Рішення № 44955847, 12.06.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3579/15-ц

2/639/1279/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шиянової Л.О.

За участю секретаря - Давтян К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу (депозиту), -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Харкова з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просить стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму депозиту в розмірі 124 000,00 грн. та крім того, стягнути з відповідача пеню в розмірі 26040,00 грн. в порядку ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 125 Слобожанського регіонального департаменту Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про відділення та довіреності № 714 від 22.08.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір-заявка про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» № 300131/168808/1-15, на один місяць в національній валюті.

Згідно до умов цього договору позивач запропонував розмістити вклад, а відповідач погодився розмістити цей вклад строком на один місяць з 06.02.2015 року по 06.03.2015 року за процентною ставкою 21,50%.

Відповідно до квитанції № 15 від 06.02.2015 року позивач передав відповідачу для розміщення грошові кошти у розмірі 124 000,00 (сто двадцять чотири тисячі) грн., а відповідач прийняв грошові кошти у визначеному розмірі, що підтверджується відміткою Банку на квитанції.

03.04.2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив повернути банківський вклад 07.04.2015 р. у сумі 124 000,00 грн. розміщений згідно договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» № 300131/168808/1-15 від 06.02.2015 року.

07.04.2015 року позивач особисто прибув у Банк для отримання банківського вкладу, і вимагав його повернення, але Банк відмовився виконати свої зобовязання за Договором та повернути позивачу кошти у сумі 124 000,00 грн. Отже, зобовязання за Договором відповідачем не виконані, права позивача є порушеними, а тому підлягають поновленню.

Представник позивача ОСОБА_4, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій підтримала позов в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності та зазначила, що із запереченнями відповідача ознайомилася з їх змістом не погодилася (а.с.28).

У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений, причини неявки суду не сповістив. Відповідач надіслав на електронну адресу суду заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що зобовязання між позивачем та відповідачем виконуються своєчасно та відповідно до умов договору та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі ( а.с.23,24-28).

Частиною 4 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Статтею 15 ЦК України визначено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено судом, 06.02.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявка про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» № 300131/168808/1-15, на один місяць в національній валюті ( а.с.6).

Відповідно до пункту 1 договору Вкладник вносить а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок №2630.6.4.00063.001 у сумі 124 000,000 грн. на строк з 06.02.2015 06.03.2015 у порядку та на умовах, визначених в цьому договорі заяві та Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит».

Згідно пункту 2 Договору за час користування коштами вкладу протягом строку визначеному пунктом 1 цього договору заяви, Банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 21,50% річних.

Відповідно до квитанції № 15 від 06.02.2015 року позивач передав відповідачу для розміщення грошові кошти у розмірі 124 000,00 (сто двадцять чотири тисячі) грн., а відповідач прийняв грошові кошти у визначеному розмірі, що підтверджується відміткою Банку на квитанції ( а.с.7).

Пунктом 6 Договору передбачено, що після закінчення строку, визначеного п.1 цього Договору, Вклад повертається Вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положенням п. 5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» від 24.11.2014 року. (далі - Основні умови).

Положення п. 5.2 Основних умов у випадку закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення Строкового вкладу після закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, Вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення Вкладу, отримати кошти з Строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію Договору припинити, зобовязаний надати Банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку Строкового вкладу, визначеного Договором-заявою.

В разі ж, коли Вкладник не надав Банку зазначену письмову вимогу та не вимагає повернення Вкладу після закінчення строку, визначеного Договором-заявою, строк розміщення Строкового вкладу вважається продовженим з наступного дня, після закінчення строку, визначеного Договором-заявою, на строк, що дорівнює початковому строку розміщення Строкового вкладу. Протягом строку, на який продовжено розміщення Строкового вкладу, Банк нараховує i виплачує Вкладнику проценти за ставкою, що встановлена Банком для банківських строкових вкладів (депозитів) відповідного виду Вкладу та діє станом на перший день початку строку, на який продовжено розміщення Вкладу. Кількість пролонгацій строку розміщення Строкового вкладу за Договором необмежена.

Позивач по закінченню місячного терміну дії Договору, заяву на повернення йому суми депозиту не подавав, чим погодився із автоматичною пролонгацією дії договору ще на один місяць .

Судом встановлено, що 03.04.2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив повернути банківський вклад 07.04.2015 р. у сумі 124 000,00 грн. розміщений згідно договору банківського строкового вкладу (депозиту) «Класік» № 300131/168808/1-15 від 06.02.2015 року ( а.с.8).

Однак у визначену в заяві дату відповідач грошові кошти не повернув.

Заперечення відповідача про відсутність в заяві ОСОБА_1 вказівки про спосіб повернення вкладу суд розцінює як спробу перекласти на позивача провину за невиконання умов договору, як зазначено в позовній заяві позивач особисто прибув до банку для отримання грошових коштів у касі банку, що свідчить про визначення способу, порядку повернення вкладу.

Посилання відповідача на Постанову правління НБУ №160 від 03.03.2015 р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині обмеження видачі готівкових коштів в іноземній валюті не відповідає обставинам справи, оскільки депозит (вклад) був зроблений в національній валюті України.

Станом на теперішній час депозитний вклад за договором № 300131/168808/1-15 в розмірі 124 000,00 грн. не повернуто.

Отже, відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» своєю відмовою у поверненні банківського вкладу порушив вимоги ст. ст. 1058, 1061, 1074 ЦК України, які не допускають обмеження прав клієнта розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, крім випадків обмеження права розпорядженням рахунку за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статями 509 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок цього Кодексу, умов договору та інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно ст. 1060 ЦК України банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами та на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 ЦК України), на який розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів».

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що у разі коли виконавець не може виконати роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуг), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином, Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача пеню в сумі 26040,00 грн. за період з 08.04.2015 р. по 14.03.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1% від ціни позову у сумі 1 500,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 74, 88, 158, 169,208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 177, 316, 321, 509, 526, 1058, 1060, 1074 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» код банку: 300131, ЄДРПОУ: 09807856, Адреса: 04050 м. Київ, вул. Артема, 60 на користь ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: 61064, АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1, суму депозиту у розмірі 124000,00 ( сто двадцять чотири тисячі) грн., пеню в розмірі 26040,00 ( двадцять шість тисяч сорок) грн., всього стягнути 150040,00 ( сто пятдесят тисяч сорок) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» код банку: 300131, ЄДРПОУ: 09807856, Адреса: 04050 м. Київ, вул. Артема, 60 на користь держави судовий збір у розмірі 1500 ( одна тисяча пятсот ) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області черезсуд першої інстанції шляхом подачів 10-денний строк з дня проголошення рішенняапеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5