Рішення № 44955350, 02.06.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21134/14-ц

Провадження № 2/638/1970/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Виставній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника,

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить припинити право власності відповідача на ? частину однокімнатної квартири 45 в житловому будинку літ. "А-15", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр.. Перемоги, 66-1 , житловою площею 20,60 кв м, загальною площею 54,00 кв м., визнати за ним право власності на ? частину вказаної вище квартири належну ОСОБА_2 , виплатити відповідачу з депозитного рахунку Дзержинського районного суду м. Харкова грошові кошти в сумі 289 612, 50 грн , що внесені ОСОБА_1 за квитанцією № 4453853 від 24.11.2014 року та стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 липня 2011 року між ПАТ "Трест Житлобуд-1" з однієї сторони та ним та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до вказаного договору він та ОСОБА_2 набули у власність у рівних частинах по ? частині кожен однокімнатну квартиру 45 в житловому будинку літ "А-15" по пр.. Перемоги 66-1 в м. Харкові , житловою площею 20,60 кв м , загальною- 54,00 кв м. Квартира є спільною частковою власністю, він та відповідач є співвласниками квартири, кожному з яких належить ? частка у праві власності на вказане майно. Після придбання квартири, разом проживали в цій квартирі, користувалися відповідним майном, зареєстрували своє місце проживання за відповідною адресою. Наразі має неприязні стосунки з відповідачем. Постійні сварки та несумісність життєвих позицій привели до фактичного припинення спілкування та неможливості спільного проживання в зазначеному житлі, користування ним. З лютого місяця відповідач виїхала з квартири на інше місце проживання, фактично квартирою не користувалась, витрат по утриманню не несла. В той же час створювала йому перешкоди для правомірного користування ним вказаною вище квартирою, в наслідок чого він вимушений був залишити квартиру та тимчасово проживати в іншому місці. Відповідач змінила замки в квартирі, про дублікат ключів не повідомила. З приводу цього він викликав дільничного інспектора, який зафіксував відповідний факт та за допомогою спеціалістів знову змінити замки. Зважаючи на те, що між ним та відповідачем склалися ворожі відносини, вважає, що спільне володіння та користування квартирою є неможливим. Він має роботу в місті Харків, іншого місця для проживання у нього немає. На його думку наявні підстави для припинення права відповідача на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, що передбачено ч. 1 ст. 365 ЦК України. Вважає, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника .

В судовому засіданні уповноважений представник позивача, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримала позовні вимоги свого довірителя та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладене в позовні заяві. Додатково пояснила, що однокімнатна квартира не призначена для проживання в ній сторонніх людей ( не сім"ї), до того ж різної статі. Припинення права на частку в спірному майні не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки остання м буде мати можливість придбати або орендувати інше житло за отриману від позивача суму компенсації.

Уповноважений представник відповідача, яка діє на підставі договору, позовні вимоги позивача не визнала , заперечував проти їх задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що підстави для припинення права на частку у спільному майні, передбачені ч. 1 ст. 365 ЦК України, на які посилається позивач, відсутні, вважає, що позов необґрунтований та безпідставний. Так, дійсно, останнім часом між сторонами , з вини матері позивача, дійсно склались неприязні стосунки. З метою перешкоджання відповідачці проживати в спірній квартирі, в той час, коли ОСОБА_2 знаходилась на роботі, мати позивача змінила замки на вхідних дверях квартири. З цього приводу сук Л.В. зверталась до Дзержинського РВ ХМУ ГУМСВ України в Харківській області з заявою про кримінальне правопорушення від 14.06.2014 року. У зв"язку з цим, її довіритель вимушена була поміняти замок в дверях, бо іншим чином не могла потрапити до спірного житла. Відповідач постійно проживає в спірній квартирі, іншого житла не має, працює в м. Харкові, оплачує комунальні послуги. Позбавлення ОСОБА_2 частки у спільному майні завдасть їй істотної шкоди та порушить її майнові та житлові права, бо остання не забезпечена іншим житлом, спірна квартира є її єдиним та постійним місцем проживання, частка в спільному майні не є незначною. Також зазначила про те, що позивач має на праві власності інше житло, за рахунок якого може забезпечити свої житлові права. Внесена позивачем сума компенсації не є достатньою для придбання її довірителем ізольованого житла.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини, що підтверджуються наявними в справі доказами .

На підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 3984 договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2011 року, продавець- ПАТ "Трест Житлобуд-1" , передав у власність покупцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які прийняли у власність у рівних частинах , по ? частині кожен, однокімнатну квартиру номер 45 в житловому будинку літ "-15", що знаходиться за адресою місто Харків, проспект Перемоги, 66-1, житловою площею 20,60 кв м, загальною площею 54,00 кв м. Згідно даних витягу про державну реєстрацію прав від 05.09.2011 року, за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано право власності по ? частці за кожним. Особовий рахунок на оплату комунальних платежів відкрито на ім."я ОСОБА_2, що підтверджено даними квитанцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що спільне володіння та користування з відповідачем спірним майном неможливо по причині наявності суперечок, непорозумінь між сторонами спору, що унеможливлює спільне проживання у спірній квартирі.

Представник відповідача в своїх запереченнях на позовні вимоги позивача зазначає про те, що дійсно, після повернення мати позивача із-за кордону, де остання постійно мешкає, між її довірителем та позивачем стали виникати скандали. Зі свого боку її довіритель не чинила позивачу перешкод в проживанні в квартирі, а замки в дверях змінила після того, як мати позивача з метою перешкоджання ОСОБА_2 користуватися житлом, провела заміну замків в дверях. Також пояснила, що її довіритель впевнена, що стосунки з позивачем можливо відновити, відповідно, в подальшому можливо спільне володіння та користування спірною квартирою, зі свого боку не чинить перешкод позивачу в користуванні його власністю. Вважає, що примусове припинення її, як співвласника, права на частку у спільній власності, приведе до того, що вона виявиться не забезпечена житлом.

Відповідно до вимог ст.. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласник, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.

Згідно з ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду.

З матеріалі справи вбачається, що за заявою ОСОБА_1 від 15.10.2014 року Харківським НДІ судових експертиз ім.. Засл. Проф.. ОСОБА_3 було виконано висновок експертного будівельного дослідження на предмет проведення оцінки ринкової вартості спірної квартири. Згідно даного висновку від 07.11.2014 року, ринкова вартість однокімнатної квартири № 45 в житловому будинку літ. "А-15", що знаходиться за адресою місто Харків, проспект Перемоги, 66-1, житловою площею 20,6 кв м, загальною площею 54,0 кв м, складає 579 225 грн.

Позивачем за квитанцією № 4453853 від 24.11.2014 року на депозитний рахунок суду внесено грошові кошти в сумі 289 612, 50 грн.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач в обгрунтування заявлених ним позовних вимог зазначає про те, що нормами чинного цивільного законодавства України передбачено, що у разі неможливості спільного володіння та користування майном, можливо за рішенням суду припинити право особи на частку у спільному майні. З урахуванням наведеним ним доказів, вважає, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, тому що вказана сума грошової компенсації вартості ? частки спірної квартири є достатньою для того, щоб відповідач мала можливість придбати або орендувати за отриману компенсацію собі житло.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що позбавлення її частки у спільному майні завдасть їй істотної шкоди та порушить її житлові права, бо вона не забезпечена , на відміну від позивача, який має на праві приватної власності в іншому регіоні України інше житло, іншим житлом, спірна квартира є єдиним та постійним місцем її проживання.

Відповідно до вимог ст.. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що позивач примушує відповідача продати йому за визначену ним грошову суму свою частку в спільній власності.

Відтак, суд визнає такими, що мають обгрунтованість та довіденість твердження відповідача про те, що припинення її права на частку в спільному майні завдасть істотної шкоди їй, як співвласнику, тому що вона не буде забезпечена житлом, оскільки іншого житла не має.

Ті докази, на які посилається позивач , як на підставу своїх позовних вимог, не є належними доказами та ніяким чином не доводять ті обставини, що мають значення для вирішення справи, тому законних підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 57-60 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.. 41 Конституції України, ст.. 319, 365 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_2 на ? частину однокімнатної квартири № 45 в житловому будинку літ "А-15", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр.. Перемоги, 66-1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд 1 інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особами, які були учасниками процесу, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя : І.О.Грищенко