Ухвала суду № 44941104, 19.03.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3766/15-к

Номер провадження:1-кс/521/641/15

У Х В А Л А

14 березня 2015 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ПЕРЕДЕРКО Д.П., при секретарі РОМАНОВІЙ Л.О., за участю прокурора КОВАЛЬСЬКОГО Р.І., захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, яке погоджено с прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: підозрюваного БУЖОР ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у с. Комишівка, Ізмаїльського района, Одеської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, пров. Пушкіна, 4 (з слів затриманого), який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання слідчого та наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4, займаючи посаду директора приватного підприємства «ТЕХНОСТРОЙ» (код СДРПОУ 32478515) , яке здійснювало будівництво житлового будинку за будівельною адресою: м. Одеса вул. Суднобудівна, № 1, маючи за мету власне збагачення як законним так і незаконним шляхом, за результатами чітко продуманого та спланованого злочинного наміру, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи намірів на виконання покладених на себе обов'язків та переслідуючи лише мету заволодіння грошовими коштами потерпілої, 30.03.2005 уклав з ОСОБА_5 договори про пайову участь в будівництві №61, №62 та №63, за якими остання отримувала після закінчення будівництва право власності на три квартири у будинку за фактичною адресою: буд. №55 по вул. Івана Франко у м. Одесі. Згідно з договорами строк здачі будинку в експлуатацію - червень 2005. В свою чергу ОСОБА_5 повинна була внести на рахунок підприємства грошові кошти в сумі 89400 долларів США, що по курсу НБУ на момент внесення склало 472113грн.

28.04.2005 ОСОБА_6 в офісі ПП «ТЕХНОСТРОЙ», за адресою: м. Одеса вул. І.Франко 55, передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 89400 долларів США та отримала квитанції до прибуткового касового ордеру №61, №62 та №63 на загальну суму 472113грн.

Після закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію, ОСОБА_7 квартири, які згідно з договорами повинен був передати ОСОБА_6 як жилі приміщення, продав стороннім особам у вигляді нежилих приміщень, після чого став уникати зустрічей з потерпілою та почав переховуватись. Отримані від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 472113грн. ОСОБА_4 витратив за своїм розсудом, взяті на себе зобов'язання перед останньою не виконав, тим самим завдавши збиток в особливо великому розмірі на загальну суму 472113 грн., що у 3603 рази, на час скоєння злочину, перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян (472113/131=3603).

Діючи повторно, продовжуючи злочинний намір, направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_4, перебуваючи в довірливих стосунках з ОСОБА_8, та достовірно знаючи, що він підшукує для своєї сім'ї приватний будинок, запропонував останньому придбати будинок №14 по вул. Астрономічній у м. Одесі, повідомивши завідомо неправдиву інформацію, що він належить фактично та документально йому. При цьому ОСОБА_4 приховав від ОСОБА_8 інформацію що він в дійсності згодився допомогти знайомому - ОСОБА_9 в продажу вказаного будинку. Оглянувши будинок, ОСОБА_8 погодився його придбати, але у зв'язку з браком коштів запропонував ОСОБА_4 у якості оплати вартості будинку, передати частину готівкою, переоформити право власності на приватний котедж на ім'я ОСОБА_4 та передати у власність останнього легковий автомобіль потерпілого. Керуючись корисливим мотивом, не маючи права власності на будинок №14 по вул. Астрономічній у м. Одесі та не маючи наміру в подальшому оформити право власності на будинок на ОСОБА_8, ОСОБА_4 погодився на вказану пропозицію, не повідомивши дійсного власника будинку про досягнуту угоду.

В червні місяці 2009 року, більш точну дату слідством не встановлено, ОСОБА_8 біля будинку №14 по вул. Астрономічній у м. Одесі передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 50000 долларів США, що по курсу НБУ складало 400000 грн., після чого останній передав ОСОБА_8 ключі від вхідної двері будинку і сім'я останнього переїхала у вказаний будинок, будучи впевненими що ОСОБА_4 виконає взяті на себе зобов'язання по оформленню права власності на будинок. Далі до листопада місяця 2009 року, виконуючи домовленість, ОСОБА_8, передав у право власності ОСОБА_4 котедж №6 за адресою : м. Одеса вул. Довга 33/9а вартістю 350000 долларів США, що по курсу НБУ складало 2800000грн., та автомобіль НОМЕР_1 вартістю 95000 доларів США, що по курсу НБУ складало 760000 грн. Виконавши в повному обсязі домовленість, ОСОБА_8 почав очікувати від ОСОБА_4 документальне оформлення права власності на будинок №14 по вул. Астрономічній у м. Одесі, де фактично мешкав на той час.

