Рішення № 44951873, 11.06.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1916/15-ц

Провадження № 2/591/1040/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

з участю прокурора Іващенко А.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного вилову риби,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2015 року прокурор м. Суми в інтересах держави в особі ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області звернувся із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 серпня 2013 року о 7-00 годині ОСОБА_2 на водоймі в с. Косівщина Сумського району з гумового гребного човна здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову та спіймав 101 шт. карася серебристого, 6 шт. окуня, 16 шт. сазана, всього риби загальною вагою 20 кг, чим порушив та п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства. Згідно розрахунку за Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, відповідач завдав збитки рибному господарству України на суму 6715 грн. Постановою Сумського районного суду від 18.09.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією на користь держави знарядь лову. Посилаючись на п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», позивач просить стягнути з відповідача на користь держави в особі ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області завдану шкоду у розмірі 6715 грн.

В суді представник прокуратури м. Суми ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В суді представник ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала письмові пояснення (а.с.48-49), в яких посилалась на те, що Косівщинське водосховище є рибогосподарською водоймою загального користування. Дія Правил любительського і спортивного рибальства поширюється на всі водні обєкти. ОСОБА_2 здійснював любительське рибальство, однак всупереч Правилам, рибалив незаконно, з використанням заборонених знарядь лову двох сіток з ліски. Зазначає, що види незаконно добутої риби зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, який відповідачем не оспорювався, і він власноруч писав в протоколі пояснення щодо виловленої риби. Також відповідачем не оскаржувалась постанова суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вид пійманої риби визначався шляхом візуального огляду та із застосуванням експертного висновку науково-дослідного інституту Азовського моря «Щодо застосування назв аборигенного представника іхтіофауни України сазана».

В суді відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти позову заперечували. Вважають, що Косівщинське водосховище не є рибогосподарським водним обєктом, так як це штучна водойма, яка збудована для створення запасу води, і не використовується для рибогосподарських цілей. Тому по відношенню до даного водного обєкту не можна застосовувати такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, затверджені Постановою КМУ від 21.11.2011 року № 1209. Також зазначають, що спіймана відповідачем риба була живою, і її можна було б відпустити в природне середовище, і тоді шкоди не було б завдано, однак рибу вилучили та забрали працівники держрибохорони. Зазначають, що ветеринарна експертиза не проводилась, а тому не встановлено факт, що риба загинула саме від сітко снастей відповідача. Також відповідач не погоджується з зазначеним видом виловленої риби сазан, і вважає, що він спіймав рибу виду короп звичайний, а відшкодування шкоди за цей вид риби взагалі не передбачено. В задоволенні позову просить відмовити повністю

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Сумського районного суду від 18.09.2013 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 4 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення за цим законом у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення сіток з ліски (а.с.8).

Дана постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.

Даною постановою встановлено, що 23 серпня 2013 року о 7-00 годині ОСОБА_2 на водоймі в с. Косівщина Сумського району з гумового гребного човна здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову: сітками із ліски 2 шт., спіймав риби: карась серебристий 101 шт., окунь 6 шт., сазан 16 шт., загальною вагою 20 кг, заподіявши зитків рибному господарству України на суму 6715 грн. (а.с.8).

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_2 свою вину визнав частково, пояснив, що згоден з правопорушенням в частині незаконного вилову риби, але не згоден з нарахованою сумою збитків, оскільки вважає її завищеною (а.с.8).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем ОСОБА_2 в суді підтверджено загальну кількість виловленої риби, він не погоджується лише з видом виловленої риби, стверджуючи, що впіймав 16 особин коропа звичайного, а не сазана. А оскільки в Таксах взагалі не передбачено такси для визначення розміру шкоди в разі вилову такого виду риби як короп звичайний, то і нарахування розміру шкоди за цю рибу вважає неправомірним.

Однак суд вважає ці доводи відповідача необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, обчислюється згідно Постанови КМУ від 21.11.2011 року №1209 року «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних обєктах України».

Відповідно до вказаної Постанови, оцінка шкоди не залежить від розміру та ваги водних біоресурсів, розрахунок розміру шкоди за незаконне добування одного екземпляра риби встановлюється в залежності від виду риби та становить: за один екземпляр карася сріблястого та окуня 1 неоподаткований мінімум доходів громадян, один екземпляр сазана 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.7).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині того, що він виловив вид риби короп звичайний, а не сазан, оскільки наданий ним витяг з Інтернет енциклопедії Вікіпедії (а.с.27-28) не є доказом в розумінні ст. 57 ЦУПК України.

В той же час, позивач ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області надало суду експертний висновокнауково-дослідного інституту Азовського моря «Щодо застосування назв аборигенного представника іхтіофауни України сазана», згідно якого працівники органів рибоохорони при встановленні порушень Правил рибальства, оформленні документів про незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, зокрема, цих риб в стані природної волі, повинні застосовувати назву «сазан» (а.с. 58-59).

Більше того, сам відповідач ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення власноручно зазначив, що 23.08.2013 року в 7-00 годині на Косівщинському водосховищі з резинового надувного човна проводив витягування сіток, раніше ним встановлених, та виловив карасів 101 шт., окунів 6 шт., сазанів 16 шт., вину своє визнає, претензій не має (а.с.5, зворот).

Та обставина, що Косівщинське водосховище знаходиться у комунальній власності (передано Сумській районній раді) і не використовується для цілей рибного господарства, підтверджена в суді інформацією Сумського обласного управління водних ресурсів (а.с.67), тобто у суду є всі підстави вважати, що виловлена відповідачем в даній водоймі риба є дикою, а не культурною (штучно вирощеною) формою біологічно одного виду риб: сазан (Cyprinus carpio Linnaeus) (а.с.59).

Таким чином, виходячи з кількості виловленої відповідачем риби, та вказаного розрахунку розміру шкоди, позивачем вірно обраховано загальна сума завданої шкоди 6715 грн. (а.с.6), що і підлягає стягненню з відповідача на користь держави в особі управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області, на рахунок Косівщинської сільської ради Сумського району.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 243,80 грн.

На підставі Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», Постанови КМУ від 21.11.2011 року №1209 року «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних обєктах України», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного вилову риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі ОСОБА_4 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області на рахунок Косівщинської сільської ради Сумського району збитки, заподіяні внаслідок незаконного вилову риби в розмірі 6715 грн. (шість тисяч сімсот пятнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено до 12 червня 2015 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова