Ухвала суду № 44950813, 02.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Григоренка М.П., Шеремет А.М.,

секретаря судового засідання: Шептицької С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 березня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 17 березня 2015 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 1 013 985 грн. 03 коп. боргу по кредиту та судові витрати по справі в розмірі 3654 грн. 00 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що прийняте рішення судом першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що було ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права що призвело до прийняття неправильного рішення; а тому є передбачені законодавством (ст. 310 ЦПК України) підстави для скасування згаданого вище рішення та закриття провадження по справі щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем, є суб'єктом господарювання, яка заключила господарський договір з іншим суб'єктом господарювання, у нашому випадку ПАТ КБ «Укргазбанк», правовідносини між якими регулюються нормами господарського законодавства.

Також вказує, що кредитний договір № МСБ/02/2013/К від 22 лютого 2013 __________________

Провадження № 22ц-787/1033/2015 Головуючий у суді 1 інстанції: Поліщук Т.М.

Доповідач : Демянчук С.В.

року, укладений між ПАТ КБ «Укргазбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відповідно до п. 1.2 цього Договору, був укладений з метою поповнення обігових коштів та інші цілі, пов'язані з господарською діяльністю.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у даній справі щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, судові витрати покласти на позивача.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з амбулаторним лікуванням. Колегія суддів дійшла висновку про відхилення заяви та про наявність законних підстав для розгляду справи в відсутності апелянта.

Представник ПАТ КБ «Укргазбанк», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не виконали свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим з них на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, заборгованість за відсотками та користування кредитом, штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків, судові витрати.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Не ґрунтуються на вимогах чинного цивільно-процесуального законодавства доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вимоги банку до кредитора юридичної особи не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами господарського судочинства, тому справа в частині цих вимог мала бути закрита судом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України .

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, а справи, в яких сторонами є виключно юридичні особи, підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарським судам.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МСБ/02/2013/К на суму загального ліміту 1 100 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 21 лютого 2018 року (а.с. 5-10).

Вимог договору позичальниця не виконувала належним чином, в зв'язку з чим станом на 01 грудня 2014 року виникла заборгованість разом із штрафними санкціями в розмірі 1027183 грн. 01 коп.. Дана заборгованість підтверджується розрахунком долученим до матеріалів справи та випискою по рухові грошових коштів.

У рахунок забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_2 та ПАТ АБ «Укргазбанк» 22 лютого 2013 року укладено договір поруки № МСБ/02/2013/П. Відповідно до вказаного договору поруки поручитель поручається за виконання зобов'язань Боржником (ОСОБА_1) по кредитному договору № МСБ/02/2013/К від 22 лютого 2013 року, укладеному кредитором з позичальником (а.с. 11-12).

Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань ( пункт 2 Договору поруки).

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України ).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються як нормами цивільного, так і нормами господарського законодавства в залежності від суб'єктів (юридичної чи фізичної особи - поручителя і (або) боржника).

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Разом із тим, оскільки кредитор вимагає виконання зобов'язання за кредитними договорами в солідарному порядку як боржником - юридичною особою, так і поручителем фізичною особою, а не ставить питання про його виконання окремо або боржником, або його поручителем, тому його вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : М.П. Григоренко

А.М. Шеремет