Рішення № 44948049, 27.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5564/15

Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І.

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.

при секретарі Швець В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінгова компанія "ЕТАЛОН" на рішення Саратського районного суду Одеської області від 03.11.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А

В серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", в якому просить визнати недійсним укладений між ними 14 липня 2014 року договір фінансового лізингу № 000877 з додатками та стягнути з ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" на його користь сплачену комісію за організацію в сумі 17000 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 14 липня 2014 року між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" укладено договір фінансового лізингу, предметом якого є трактор марки "МТЗ 82" вартістю 170 000 гривень.

Укладений договір він вважає таким, що суперечить принципам справедливості, а умови договору вважає несправедливими та такими, що істотно порушують його права, оскільки під час укладання договору представник ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" надав йому хибну, недостовірну інформацію щодо умов договору та умов надання послуг відповідачем.

Він не зрозумів, що сплачена ним сума 17000 гривень є не авансовим платежем, а комісією за організацію та оформления договору. Вважає, що п. 12.11. договору про неповернення комісії за організацію у випадку розірвання договору є несправедливим. Також вважає несправедливими умови п. 8.2.1 договору про встановлення першого лізингового платежу, що складається не тільки з авансового платежу у розмірі 10% від вартості предмету лізингу, але і з комісії за організаційні заходи, оскільки відповідач не обгрунтував співмірність розміру платежу за організацію даного договору виконаній послузі, яка фактично полягала у виготовленні стандартної форми договору.

Позивач вважає, що умови договору не відповідають вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що отримання позивачем повної, необхідної, доступної та достовірної інформації про положення договору підтверджується особистим підписанням позивачем кожного аркушу договору та заяви про повноту отриманої інформації. ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" здійснює свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства України. Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу щодо факту введення його в оману та наявності в діях відповідача умислу.

На підставі заяви ОСОБА_2 30 липня 2014 року укладений між ними договір було розірвано. Відповідно до п.12.1 ст. 12 договору сплачена комісія за організацію не підлягає поверненню позивачу. На думку представника відповідача, ч.5 ст.11, ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" стосуються лише положень договорів про споживчий кредит і не стосуються правовідносин, що склалися між столонами. Зазначає, що з врахуванням особливостей, встановлених ст.ст.806, 807, 809 ЦК України і спеціального Закону України "Про фінансовий лізинг" договори фінансового лізингу не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" комісія за організацію ва інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.; надання консультацій менеджером, прийняття заяви на отримання фінансового оформлення договору і супроводження забезпечення його виконання зі сторони лізингодавця на протязі 6 років, а тому представник відповідача вважає необгрунтованим посилання позивача на порушення принципу справедливості і добросовісності і виникнення дисбалансу договірних прав і обов'язків сторін.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Суд визнав недійсним положення пункту 12.11 ст. 12 договору фінансового лізингу № 000877 від 14 липня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова "Еталон" та ОСОБА_2 щодо неповернення лізингоодержувачу у випадку розірвання даного договору комісії за організацію даного договору.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" ОІИ Київ, вул.Кутузова, 18/7, офіс 506, код ЄДРПОУ 38865527, р/р 260080527722140 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 3000711 на користь ОСОБА_2 комісію за організацію у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталои користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 копійок.

У задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення ,яким у задоволенні позову відмовити, вважає, що суд необґрунтовано постановив рішення, не дослідив всіх обставин справи.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді , коли суд , виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини , вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин , а за їх відсутності - на підставі закону , що регулює подібні відносини , або виходячи із засад і змісту законодавства України .

Обґрунтованим визнається рішення , в якому повно відображені обставини , що мають значення для даної справи , висновки суду про встановлені і правові наслідки є вичерпними ,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами , дослідженнями в судовому засіданні .

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги,заперечення на неї судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.25 вказаного договору усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, регламентуються договором, додатками до нього та чинним законодавством України. Сторони повністю розуміють значення та умови цього договору, його правові наслідки, те, що вказаний договір не носить характер фіктивного або удаваного правочину.

Згідно зі статтею 1 укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що відповідач зобов'язався надати систему послуг, спрямованих на придбання учасником грошової суми, зазначеної в додатку 1 до договору, зокрема, формує реєстр учасників, проводить заходи щодо надання дозволу на придбання учасником вказаної грошової суми, організовує та проводить процедуру з надання цієї суми учаснику на умовах діяльності програми.