За результатами чітко продуманого та спланованого злочинного наміру, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами та майном ОСОБА_8 на загальну суму 3960000 грн., яку витратив за своїм розсудом, не виконавши взятих на себе зобов'язань та не поставивши до відома дійсного власника будинку про досягнуту домовленість , у зв'язку з чим сім'я ОСОБА_8 згодом була виселена з придбаного будинку №14 по вул. Астрономічній у м. Одесі.

Злочинними діями ОСОБА_4 потерпілому спричинено збиток в особливо великому розмірі на загальну суму 3960000 грн., що у 13090 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян ( 3960000/302,5=13090)

Тобто ОСОБА_4 є особою що підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

25.06.2014 року слідчим Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в одеській області було винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, проте вручити його підозрюваному не надалось можливім в звязку з ухиленням його від явки до органів досудового слідства.

28.07.2014 року постановою слідчого Бужора А.П. було оголошено у розшук.

Як вважає слідчий, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, згідно інформації вказаної в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до інформації обліків ОВС ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Згідно свідчень ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 за вищезазначеними адресами не мешкає та його місцезнаходження не відоме.

Крім цього, санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за якою оголошено підозру ОСОБА_4, передбачає відповідальність, за скоєння вищевказаних кримінальних правопорушень, позбавлення волі строком від 5 до 12 років. Тяжкість злочину, покарання, що загрожує особі, ступень суспільної небезпеки, а також вищевикладене, є обґрунтуванням наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та дають підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, а тому інші більш м'які запобіжні заходи не дадуть можливості запобігти вищевказаному ризику.

Прокурор у суді підтримав клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, навевши доводи, вказані у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4, та його захисник, кожен окремо, просили суд відмовити у задоволенні клопотання, в звязку з відсутністю достатнього обгрунтування для повідомлення про підозру, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, від органів досудового слідства не скривався, оскільки йому було повідомлено про закриття кримінальної справи щодо нього, він є громадянином України, є особою приклоного віку, прокурором не надано доказів їснування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно змісту доданих до матеріалів клопотання копії процесуальних документів вбачається наступне.

2.09.2011 року органом досудового слідства відноно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаними ч.4 ст.190 КК України за фактом заволодіння майном ОСОБА_8

16.09.2011 року Київським районим судом міста ОСОБА_10 відносно ОСОБА_4 було обрану міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

24.04.2012 року органом досудового слідства було винесено постанову про закриття кримінальної справи, про що було повідомлено ОСОБА_4

17.12.2012 року вказана постанова слідчого була скасована заступником прокурора Київського району міста Одеси та розслідування справи, після внесення відомостей до ЄРДР, було продовжено.

Даних про скасування міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 матеріали кримінального провадженя не мистять.

Таким чином, суд вважає, що на день розгляду клопотання слідчого щодо ОСОБА_4 діє обрана відносно нього міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Як вбачається з п.9 Розділу 11 (Перехідні положення) КПК України 2012 року, питання скасування, зміни запобіжних заходів, обраних до набрання сили цим Кодексом, вирішуються за Кодексом, який діяв на час обрання запобіжного заходу, тобто за КПК України в редацїї 1960 року.

З огляду на вищевказане, з урахуванням того, що у клопотанні слідчого не ставиться питання про зміну запобіжного заходу, а йдеться саме про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оскільки клопотання подане відповідно до положень КПК України 2012 року, слідчий суддя не знаходить процесуальних підстав для розгляду клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 міри запобіжного заходу по суті і як наслідок, для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 203, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У клопотання слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного БУЖОР ОСОБА_3 відмовити.

Негайно звільнити підозрюваного БУЖОР А.П. з-під варти.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: