Рішення № 44950958, 11.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:Бондаренко Н.В., Ковалевича С.П., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Корецької міської ради про визнання не чинним та скасування п.п.2 п.1 рішення Корецької міської ради № 181 від 24 лютого 2011 року та визнання права власності на будівлю,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Корецького районного суду від 20 квітня 2015 року в позові ОСОБА_4 до Корецької міської ради про визнання нечинним та скасування п.п. 2 п. 1 рішення Корецької міської ради № 181 від 24 лютого 2011 року та визнання права власності на будівлю відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивачка вказує, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, винесеним при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що спірна будівля кафе збудована нею за договором підряду, вона не передавалася замовнику МКП "Ринок" і вартість виконаних робіт ним не оплачувалася, тому саме вона є її власником.

В порушення норм закону відповідач 24.02.2011 року прийняв рішення № 181, яким поставив на баланс Корецької міської ради незавершене будівництво кафе по АДРЕСА_1 незважаючи на те, що станом на 24 лютого 2011 року вказана будівля вже була завершена, а її власник був відомий відповідачу.

Доводить, що якби відповідачу не був відомий власник даної будівлі, то відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦК України при взятті безхазяйної нерухомої речі на облік міській раді потрібно було зробити оголошення в друкованих засобах масової інформації, витримати строк один рік для пошуку власника та отримати рішення суду, що відповідачем зроблено не було.

Судом не досліджено, що відповідно до Акту від 2.02.2005р. № 15-25/2 КРУ в Корецькому районі, на який суд посилається як на підставу правомірності постановки відповідачем на баланс незавершеного будівництва кафе, вказано: «затрати на будівництво як в МКП "Ринок, так і в міській раді по обліку не відображені", що свідчить про те, що ні МКП "Ринок", ні відповідач не фінансували будівництво кафе, а побудована будівля кафе їм у володіння не передавалася.

Покликається на те, що рішенням Корецької міської ради № 1071 від 4.04.2012 року їй відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування будівлі кафе, а рішенням відповідача № 2198 від 4.02.2014 року земельна ділянка під будівлею спірного кафе передана у постійне користування КП "Добробут", яким отримано Державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою, що унеможливлює здачу в експлуатацію та оформлення нею права власності закінченого будівництвом спірного кафе.

Вважає, що суд зробив неправильний висновок про те, що будівництво об'єкта не закінчене, так як факт закінчення будівництва підтверджується Висновком № 8215 експертного будівельно-технічного дослідження Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.01.2015 року, технічним паспортом на громадський будинок кафе в АДРЕСА_2, виготовленим Рівненським БТІ 17.10.2011 року (інвентаризаційна справа № 2712).

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 331 ЦК України за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту є незначною.

При винесенні рішення суддею було допущено також порушення норм процесуального права, зокрема рішення винесено суддею, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка за договором підряду набула права вимоги оплати виконаних робіт, а тому відсутні підстави для скасування пункту рішення міської ради про взяття на її баланс незавершеного будівництвом кафе та визнання за нею права власності на нього.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 покликається на договір підряду від 23.09.2002 року, укладений між нею та МКП "Ринок", згідно з яким вона зі свого матеріалу по АДРЕСА_1 на території МКП "Ринок" побудувала кафе. Будівництво було завершено, однак замовник до закінчення будівництва був ліквідований та не розрахувався з нею. Пунктом 12.2 договору підряду передбачено, що у разі несплати замовником коштів підряднику за побудоване кафе, останнє переходить у власність підрядника. На підставі ст.ст.331, 876 ЦК України просила визнати за нею право власності на майно та скасувати підпункт 2 п.1 рішення Корецької міської ради № 181 від 24 лютого 2011 року, яким взято на баланс побудоване нею приміщення кафе.

Згідно ст. 332 ЦК УРСР (який діяв час укладення договору підряду від 23.09.2002 року) за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що засновником та власником МКП "Ринок" була Корецька міська рада.

