Рішення № 44941653, 05.06.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ _____________________

Справа № 521/4342/15-ц

Номер провадження №2/521/3010/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Жуган Л.В.,

при секретарі судового засідання - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Фінансова ініціатива» про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 20.03.2015 року звернувся позивач ОСОБА_2 із позовною заявою до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про зобов'язання видати грошові кошти з банківського рахунку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що між ним та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», в особі Когут А.В., що діяла на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №7 від 31.12.2013, було укладено договір банківського вкладу «Лояльний» №020/115/1076-980 від 18.06.2014 року. За цим Договором Вкладник передає грошову суму вкладу у розмірі 200000 грн., а Банк приймає, і зобов'язується виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному Договором. За умовами Договору ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» відкрило позивачу рахунок НОМЕР_2, на який йому повинні перерахувати грошові кошти після закінчення терміну зберігання вкладу. Згідно умов Договору, строк зберігання вкладу - 270 календарних днів, а дата повернення вкладу - 15 березня 2015 року.

Позивач вказує, що 15.03.2015 року йому не було перераховано суму вкладу.

Та при зверненні 17.03.2015 року до банку із вимогою про повернення суми банківського вкладу ОСОБА_2 отримав відмову.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач, за уточненими вимогами просив суд: стягнути з Комерційного Банку «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2, грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн. з банківського рахунку НОМЕР_2; стягнути з Комерційного Банку «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 536,99 грн.; стягнути з Комерційного Банку «Фінансова ініціатива» судові витрати у сумі 2005,98 грн.

Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_5, надала до суду заяву згідно якої уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі та просила розглянути справу за її відсутністю.

Представник відповідача ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в судове засідання не з'явився, відповідач повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, належним чином про причини своєї неявки суд не повідомив. Та 28.04.2015року представник відповідача за довіреністю - Куликова Ю. Ю., надала до суду заперечення згідно яких просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами обставини протиправних дій Банку щодо невиконання умов договору банківського вкладу та договору на відкриття та обслуговування поточного карткового рахунку з використанням платіжного засобу НОМЕР_2.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.06.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Фінансова Ініціатива» було укладено Договір банківського вкладу №020/115/1076-980 («Лояльний»), за умовами якого ОСОБА_2 вніс на рахунок банку суму вкладу у розмірі 200000,00 грн. Відповідно до Умов п. 2 зазначеного Договору - строк зберігання вкладу складає 270 календарних днів, з розрахунку процентної ставки з 18.06.2014 року - 24.5% річних, з 15.12.2014 року - 3% річних.

Згідно пунктів 3.1.3, 3.1.4 вищевказаного Договору банківського вкладу банк зобов'язався зберігати вклад, нараховувати та сплачувати по ньому проценти, а також повернути повністю вклад та нараховані проценти у «Дату повернення», зазначену у п. 2 цього Договору, шляхом перерахування на власний поточний (з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника, підтвердивши повернення вкладів та нарахованих процентів видачею належним чином оформленої квитанції банком та/або виписки з Депозитного рахунку.

Відповідно до п. 2 Договору Банк здійснює перерахунок процентів з дати 15.12.2014 до дня, що передує Даті повернення вкладу, за ставкою 3 (три) проценти річних з урахуванням положень п. 4 договору.

18 червня 2014 року між Банком та позивачем було укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу, на підставі якого Банк відкрив позивачу поточний картковий рахунок НОМЕР_2.

17.03.2015 року після закінчення дії вищевказаного Договору банківського вкладу ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про повернення внесеного ним до банку вкладу, шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок НОМЕР_2 та видачу коштів з цього рахунку готівкою.

Однак, вказану заяву відповідач залишив без реагування, суму вкладу готівкою позивачу не повернуто, що підтверджується письмовими заперечення представника відповідача поданими до суду 28.04.2015 року.

Згідно виписки ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» по рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_2, вбачається, що станом на 14.04.2015 року, вихідний залишок коштів на даному вкладному рахунку становить 201232,01 гривні.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.

За ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.

Пунктом 7.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р., за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно із ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду, законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої 1 Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., встановлено, що розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

У свою чергу, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що позивач звертався до відповідача з приводу виплати коштів з належного йому рахунку, але відповідач такі дії не вчинив, суд вважає, що ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» порушує права позивача на отримання його власних коштів.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року, вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому, відповідно до положень ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Таким чином, обмеження прав позивача щодо отримання коштів, які є його власністю, є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а також Конституції України, а тому має право на їх повернення відповідачем без будь-яких обмежень.

Згідно ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

З наданих суду копій Договору банківського вкладу №020/115/1076-980 («Лояльний») від 18.06.2014 року та Договору № 3/115/383-980 про відкриття банківського поточного рахунку у національній валюті, за наведеними в договорах умовами не передбачено умови щодо сплати відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

В зв'язку з цим суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача пені у розмірі 536,99 гривень, що розрахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - не підлягає задоволенню.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2005,98 грн., що підтверджується квитанцією №17 від 20.03. 2015 року, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, враховуючи принцип обов'язковості виконання зобов'язання, принцип недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, суд задовольняє позов, стягує з відповідача грошові кошти у вигляді банківського вкладу та судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Фінансова ініціатива» про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Фінансова ініціатива» (ЕДРПОУ 33299878) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), грошові кошти у розмірі 200 000 ( двісті тисяч) гривень з банківського рахунку НОМЕР_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Фінансова ініціатива» (ЕДРПОУ 33299878) на користь на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) пеню у розмірі 536,99 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень дев'яносто дев'ять копійок) та судові витрати у розмірі 2005,98 грн. (дві тисячі п'ять гривень дев'яносто вісім копійок)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган