Ухвала суду № 44948118, 08.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4766/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Станкевича В.А.

суддів Бабія А.П.

ОСОБА_2

при секретарі Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з аліментів за договором про виховання та утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 (діючого в інтересах ОСОБА_3) на ухвалу судді Приморського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року про забезпечення позову, -

встановила:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3ванівни до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з аліментів за договором про виховання та утримання дитини за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року у сумі 204 487,91 грн..

01 квітня 2015 року представник позивача - ОСОБА_6 подав адресовану суду свою письмову заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль BMW Х5, державний номер ВН 6637ВК, 2007 року виготовлення, податковий номер НОМЕР_1, та на автомобіль SAAB 9-5 GE, д/н 888960В, 1999 року виготовлення, податковий номер НОМЕР_1, що належать ОСОБА_4.

Мотивуючи цю заяву представник позивача зазначав, що з моменту укладання Договору від 27 серпня 2011 року відповідач неодноразово та на протязі тривалого часу ухилявся від виконання його умов, та відмовлявся сплачувати аліменти на утримання дитини. Позивач був змушений стягувати аліменти у примусовому порядку. Цей факт доведений наявними у справі виконавчими написами нотаріусу, а також рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2014 року, на підставі яких з відповідача проводилось стягнення аліментів у примусовому порядку.

З тексту цих документів вбачається, що на час їх складання, заборгованість сягала багатьох місяців. Так, виконавчий напис від 20 квітня 2012 року був виданий про стягнення заборгованості за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року (тобто - за вісім місяців), виконавчий напис від 23 серпня 2012 року - про стягнення аліментів з травня 2012 року по серпень 2012 року (тобто - за чотири місяці). Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2014 року з відповідача були стягнуті аліменти за період липень - листопад 2013 року, січень 2014 року (тобто - за шість місяців).

Також, навіть після відкриття виконавчого провадження відповідач продовжував ухилятися від своєчасного виконання своїх аліментних зобов'язань, що призводило до необхідності проводити розшук та подальший арешт його майна. З огляду на це у представника позивача є всі підстави для припущення, що й по даній справі відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду своєчасно, що призведе до затягування строків отримання аліментів, фактичного зменшення їх розміру через інфляцію, та, відповідно - до порушення прав дитини на належне утримання.

Крім того, в усному порядку відповідач повідомив, що не збирається виплачувати аліменти у встановленому Договором розмірі, оскільки теперішній курс гривні до долара його не влаштовує, та він буде платити за курсом 8.00 гривень за долар США, хоча абзацом 2 пункту 3 Договору прямо та однозначно передбачено корегування суми до сплати в разі зміни офіційного курсу долару США.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали, якою вжити заходи забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту заяви представника позивачки вбачається, що він обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення тим, що з моменту укладання Договору від 27 серпня 2011 року відповідач неодноразово та на протязі тривалого часу ухилявся від виконання його умов, та відмовлявся сплачувати аліменти на утримання дитини.

Між тим зазначені обставини фактично обґрунтовують підстави для задоволення позовних вимог.

Будь-яких обґрунтованих обставин, які б свідчили, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в заяві не наведено та суду не надано.

Не наведені зазначені обставини і в апеляційній скарзі.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Що не позбавляє позивачку або її представника при наявності обставин, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду знову звернутися до суду першої інстанції для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 304, 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, 313, ч. 1 п. 4 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 (діючого в інтересах ОСОБА_3) - відхилити.

Ухвалу судді Приморського районного суду міста Одеси від 02 квітня 2015 року про відмову в забезпеченні позову залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Станкевич

Судді:

ОСОБА_7

ОСОБА_2