Рішенням Корецької міської ради № 142 від 21.04.2000 року МКП "Ринок" надано дозвіл на вибір земельної ділянки та визначення місця розташування під будівництво кафе в АДРЕСА_1 на території ринку.

23.08.2001 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Корецькогого району Рівненської області видано МКП "Ринок" дозвіл № 27 на виконання будівельних робіт з будівництва кафе за адресою АДРЕСА_1.

23.09.2002року між МКП "Ринок" (замовником) та ОСОБА_4 (підрядником) укладено договір підряду, згідно умов якого підрядник зобов'язалася за власний рахунок та своїх матеріалів збудувати кафе на ринку в АДРЕСА_1, а замовник - прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 6.1 договору підряду оплата проводиться протягом 30 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт. Згідно п.7.1 підрядник зобов'язується виконати роботу до 1.06.2004 року.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність кафе до здачі протягом 10 днів.

За наведеного, згідно умов вказаного договору обов'язок по оплаті будівельних робіт у МКП "Ринок" виникає лише після підписання акту здачі-приймання робіт.

Встановлено, що будівництво зазначеного кафе розпочато у вересні 2002року і закінчено у червні 2009року. Рішенням виконкому Корецької міської ради №283 від 17.08.2011р. приміщенню кафе на ринку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2. Новостворене майно в експлуатацію не прийнято, право власності не оформлено.

18.01.2005 року Корецькою міською радою прийнято рішення № 725 про ліквідацію МКП "Ринок".

Постановою Господарського суду Рівненської області від 11.02.2008 року Корецьке МКП "Ринок" визнано банкрутом, а ухвалою цього ж суду від 5.11.2008р. його ліквідовано як юридичну особу (а.с.119, 142 т.1).

Із акту КРУ в Корецькому районі від 2.02.2005р. №15-25/2 вбачається, що затрати на будівництво кафе як в МКТ «Ринок», так і в міській раді по обліку не відображені.(а.с.21 т.1). Ліквідатором під час визнання банкрутом МКТ «Ринок» не виявлено майна для задоволення вимог кредиторів, що стверджується ухвалою Господарського суду Рівненської області від 5.11.2008р.

Доказів про те, що позивачкою було повністю завершено будівництво кафе до 1.06.2004 року та повідомлено про це замовника, а також про те, що сторонами договору підряду було підписано акт здачі-приймання робіт, суду не надано. Тобто докази про те, що у Корецького МКП "Ринок" виник обов'язок по оплаті робіт за договором підряду і він його не виконав відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦК УРСР та ч.1 ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи(боржника або кредитора), а тому висновок суду про те, що позивачка за договором підряду набула права вимоги оплати виконаних робіт не ґрунтується на його умовах та законі.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення договору підряду об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 325 ЦК України передбачає, що фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних осіб, не є обмеженими.

За наведеного, ОСОБА_4 є власником конструктивних елементів та будівельних матеріалів, обладнання, що були використані нею для спорудження приміщення кафе, а п.п.2 п.1 рішення Корецької міської ради № 181 від 24 лютого 2011 року, яким взято його на баланс порушує це її право, в зв'язку з чим, рішення ради в цій частині підлягає скасуванню.

Разом з тим, стаття 331 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права на таке майно за рішенням суду.

Покликання позивачки на положення ч.4 ст.331 ЦК України, як правову підставу задоволення її вимог є необґрунтованими, оскільки ця норма виключена Законом України №3201 від 15.12.2005р.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на будівлю кафе, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають.

Доводи скарги на ухвалення оскаржуваного рішення суддею, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у його неупередженості необгрунтовані, оскільки таких обставин позивачкою не наведено.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314, 317, 325 ЦПК України, ст.13 Закону України «Про власність», ст.ст.325,331 ЦК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 20 квітня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати п.п.2 п.1 рішення Корецької міської ради № 181 від 24 лютого 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Корецької міської ради на користь ОСОБА_4 121(сто двадцять одну )грн. 80коп. судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.

Ковалевич С.П.