Рішення № 44956527, 11.06.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5554/14-ц

Номер провадження 2/623/191/2015

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Вергун І. В.

при секретарі: Ардашевій Я. В.

за участю судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

В грудні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» ( далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 18.08.2007 року відповідачка отримала кредит у розмірі 5252,15 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

На порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим утворилась заборгованість у сумі 46287,15 гривень, яка складається з:

Відповідачка позов не визнала надала суду письмові заперечення в яких вказує, що

в договорі відсутні відомості про розмір кредиту, кінцевий термін його повернення. Крім цього відповідачка надала до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності.

Судовим розглядом встановлено, що 18.08.2007 року між ЗАТ КБ « Приватбанк»

був укладений кредитний договір HAXRRX11360494 від 18.08.2007 року.

Згідно умов кредитного договору ЗАТ КБ « Приватбанк» надав ОСОБА_2

строковий кредит у сумі 5252,16 грн. на строк 12 місяців, тобто з 18.08.2007 року по 17.08.2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 70,90 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 875,36 грн ( а.с.5 оборот).

Погашення заборгованості повинно було здійснюватись в наступному порядку:

щомісяця в період оплати, а саме з 20 по 25 число кожного місяця щомісячний платіж у сумі 537,96 грн. для погашення заборгованості за кредитом, який складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно Умов ( а.с.5-9) надання споживчого кредиту фізичним особам.

Додатковою угодою від 07.02.2011 року до кредитного договору №

HAXRRX11360494 від 18.08.2007 року відповідачка добровільно передала в додаткове забезпечення кредитного договору телефон марки SONY Ericson R 750, зарядний пристрій, упаковку ( а.с.59).

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк , відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема заміна умов зобовязання і сплати неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди ( ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( "Розстрочка")

("Стандарт") передбачено, що термін позовної давності до вимог про стягнення кредиту, винагороди, неустойки пені, штрафів за договором установлені сторонами тривалістю пять років ( а.с.9), не містять підпису відповідачки.

Зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений в цих Умовах і в заяві позичальника від 18.08.2007 року містять розбіжності (а.с.5,8 оборот).

Крім того, у заяві позичальника від 18.08.2007 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

При таких даних суд приходить до висновку, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») ("Стандарт») не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 18.08.2007 року ( а.с.6-9).

Крім цього суд вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальником, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності не змінювались.

Крім цього суд не може визнати належними і допустимими доказами посилання представника позивача на додаткову угоду без номера від 07.09.2011 року до кредитно заставного договору HAXRRX11360494 від 18.08.2007 року, оскільки Умови надання самого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») не передбачають укладення будь яких додаткових угод, заяв до кредитно заставного договору ( а.с.59).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмову у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; за зобовязанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( ч. 1 ,5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідачка скориставшись правом, надам їй чинним законодавством, у лютому 2015 року звернулась з заявою про застосування строку позовної давності ( а.с.34), що відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене суд вважає, що ПАТ КБ « Приватбанк» звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором з пропуском загального строку позовної давності, оскільки строк звернення з вимогою сплив в квітні 2011 року, про що підтвердив в судовому засіданні представник позивача, а ПАТ КБ « Приватбанк» звернувся до суду 23.12.2014 року ( а.с.2-3).

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. ст. 207,257,256,258-259,526,530,610 ЦК України, суд

В и р і ш и в:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в звязку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду: підпис: ОСОБА_3

КОПІЯ ВІРНО,

Рішення не набрало чинності.

Суддя:

помічник судді: