виплата йому всіх сум провадиться підприємством у день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, мало місце затримка належних працівникові сум після звільнення з 26 серпня 2014 року до 19 грудня 2014 року, тобто 3 місяця та 17 днів і середній заробіток за вказаний термін складає 6139 грн. 69 коп. / 3 міс. Х 1675 грн. 00 коп. + 17 днів Х 65 грн. 57 коп. = 5025 грн. 00 коп. + 1114 грн. 69 коп. = 6139 грн. 69 коп./

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню і суд стягує 6139 грн. 69 коп. з ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» на користь позивача.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 необхідно відмовити.

При цьому суд виходить з наступного.

В порядку ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Виходячи з аналізу ст. 1167 Цивільного кодексу України « Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду », зобовязання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності:

1) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага;

2) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди;

3) причинного звязку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою;

4) вини заподіювача шкоди.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » від 31.03.1995 року № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної / немайнової / шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями / бездіяльністю / її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Загальне правило про розподіл тягаря доказування, встановлене ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. І з цієї точки зору потерпілий повинен довести факт спричинення йому моральної шкоди, щоб суд вирішив питання про відшкодування на його користь.

Згідно з ч. 2 ст. 57 ЦПК України засобами доказування є: пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи, висновки експертів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не надано будь яких доказів в обґрунтування наявності спричинення моральної шкоди та її розміру.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Позивач, відповідно до Закону України « Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому в порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави стягується судовий збір у розмірі 1% від ціни позову / 243 грн. 60 коп. /

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116. 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України « Про оплату праці», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» про стягнення про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодуванню моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 6139 грн. 69 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ТОВ « Інжинірингова компанія « Синтез» на користь держави / код ЄДРПОУ - 02893746, УДК у Київському районі м. Харкова, код отримувача коштів - 24134573, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, № доходного рахунку 31219206700004 / судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя