Постанова № 4494510, 14.07.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2009 р. Справа № 2а-3214/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю: прокурора - Дмитренка Р.М., представника позивача - Сала В.Д. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Канівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Канівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Канівської ОДПІ у про стягнення з ФОП ОСОБА_1. 9064 грн. 05 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість, єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень не надав.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності державним реєстратором виконавчого комітету Канівської міської ради 26 грудня 2005 р.

Згідно даним довідки Канівської О ДПІ № 414 від 27.12.2005 р. відповідач взятий на облік як платник податків 27.12.2005 р. за № 414.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

На сьогодні в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суть останньої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі за текстом - «Указ») і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.

Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку .

Згідно пункту другому Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Користуючись цим правом, відповідач обрала спрощену систему оподаткування, звернулась 14 грудня 2007 р. до позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 р., та отримала свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1.

В якості виду підприємницької діяльності відповідач зазначила виготовлення та ремонт радіоелектронного обладнання.

Пунктом другим Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.   У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Рішенням Канівської міської ради від 28.12.2006 р. № 4-64 «Про ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців» затверджено ставки податку для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Зокрема, згідно зазначеному рішенню для розробки та виготовлення радіоелектронного обладнання встановлена ставка єдиного податку в розмірі 120 грн.

За даними заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності відповідач у підприємницькій діяльності протягом 2008 р. використовувала працю 2 найманих працівників.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1. зобов'язана була сплачувати єдиний податок в розмірі 240 грн. щомісяця.

Відповідно до пункту другого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наданого суду витягу з облікової картки платника податків відповідач покладений на неї обов'язок виконувала неналежними чином.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку, за даними облікової картки платника, відповідачу нарахована пеня в сумі 53 грн. 90 коп.

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_2 отримано відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_3).

Пункт 1.5 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

За даними акта перевірки № 33/1701/НОМЕР_3 від 21 січня 2009 р. відповідач не своєчасно сплачувала податкові зобов'язанням з податку на додану вартість самостійно визначені нею в податкових деклараціях від 20.09.2007 р., 19.10.2007 р., 20.11.2007 р., 20.11.2007 р. та визначені податковим повідомленням-рішенням № 0003641701 від 20.12.2007 р.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі акта даних перевірки № 33/1701/НОМЕР_3 від 21 січня 2009 р. позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000561701/0 від 02 лютого 2009 р., № 0000551701/0 від 02 лютого 2009 р., № 0000541701/0 від 02 лютого 2009 р. якими визначені зобов'язання відповідача щодо сплати штрафу в розмірі 85 грн., 272 грн. 13 коп. та 3 157 грн. 27 коп., відповідно.

У зв'язку з незнаходженням відповідача за місцем реєстрації, відповідно до приписів підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III, зазначені податкові повідомлення-рішення були розміщені на дошці оголошень.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Перевіркою своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість від 21 січня 2009 р. встановлено, що відповідачем не подані податкові декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 р., січень-грудень 2008 р. Результати перевірки оформлено актом № 32/1701/НОМЕР_3 від 21 січня 2009 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За таких обставин, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531701/0 від 02 лютого 2009 р., яким визначено зобов'язання відповідача сплатити штраф в розмірі 2 380 грн.

Назване податкове повідомлення-рішення розміщене на дошці оголошень.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 (надалі за текстом - «Декрет») (втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пункт 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12 із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 р. № 17 визначає, що загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції.   

Зазначений додаток № 6 до згаданої Інструкції визначає норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів. Зокрема, згідно розділу III цього додатку для здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну, норма витрат (у відсотках до суми валового доходу) встановлена в розмірі 25 %.

За даними акта перевірки № 10/1701/НОМЕР_3 від 10.10.2007 р. відповідач протягом 2006 р. та І-ІІ кварталів 2007 р. здійснювала торгівельну діяльність, не зазначену в свідоцтві про сплату єдиного податку, в результаті чого занизила суму податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням встановлених норм витрат, на 878 грн. 13 коп.

12 жовтня 2007 р. Канівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003661701/0 яким визначено зобов'язання відповідача сплатити 878 грн. 13 коп. податку з доходів фізичних осіб.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою зазначеного зобов'язання ФОП ОСОБА_1. нарахована пеня в сумі 53 грн. 90 коп., що знайшло своє відображення в обліковій картці платника.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі розміщення податкового повідомлення або податкової вимоги на дошці податкових оголошень, днем їх вручення платнику податків вважається день такого розміщення.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржила, визначені ними суми податкових зобов'язань не сплатила.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 9 064 грн. 05 коп. в рахунок погашення його податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в доход бюджету через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію (Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків. 20, ідентифікаційний код 22809050) податковий борг в сумі 9 064 (дев'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 05 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.О.Лічевецький