Постанова № 4494517, 13.07.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 р. Справа № 2а-3265/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Солоха О.В.

за участю: представника позивача Івашкова Є.Г. за довіреністю; відповідача Жалдак В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ДП науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначав, що 28.04.2009 р. відповідачем прийнято рішення № 803 яким до нього застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 396809 грн. 67 коп. та нараховано пеню в сумі 92228 грн. 96 коп. Далі позивач зазначав, що рішенням відповідача № 1053 від 20.05.2009 р. до ДП НВК «Фотоприлад» застосовано фінансову санкцію у вигляді стягнення штрафу в розмірі 201771 грн. 20 коп. та нарахування пені в сумі 72019 грн. 70 коп. Позивач звертав увагу, що спірні рішення прийняті у звязку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхових внесків. Позивач вважав, що такий висновок відповідача є безпідставним, оскільки він нараховував та сплачував страхові внески одночасно із виплатою заробітної плати. Позивач також стверджував, що обидва рішення прийнято в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що був введений ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2007 р., а тому суперечать положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Насамкінець, позивач стверджував, що рішенням № 1053 відповідач нарахував фінансові санкції, що вже були нараховані за рішенням № 803.

На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та скасувати рішення № 803 від 28.04.2009 р. і № 1053 від 20.05.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Державне підприємство науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» є юридичною особою та з 04.03.1993 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 14312329).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За змістом ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

В період з серпня 2008 р. по березень 2009 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаним розрахункам відповідач зобов'язаний був за вказаний період сплатити до Пенсійного фонду України внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: до 20 вересня 2008 р. в розмірі 534045 грн. 85 коп.; до 20 жовтня 2008 р. в розмірі 527126 грн.. 20 коп.; до 20 листопада 2008 р. в розмірі 513743 грн. 93 коп.; до 20 грудня 2008 р. в розмірі 484902 грн. 70 коп.; до 20 січня 2009 р. в розмірі 405082 грн. 79 коп.; до 20 лютого 2009 р. в розмірі 283487 грн. 69 коп.; до 20 березня 2009 р. в розмірі 347509 грн. 22 коп.; до 20 квітня 2009 р. в розмірі 350 728 грн. 67 коп.

Підприємство сплачувало суму нарахованих внесків частково, пропорційно до виплат сум заборгованості по заробітній платі.

Зазначена обставина визнається сторонами та підтверджується наданими відповідачем копіями виписок руху коштів по поточному рахунку ДП НВК «Фотоприлад».

Частиною девятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті (в редакції, що була чинною на період виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, до відповідача були застосовані фінансові санкції:

за рішенням № 803 від 28.04.2009 р. у вигляді штрафу в розмірі 396809 грн. 67 коп. та пені в сумі 92228 грн. 96 коп.;

за рішенням № 1053 від 20.05.2009 р. у вигляді стягнення штрафу в розмірі 201771 грн. 20 коп. та пені в сумі 72019 грн. 70 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд нагадує, що статтею 20 Закону № 1058-IV визначений обовязок страхувальника сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (надалі за текстом «Інструкція»).

Відповідно до підпункту 5.1.4 підпункту 5.1. пункту 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

За змістом частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невиплата (виплата в неповному розмірі) заробітної плати не звільняє відповідача від обовязку перерахувати на рахунок Пенсійного фонду страхові внески до 20 числа місяця, наступного за звітним. У звязку з невиконанням цього обовязку виконавчі органи Пенсійного фонду правомірно застосували до страхувальника фінансові санкції.

Суд погоджується з твердженням позивача стосовно того, що відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (надалі за текстом «Закон № 2343-XII») протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Суд також враховує, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 березня 2007 р. у справі № 14/1645 порушено справу про банкрутство ДП НВК «Фотоприлад» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У цьому контексті суд бере до уваги, що стаття 1 Закону № 2343-XII визначає мораторій на задоволення вимог кредиторів, як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Приймаючи до уваги, що зобовязання відповідача щодо сплати страхових внесків виникли після введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також враховуючи, що ДП НВК «Фотоприлад» продовжує господарську діяльність і зобовязане при цьому сплачувати встановлені податки і збори, суд доходить висновку про правомірність застосування відповідачем фінансових санкцій за їх несвоєчасну плату.

Насамкінець суд зазначає, що твердження позивача щодо подвійного нарахування відповідачем фінансових санкцій не підтверджується ані прямим, ані непрямим чином.

Розрахунок фінансових санкцій, доданий до рішення № 1053 від 29.05.2009 р., дійсно містить відомості про фінансові санкції, застосовані за рішенням № 803 від 28.04.2009 р., проте простий математичний розрахунок свідчить, що в рішення № 1053 не були включені фінансові санкції, нараховані на суму недоїмки в розмірі 380575 грн. 77 коп. та 16878 грн. 61 коп.

З урахуванням викладеного, у світлі своєї власної оцінки документів суд поділяє висновки та мотивування відповідача і не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 14 липня 2009 р.

Суддя І.О.Лічевецький