Постанова № 4494632, 24.06.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року    Справа № 2а-2188/09/2370

18 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого судді - Гараня С.М., суддів Гаращенка В.В., Смілянця Е.С.,

при секретарі - Слуцькій Н.Ю.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний центр «Ренесанс» Перехрест Н.В., Циркунова В.В. - за довіреностями,

представника відповідача Державної податкової інспекції у місті Черкаси Радченко О.П.. Лук`ященко Н.І. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний центр «Ренесанс» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявлених вимог представники позивача послалися на те, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, за результатами якої був складений акт та прийняте рішення яким позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 970065 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 970065 грн. за заниження податкових зобов'язань з чим позивач не згідний, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд залишити його без задоволення вважаючи дії Державної податкової інспекції у місті Черкаси правомірними, а податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Черкаси була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний центр «Ренесанс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами якої був складений акт від 26.12.2008 р. № 2240/23-2/31278400. Перевіркою встановлені порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 970065 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 11589200 грн., та Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивач завищив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1580 грн.

На підставі цих висновків відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2009 р. № 0009052301/0 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в розмірі 970065 грн., за основним платежем та 970065 грн . штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Державної податкової інспекції у місті Черкаси за наслідками такого оскарження рішенням податкового органу податкове повідомлення-рішення від 10.01.2009 р. № 0009052301/0 залишене без змін, а скарга без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний центр «Ренесанс» зареєстроване як юридична особа  та перебуває на обліку як платник податків та інших обов'язкових платежів в Державній податковій інспекції у місті Черкаси, та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 23.07.2006 р. та 23.04.2008 р. між позивачем та Черкаським будівельно-монтажним виробничим кооперативом «Райагробуд» був заключений договір генерального підряду на капітальне будівництво п`ятисекційного багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: місто Черкаси, вул. Жужоми по першій та другій позиції відповідно.

Згідно наданих суду документів, а саме актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, позивачем відображені понесені ним витрати бухгалтерською проводкою Дебет 23 «Виробництво» кредит «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по першій події відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» » від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), відповідно до якої о складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пунктів 1.6 та 1.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР, товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, а матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних акти.

Таким чином генпідрядник відповідно до договорів генерального підряду від 23.07.2006 р. та від 23.04.2008 р. № 23/04 виконав роботи за результатами якої побудований об'єкт як матеріальний актив, оскільки є предметом продажу.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044 (далі - Положення), запаси визначені як активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до пункту 6 Положення для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

З підстав викладеного та виходячи з комерційної мети будівництва п`ятисекційного багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: місто Черкаси, вул. Жужоми в місті Черкаси, а саме послідуючого його продажу, вказаний об'єкт нерухомості є товаром, а облік витрат на виробництво такого товару повинно вестися по рахунку 23 «Незавершене будівництво» та враховуватися в прирості балансової вартості запасів та віднесенням до валових витрат з відображенням в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до пункту 5.1. Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються:. суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до частини 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 Закону № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Судом встановлено, що позивасчем на протязі первіряємого періоду в рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства відображені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за часовими межами їх здійснення, що не відповідає даним бухгалтерського обліку, чим порушені вимоги Закону № 996-XIV.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пункту 6.1.статті 6 Закону № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З підстав викладеного суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельний центр «Ренесанс» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: С.М. Гарань.

Судді: В.В. Гаращенко.

Е.С. Смілянець.

Повний текст постанови складений 26 червня 2009 року.