Постанова № 4494937, 07.04.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2009 року о 18 год., 17 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Бредіхіна Н.О.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-11387/08/1370

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області, представник Буляк І.Я. (довіреність № 2108/06 від 23.07.2008 року) до Приватного підприємства Завод будівельних матеріалів «Доброс», представник не з'явився про стягнення заборгованості в сумі 6891,33 грн.

Позивач Управління пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Завод будівельних матеріалів «Доброс» про стягнення заборгованості в сумі 6891,33 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України» та наявністю боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» з наступними змінами та доповненнями, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону, органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону України, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього ж Закону України , страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663), суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При прийнятті постанови суд виходив з того, що заборгованість згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2008 року становить 2472,84 грн., за серпень 2008 року становить 2469,32 грн., за жовтень 2008 року становить 2552 грн.

Відповідач у встановлені законом строки заборгованість (недоїмку) за період з 01.08.2008 року по 19.12.2008 року сплатив частково лише в сумі 602,83 грн.

Позивачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих органом Пенсійного фонду № 439 від 03.07.2008 року на загальну суму 459,75 грн., з якою фінансова санкція 409,42 грн., пеня 50,33 грн. Вказане рішення, відповідачем отримано 22.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 288028.

Станом на 19.12.2008 року зазначена у вказаному рішенні позивача сума штрафних санкцій відповідачем сплачена повністю.

Станом на час розгляду справи та прийняття судом постанови, заборгованість відповідача Приватного підприємства Завод будівельних матеріалів «Доброс» становить 6891,33 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень в сумі 2472,84 грн., серпень в сумі 2469,32 грн., жовтень в сумі 2552,00 грн. 2008 року відповідно від 20.08.2008 року, 22.09.2008 року, 20.11.2008 року та є погодженою між сторонами та підлягає сплаті.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Крім цього, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за липень, серпень, жовтень 2008 року в сумі 6891,33 грн. підлягають задоволенню, оскільки на відповідача законодавцем покладений обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Доброс" (ЄДРПОУ 35156525, Львівська область, Яворівський район, с. Добростани,) на користь Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 20847230, Львівська область Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С. Стрільців, 16, р/р 25608309404, ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 385286) борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 6891,33 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гавдик З.В.