Ухвала суду № 44948104, 03.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/667/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого судді Суворова В.О.

судді Сватаненко В.І.

судді Артеменко І.А.

при секретарі Фабіжевській Т.С.

з участю: представника ПАТ Банк Фінанси та кредит-ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_2 від 03 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру №16, що заходиться в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі, що належить ОСОБА_4 та нежиле приміщення, що знаходиться в будинку №23 по вул. Грецькій в м. Одесі шляхом визнання права власності та виселення , -

встановила:

01 квітня 2014 року позивач звернувся з зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що 26 лютого 2007 р. між ним та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір, на виконання якого банк надав кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної лінії з лімітом максимальної заборгованості 6 565 000 грн.

З метою забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору 26 лютого 2007 року сторони уклали іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідачі передали банку нежиле приміщення в будинку №23 по вул. Грецькій в м. Одесі .

04 квітня 2008 року позивач уклав з ОСОБА_3 кредитний договір № М-51/08-НКЛ, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 3 500 000, 00 грн., на строк до 20 лютого 2017 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 26 лютого 2007 року ОСОБА_4 04 квітня 2008 року уклала іпотечний договір, відповідно до якого передала в іпотеку банку належну їй квартиру №16, що знаходиться в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Позивач виконав умови укладених договорів. Відповідачі умови договору не виконали, у звязку з чим станом на 20 грудня 2011 року утворилася заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2007 р. у розмірі 15 436 900, 36 грн.

Заборгованість за кредитним договором від 04 квітня 2008 року станом на 18 жовтня 2010 року складає 2 924 168, 80 грн.

З метою відновлення своїх порушених прав позивач в рахунок погашення кредитної заборгованості просить звернути стягнення на предмети іпотеки, визнавши за ним право власності на них та визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою, виселити їх та зняти з реєстрації.

Відповідачі у суді першої інстанції участь у розгляді справи не брали.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_2 від 03 вересня 2014 р. позовні вимоги ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ГУ ДМС України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення - задоволений частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року, укладеного між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3, яка станом на 20 грудня 2011 року складає 15 436 900 грн. 36 коп., з яких: заборгованість по кредиту -10 391 700 грн. 12 коп.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 4 188 369 грн. 19 коп.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом -215 563 грн. 33 коп.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів - 641 267 грн. 73 коп., та за кредитним договором № М-51/08-НКЛ від 04 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3, яка станом на 18 жовтня 2010 року складає 2 924 168 грн. 80 коп., з яких: заборгованість по кредиту -2 373 000 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 545 262 грн. 48 коп.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 5 906 грн. 32 коп., звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме на нежиле приміщення, загальною пл. 216, 6 кв. м., що знаходиться в будинку №23 по вул. Грецькій в м. Одесі, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві часткової приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25 січня 2007 року за р. № 507; ізольовану квартиру №16, загальною пл. 489, 6 кв. м., житловою пл. 288, 7 кв. м., що заходиться в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 березня 2007 року за р. №731, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит судові витрати.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит - відмовлено.

Відповідачі подали заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду першої інстанції від 27 жовтня 2014 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позивних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в звязку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову в зазначеній частині.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 12 ЗУ Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

26 лютого 2007 року банк уклав з ОСОБА_3 кредитний договір № М-45/07-КЛ, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності з лімітом максимальної заборгованості 6 565 000, 00 грн., на строк до 20 лютого 2017 року зі сплатою 19, 0 % річних за користування кредитом. Відповідно до п.п. 7.1 кредитного договору передбачена відповідальність позичальника щодо прострочення виконання договірних зобовязань, відповідно до якого за час прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує позивачу пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день (а. с. 13).

З метою забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором від 26 лютого 2007 року між позивачем та відповідачами укладений іпотечний договір (а. с. 31), відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку банку нежиле приміщення в будинку №23 по вул. Грецькій в м. Одесі.

