Ухвала суду № 44950844, 08.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді: Оніпко О.В., суддів : Бондаренко Н.В., Хилевича С.В.,

секретар Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішенняДубенського міськрайонного суду Рівненської області від06 лютого 2015 рокуу справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської областівід 06 лютого 2015 р. позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 14824,20 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що суд 1-ї інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив та не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та неупередженому її розгляду, а тому рішення є незаконним та необґрунтованим.

Вказує про те, що договір №б/н від 21.03.2008 р. не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність з боку банку за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідача, більше того кредитний договір відсутній в матеріалах справи. Крім того, відповідач додає до матеріалів справи фотокопію паспорта яка завірена іншою особою, відсутні докази про підписання нею договору, також докази про видачу їй (та про отримання нею) кредитної картки. Зазначає про порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вона не була належним чином ознайомлена з усіма умовами договору та не надавала письмового підтвердження щодо цього. Банк навмисно ввів її в оману через свідомо не надану інформацію. Вимогу про погашення кредиту у певний термін банк їй не направляв і вона її не отримувала, а тому позивач не вправі вимагати від неї на даний час погашення всієї суми кредиту 14824, 20 грн. Оскільки при ухваленні рішення судом порушено вимоги норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів», просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

_____________________

Справа№559/4003/14-ц Головуючий суддя 1 інстанції Федорова Л.П.

Провадження №22-ц787/610/2015 Суддя-доповідач : ОСОБА_2

30.12.2014 р. ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.03.2008 р. у розмірі 14 824,20 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2008 р. між ЗАТ КБ "Приватбанк"(правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.3.1. Умов та Правил надання банківських послуг, банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту картки, їх вид і строк дії визначений в заяві і в Пам'ятці клієнта, підписанням яких клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг.

Згідно з п. 3.13 вказаних Правил у випадку, якщо по закінченню терміну вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження терміну дії вкладу, він автоматично вважається продовженим ще на один термін. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк.

Умовами вказаного договору передбачено сплату відсотків за користування позичальником кредитними коштами та штраф - у разі порушення відповідачем строків платежів (п. п. 8.6, 3.12 Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с.4-11).

Відповідно до положень ст.ст.525,526,530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Статтями610,611 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно зіст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, проте, відповідачкою умови договору належним чином не виконувалися, а тому станом на 31.10.2014 р. у неї виникла заборгованість у розмірі 14824,20 грн., яка складається з наступного: 7637,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5492,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 750,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи : 250 грн. - штраф (фіксована частина), 694,01 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення за вказаним кредитним договором до 30.09.2013 р. ( а.с. 3 зв.). Відповідачкою та її представником не спростовано як розмір заборгованості, так і вказані обставини.

Посилання представника відповідачки у судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 взагалі не підписувала кредитний договір, не отримувала коштів від позивача та не користувалася карткою, окрім її особистих пояснень, належними доказами не стверджені. Крім того, вказані пояснення суперечать доводам апеляційної скарги ОСОБА_1, які зводяться до неналежного її ознайомлення під час укладення договору з усіма його умовами, не надіслання на її адресу письмової вимоги про дострокове погашення кредиту та відсутність у позивача, у зв»язку з цим, підстав вимагати сплату заборгованості у повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що кредитний договір відсутній в матеріалах справи, як відсутні докази про його підписання нею, не заслуговують на увагу та спростовуються її заявою та доданими до неї документами ( а.с. 4-11), у якій ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з „Умовами та правилами надання банківських послуг", „Правилами користування платіжною карткою" складає між нею та Банком Договір.

У пункті 4 вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Отже, позивачка своїм підписом підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку, а також його місцезнаходження, тому не заслуговують на увагу і посилання апеляційної скарги на порушення позивачем під час укладення кредитного договору норм Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою національного банку України №168 від 10 травня 2007 року, а також про ненадання їй банком повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту.

Також, вказані доводи жодним чином не спростовують факт користування відповідачем кредитними коштами протягом тривалого часу та наявність заборгованості у зазначеному позивачем розмірі.

Крім того, з моменту укладення кредитного договору у 2008 році і до 2014 року відповідачка не зверталась до суду з позовом про визнання його в цілому або будь-якої його частини недійсними та будь-яких претензій з цього приводу до банку не пред»являла.

Отже, на підтвердження своїх заперечень, належних та достовірних доказів в порядку вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України, відповідачкою суду не надано.

У зв»язку з наведеним, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов ПАТ КБ "Приватбанк», стягнувши з відповідачки на його користь заборгованість у сумі 14824,20 грн.

Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду, наведених у ньому, не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

РішенняДубенського міськрайонного суду Рівненської області від06 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядкудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий

Судді :