Ухвала суду № 44947846, 03.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3253/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: представників позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 лютого 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

15 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що в період з 2005 року по 2008 рік, та з вересня 2010 року по червень 2012 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_6. За час їх спільного проживання в них народились сини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Відповідач ОСОБА_6 в добровільному порядку надавати кошти на утримання дітей відмовляється у звязку із чим ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом та просила його задовольнити у повному обсязі, з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні відповідач та його представник визнали позов в частині оплати щомісячно у розмірі 1 200 - 1 500 гривень та вказали, що на данний час відповідач не працює, навчається у вищому навчальному закладі за контрактом. Також відповідач зазначив, що до грудня місяця 2014 року ОСОБА_3 отримувала добровільну фінансову допомогу на утримання дітей щомісячно, купує їм необхідні речі та оплачує навчання старшому сину.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх синів - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку відповідача на обох дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожного з дітей відповідного віку щомісяця до досягнення ОСОБА_8 повноліття, тобто до 19 грудня 2024 року, а з 20 грудня 2024 року по 15 грудня 2029 року у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача на утримання ОСОБА_9.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 600 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 просить змінити рішення місцевого суду в частині призначення розміру аліментів, а саме стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх синів - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі, яка складає 100% прожиткового мінімуму для кожного з дітей відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття.

У судове засідання апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, однак документи підтверджуючі поважність причин неявки до суду ними надано не було. Крім того, інтереси позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_6 представляють їх довірені особи. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками неповнолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4, 5).

На данний час сторони по справі однією сімєю не проживають, спільне господарство не ведуть. Неповнолітні діти постійно проживають з матірю та знаходяться на її утриманні

Отже, місцевим судом при постановленні рішення було правильно застосовано норму ст. 180 СК України згідно якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції вірно дав оцінку тим обставинам, що ОСОБА_6 є моряком та за контрактом періодично працює на судах іноземних компаній, є молодою людиною, будь якими недугами не страждає та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх синів.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навів позивач ОСОБА_3 у підтвердження своїх вимог, а відповідач ОСОБА_6 - у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог позивача.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на те, що місцевий суд не прийняв до уваги тих обставин, що він не має постійного працевлаштування та заробітку, не приймається судовою колегією до уваги.

Оскільки ОСОБА_6 не надав доказів ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції, які б підтвердили неможливість його працевлаштування, тому такі твердження позивача є недоведеними та безпідставними, при цьому слід зазначити, що відповідач, як батько, повинен утримувати своїх дітей як це передбачено ст. 180 СК України.

За таких обставин, доводи ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову з урахуванням вимог, які містяться у його апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 відхилити, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_10

ОСОБА_2