04 квітня 2008 року банк уклав з ОСОБА_3 кредитний договір № М-51/08-НКЛ, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності з лімітом максимальної заборгованості 3 500 000 грн., до 20 лютого 2017 року зі сплатою 22, 0 % річних за користування кредитом (а. с. 44).

04 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 26 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого банку була передана в іпотеку квартира №16, по вул. Катерининській, 25 в м. Одесі. Пунктом 8.4 іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, забезпечених іпотекою, позивачу надано право звернути стягнення на нерухоме майно за рахунок коштів, отриманих від реалізації, погасити наявну заборгованість за кредитним договором, а також проценти за користування кредитними ресурсами, комісійну винагороду, неустойку за іпотечним та кредитними договорами, збитки завдані простроченням зазначених платежів, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачі неналежним чином виконували умови кредитних та іпотечних договорів, у звязку з чим банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості по кредитним договорам. Рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2010 року та 15 червня 2012 року позивні вимоги банка були задоволені (т. 1 а.с.39, 59). Але рішення суду виконані не були.

У звязку з неналежним виконанням відповідачами зобовязань за кредитними договорами виникла прострочена заборгованість, а саме :

- заборгованість за кредитним договором № М-45/07-КЛ від 26 лютого 2007 року станом на 20 грудня 2011 року складає 15 436 900, 36 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 10 391 700, 12 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить 4 188 369, 19 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 215 563, 33 грн.; пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів становить 641 267, 73 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № М-51/08-НКЛ від 04 квітня 2008 року станом на 18 жовтня 2010 року складає 2 924 168, 80 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 2 373 000, 00 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить 545 262, 48 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 5 906, 32 грн. (а. с. 29, 51).

Суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини справи з урахуванням вимог ст.ст. 12,33 Закону України Про іпотеку, п. 7.1 кредитних договорів, п. 8.4 іпотечних договорів вірно прийшов до висновку про відповідальність відповідачів по укладеним договорам та що порушені інтереси банку підлягають захисту , у звязку з чим позивні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки, шляхом їх продажу з прилюдних торгів.

Апелянт будучи не згідним з оскарженим рішенням вказує, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки суд першої інстанції вийшов за межи позивних вимог.

Судова колегія не може погодитися з вказаним доводом з наступних підстав. Дійсно, банк звертаючись до суду просив визнати за ним право власності на предмет іпотеки, але суд частково задовольняючи вимоги звернув стягнення на предмети іпотеки шляхом їх продажу з прилюдних торгів в відповідності до Закону України Про виконавче провадження. Суд першої інстанції змінив порядок та спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, що не є виходом за межи позивних вимог.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Позивач погодився з рішенням суду першої інстанції, що підтверджується відсутністю апеляційної скарги, а також в запереченнях на апеляційну скаргу представник банку зазначив, що він погоджується зі способом стягнення на предмет іпотеки, який був застосований судом першої інстанції.

Довід апеляційної скарги про те, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, оскільки відповідач не був сповіщений належним чином про час та місце слухання справи, є безпідставним , оскільки він суперечить ст. 309 ЦПК України.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не врахував, що відповідно до рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_6 від 18 жовтня 2010 року вже стягнута заборгованість за кредитним договором від 04 квітня 2008 р. №М-51\08-НКЛ. Проте, судова колегія не приймає вказаний довід до уваги, оскільки як було зясовано у судовому засіданні зазначене рішення не виконане, а позивач з метою відновлення своїх порушених прав, в позові, що розглядається, ставить питання про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також апелянт вказує на те, що суд прийнявши до розгляду справу не звернув увагу, що позов подано з порушенням правил підсудності. Судова колегія звертає увагу, що вказане питання вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2014 р. про відкриття провадження по справі залишив без змін, вказуючи, що справи даної категорії розглядаються за місцем розташування предмету іпотеки.

Відповідач звертаючись з апеляційною скаргою, вказує, що суд не застосував ст. 258 ЦК України, але взагалі не зазначили, саме до яких вимог банку підлягає застосуванню зазначена норма процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_6 від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_7

ОСОБА_8