Постанова № 44950071, 03.06.2015, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1175/15-а

Рядок статзвіту № 5

03 червня 2015 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Цвіркун О. С.

при секретарі - Федас І. О.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костопільського районного військового комісаріату в особі ТВО військового комісара ОСОБА_2 скасування постанови №146 про адміністративне правопорушення від 07 травня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костопільського районного військового комісаріату Рівненської області в особі ТВО військового комісара ОСОБА_2 про скасування постанови № 146 про адміністративне правопорушення від 07.05.2015 року

В обґрунтування позову позивач вказав, що 07.05.2015 року, старшим офіцером відділення комплектування лейтенантом ОСОБА_4, складено протокол № 146, відповідно до якого було зафіксовано, що нібито він порушив ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» і на його основі того ж дня, ТВО військового комісара Костопілського районного військового комісаріату ОСОБА_2 виніс постанову № 146 про накладення штрафу відповідно до ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення. Даною постановою на позивача накладено штраф в сумі 510 грн. Позхивач, вважає таку постанову незаконно, так як в постанові не вказана частина ст.210-1 КУпАП, за викликом до військового комісаріату на 07.05.2015 року зявився, а тому ніякого порушення не вчиняв. У звязку з наведеним просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №146 від 07.05.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав викладених в позовній заяві та просив позов задовільнити у повному обсязі. Крім того позивач зазначив, що хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, хронічний простатит та комбінований геморой, і його захворювання не дають змогу проходити військову службу, про даний факт неодноразово повідомляв до Костопілського районного військового комісаріату Рівненської області.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечили, вказав, що протокол відносно ОСОБА_1 складений з дотриманням норм закону, при його складанні ним встановлено всі обставини вчинення правопорушення, та на підставі даного протоколу та інших доказів було винесено постанову № 146 про накладення штрафу відповідно до ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення від 07.05.2015 року. Крім того відповідач підтримав подані письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Так відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що позивача ОСОБА_1 було викликано по повістці призову по частковій мобілізації на 08 год. 00 хв. 07.05.2015 року до Костопільського районного військового комісаріату Рівненської області.

У відповідності до довідки № 13/646 військово-лікарської комісії Костопільського РВК від 05.05.2015 року ОСОБА_1 за станом здоров'я є обмежено придатним до військової служби (а.с.23).

Згідно до поіменного списку військовозобовязаних, які призвані і відправлені Костопільським військовим комісаріатом у команду В1670, солдат ОСОБА_1 на відправку 07.05.2015 року не прибув, команда відбула в РНЦ с. Нова Любомирка Рівненського району о 9 год. 00 хв. (а.с.22).

Із акту про неприбуття по повістці на призов на військову службу по мобілізації від 07.05.2015 року складеного комісією Костопілського районного військового комісаріату Рівненської області, вбачається, що військовозобовязаний ОСОБА_1 не прибув до Костопілського районного військового комісаріату Рівненської області (а.с.21).

07.05.2015 року старшим офіцером відділення комплектування лейтенантом ОСОБА_5 було складено протокол №146 Про адміністративне правопорушення, за здійснення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 210-1 КУпАП, яке полягало в неявці за викликом до військового комісаріату для визначення призначення на воєнний час, що є порушенням ст. 22 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.3)

Як вбачається з постанови №146 Про накладення штрафу відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.05.2015 року, винесеної ТВО військового комісара Костопільського районного військового комісаріату Рівненської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 було визнано винним за здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.4).

Згідно із Указом Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого відповідним Законом України № 11 3- VIII від 15.01.2015 року, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб, в тому числі й на території Рівненської області, та здійснити призов військовозобов'язаних та резервістів в обсягах, визначених мобілізаційними планами.

Встановлено, що саме на виконання зазначеного Указу Президента «Про часткову мобілізацію» військовозобов'язаний ОСОБА_1 викликався до Костопільського районного військового комісаріату Рівненської області.

У ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти, та ст.22 цього ж Закону встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: покладено на громадян зобов'язання з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Таким чином, суд, рахує встановленим, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим (про що свідчить акт про відмову в одержанні повістки та проставленні підпису у розписці) про необхідність прибути 07.05.2015 р. о 08-00 год. в Костопільський районний військовий комісаріат Рівненської області за викликом військового комісара для визначення призначення на воєнний час, навмисно не з'явився до військового комісаріату, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому його дії позивача вірно кваліфіковані відповідачем за ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) тощо.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин суд вважає, що ТВО військового комісара Костопільського районного військового комісаріату Рівненської області ОСОБА_2, під час прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності врахував всі обєктивні обставини справи, результатом чого стало винесення субєктом владних повноважень постанови від 07.05.2015 року постанови №146 «Про накладення штрафу відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення», якою вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1. адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

З наданих позивачем актів дослідження стану здоровя судом встановлено, що ОСОБА_1 хворіє, і потребує довготривалого лікування (а.с.25-26). Із пояснень позивача вбачається, що у звязку з потребою у лікуванні він зазнає значних матеріальних витрат.

Таким чином є підстави вважати, що всупереч ст. 280 КУпАП, під час винесення спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, відповідачем були з'ясовані не всі суб'єктивні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема при визначенні міри адміністративного стягнення не враховано, майновий стан порушника, співрозмірність покарання вчиненому правопорушенню, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та те, що його діями не спричинено майнової шкоди.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.293 КУпАП, розглядаючи скаргу або позов на постанову про накладення адміністративного стягнення, суд вправі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, необхідним змінити міру адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., накладеного на ОСОБА_1 постановою №146 «Про накладення штрафу відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеної від 07.05.2015 року відповідачем за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, наклавши на позивача штраф в розмірі 170 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 69-71, 159, 161, 162, 163,171-2 КАС України, ст.ст. 23, 33, 210-1, 242, 278, 280, 293 КУпАП , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костопільського районного військового комісаріату в особі ТВО військового комісара ОСОБА_2 про скасування постанови №146 про адміністративне правопорушення від 07 травня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову №146 про адміністративне правопорушення від 07 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу - змінити частково, а саме в частині накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, зменшивши його розмір до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 170 (сто сімдесяти) гривень.

Провадження у справі закрити.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:ОСОБА_6