Згідно із п. 4.8. ст. 4 договору, учасник заявив, що отримав усі пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору і додатків до нього, що засвідчує своїм підписом.

14 липня 2014 року сторони уклали договір № 000877 фінансового лізингу, предметом якого за п. 3.1. договору є трактор МТЗ-82.

Відповідно до п. 1.1 договору, лізингодавець зобов'язуеться придбати предмет та передати на умовах фінасового лізингу у користування предмет лізингу , а лізиноодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що предмет договору передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 90 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу та комісії

Перший лізинговий платіж, відповідно до п. 8.2.1 Договору складається із: а) комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладанням договору, яка розраховується як комісія за організацію, яка визначена у додатку № 1 договору б) авансу ціни предмета лізингу, який розраховується як: авансовий платіж, який визначний у Додатку № 1 до договору; в) комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу як платіж, що покриває витрати лізингодавця пов'язані з організацією передачі предмета лізингу на користь лізингоотримувача. Розмір комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу визначений в додатку № 1 до Договору і складає 10% від вартості предмета лізингу .

Пунктом 12.11 договору передбачено, що у випадку розірвання договору лізингоодержувачем до підписання акта приймання-передачи предмета лізингу, лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми авансових платежів. В такому випадку комісія за організацію договору лізингоодержучу не повертається.

В додатку № 1 до договору передбачений графік сплати першого лізингового платежу зазначено: вартість предмету лізингу - 170000 гривень; відсоток платежів - 50%; сума виплат 85000 гривень; щомісячний платіж - 7083,33 гривні; комісія за організацію (10%) 17 000 гривень; комісія за передачу (3%) - 5100 гривень; та розрахунок погашення вартості предмету лізингу за 12 періодів лізингу (а.с.20).

В додатку № 2 до Договору передбачений графік сплати другого лізингового платежу (а.с. 19)

Додаток №3 до Договору передбачений специфікація (марка , модель , кількість ,ціна (а.с.18).

14 липня 2014 року позивач сплатив на рахунок ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" 17 000 гривень, призначення платежу - комісія за організацію по договору 000877, що підтверджено квитанцією № 16J057805 (а.с.21).

30 липня 2014 року позивач направив на адресу ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" лист з вимогою розірвати договір фінансового лізингу № 000877 від 14 липня 2014 року та повернути йому сплачені кошти за організацію та оформлення договору.

Листом від 14 серпня 2014 року відповідач повідомив позивача про розгляд його заяви та про те, що за умовами договору сплачена ним комісія за організацію в сумі 17000 грн. не повертається. На підставі зазначеної заяви, договір лізингу № 000877 від 14 липня 2014 року вважається розірваним з ЗО липня 2014 року (а.с.41).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу - лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом частин 1, 2 ст. 16 цього Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Висновок суду відносно того , що умови п.12.11 Договору є несправедливими необгрнтоване і не ґрунтується на нормах матеріального права не ґрунтуються на вимогах закону. Між сторонами досягнуто згоди стосовно умов договору де передбачено неповернення Комісії за організацію у випадках розірвання Договору на вимогу Лізингоодержувача до підписання останнім Акта приймання-передачі Предмета Лізингу .

Позивач знав про такі затрати.

Відповідно до п. 12.11 Договору у випадках розірвання даного Договору Лізингоодержувачем по сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми Авансового платежу . В такому випадку Комісія за організацію даного Договору Лізингоодержувачу не повертається , отже Договором встановлена компенсація у разі його розірвання.

Крім цього з пояснень представника позивача що організація мала право займатися таким видом діяльності та мала ліцензію.

Представник позивача не заперечувала , що ОСОБА_2 особисто читав умови договору та особисто підписав його , що підтверджується договором та додатками до договору (а.с. 12,20). Те ,що він сплатив комісію у розмірі 17 000 грн. підтверджено і квитанцією від 14.07.2014 року.

За таких обставин рішення суду Саратський районний суд Одеської області 03.11.2014 року підлягає скасуванню з постановкою нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - відмовити.

Керуючись ст. ст. 209, 307ч.1 п.2, 309, 316,319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінгова компанія "ЕТАЛОН" - задовольнити

Рішення Саратський районний суд Одеської області 03.11.2014 року- скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 - ТОВ "Лізингова компанія "Еталон" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді В.П. Фальчук

О.М. Таварткіладзе