Ухвала суду № 44934117, 11.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/19/15-ц 11.06.2015 11.06.2015 11.06.2015

Провадження №22-ц/784/1306/15

Головуючий у першій інстанції-Кривенко О.В.

Категорія 58 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Романенко Ю.О.,

розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника відповідачки ОСОБА_1

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про зняття арешту з майна

У С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

Позивач зазначав, що є платником аліментів на користь ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з виникненням заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 13 334, 69 грн., постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Доманівського районного управління юстиції ( далі -Доманівського ВДВС) від 17 жовтня 2014 року було накладено арешт на все його рухоме та нерухоме майно, у тому числі транспортний засіб - причеп марки ПГМФ 8302, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4, легковий-В, ідентифікатор НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, рік випуску 2008, колір - синій.

Посилаючись на те, що заборгованість ним повністю сплачена до 1 грудня 2014 року, а заборгованості за поточними платежами він не має, ОСОБА_2 просив зняти арешт з його майна.

До участі в справі як третю особу залучено Доманівський ВДВС.

Відповідачка ОСОБА_1, діючи через представника, позов не визнала, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є недобросовісним боржником, а порушення строків сплати аліментів призводять до періодичного виникнення заборгованості.

Представник Доманівського ВДВС вважає доцільним збереження арешту майна позивача, відсутність заборгованості на цей час підтвердила.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2015 року позов задоволено. Арешт майна ОСОБА_2, накладений постановою державного виконавця від 17 жовтня 2014 року на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2, у тому числі на транспортний засіб, знято.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просила рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ті ж обставини, якими заперечувала позов.

В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином ( а.с. 71-73).

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є платником аліментів на користь ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку, починаючи з 16 липня 2004 року до досягнення дитиною повноліття.

29 квітня 2014 року Доманівським ВДВС відкрито виконавче провадження №26864224 (а.с. 7).

Станом на 1 серпня 2014 року виникла заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 14 572,18 грн.

Постановою державного виконавця Доманівського ВДВС від 17 жовтня 2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, у тому числі на транспортний засіб - причеп марки ПГМФ 8302, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4, легковий-В, ідентифікатор НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, рік випуску 2008, колір - синій (а.с. 38).

20 жовтня 2014 року обтяження зареєстровано в Державному реєстрі (а.с. 8).

Станом на 1 грудня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 повністю погашена (а.с. 7).

Встановлені обставини свідчать про те, що спір про правомірність збереження накладеного арешту на майно ОСОБА_2 виник між сторонами на стадії виконавчого провадження, яке регулюється Законом «Про виконавче провадження» (далі -Закон).

Способи виконання судового рішення про стягнення залежать від характеру покладеного на відповідача обов'язку. Такими способами є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до частини 7 статті 74 Закону аліменти в частці від заробітку відраховуються на підприємстві, в установі, організації з фактичного заробітку, тобто стягнення періодичних платежів звертається на заробітну плату та інші доходи боржника в порядку, передбаченому статтями 68-74 Закону.

Разом з тим, у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника.

Арешт майна боржника здійснюється за статтею 57 Закону та є забезпеченням виконання рішення при зверненні стягнення на майно боржника, яке регулюється статтями 52-64 Закону.

Таким чином, відповідно до Закону арешт майна боржника може бути застосований при виконанні судового рішення при зверненні стягнення на майно (кошти) боржника, а не при стягненні періодичних платежів, в тому числі аліментів, при відсутності заборгованості більш ніж три місяця.

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для збереження арешту майна ОСОБА_2, накладеного постановою державного виконавця від 17 жовтня 2014 року, після погашення ним заборгованості по сплаті аліментів станом на 1 грудня 2014 року.

Оскільки норми Закону не передбачають прямого обов'язку державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у виконавчому провадженні по стягненню аліментів після сплати заборгованості, колегія суддів погоджується з застосуванням судом правил частини 5 статті 60 Закону для поновлення прав позивача.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що боржник буде і надалі ухилятись від своєчасної сплати аліментів. Ці доводи не мають правового значення, оскільки такі припущення не змінюють порядку виконання рішення про стягнення періодичних платежів.

Недоплата аліментів у березні та квітні 2015 року, на яку посилається апелянт (197 грн.), не може вважатись заборгованістю, розмір якої має визначати не стягувач, а державний виконавець у встановленому Законом порядку.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді