Рішення № 44928274, 08.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Олійник В.М.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 428/6637/14-ц

Провадження № 22ц/782/230/15

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів - Гаврилюка В.К., Заіки В.В.,

при секретарі: Коротенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920»

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2015 року

цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заробітної плати, в обґрунтування якого вказав, що його батько ОСОБА_3 працював в ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» з 17 лютого 1970 року по 31 травня 2011 року. При звільненні, в порушення ст. 116 КЗпП України, ОСОБА_3 не була виплачена заробітна плата. 18 травня 2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області видано судовий наказ про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі в сумі 10517 грн.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 червня 2013 року судовий наказ скасовано.

Згідно акту ревізії про перевірку повноти виплати заробітної плати від 22 квітня 2013 року, складеного бухгалтером-ревізором ОСОБА_4, заборгованості по заробітній платі ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» перед ОСОБА_3 за період з 01.04.2001 року по 30.06.2011 року складає 28090 грн. 27 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Він є єдиний його спадкоємцем першої черги.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі, невиплаченої ОСОБА_3 за період з 01.04.2001 року по 30.06.2011 року в сумі 23679 грн. 23 коп.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» про стягнення заробітної плати задоволені. Суд стягнув з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 23679 грн. 23 коп.

В апеляційній скарзі ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 10517 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги визнав, погодившись з сумою заборгованості 13567 грн. 98 коп., яка зазначена в довідкі-розрахунку.

Представник відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав частково і просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь позивача 13567 грн. 98 коп.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач є не тільки членом сім'ї ОСОБА_3, а й його єдиним спадкоємцем. Відповідно до акту ревізії від 22.04.2013 року, складеного бухгалтером-ревізором ОСОБА_5, та наданих відповідачем платіжних відомостей, ОСОБА_3 за період роботи на ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» було нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з 01.04.2001 року по 30.06.2011 року в сумі 23679 грн. 23 коп. Тому позивач має право на її отримання, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, як спадкоємець у відповідності до ст. 1227 ЦК України має право на отримання невиплаченої ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» заробітної плати ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. При цьому апеляційний суд враховує, що апелянтом дані обставини не оспорюються, а як вбачається із тексту апеляційної скарги, апелянтом оспорюється тільки розмір заборгованості по заробітній платі, яка не була виплачена при звільненні ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення, якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії трудової крижки ОСОБА_3 працював в ВАТ«Сєвєродонецьке АТП-10920» слюсарем по ремонту автомобілів 6 розряду з 20.01.2004 року по 31.05.2011 року.

При звільненні, в строк, встановлений трудовим законодавством, зокрема ст. 116 КЗпП України, відповідач належні розрахунки з ОСОБА_3 не провів.

Визначаючи розмір заборгованості по заробітній платі ВАТ«Сєвєродонецьке АТП-10920» перед ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до акту ревізії від 22.04.2013 року, складеного бухгалтером-ревізором ОСОБА_5, заборгованість ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» перед ОСОБА_3 за період з 01.04.2001 року по 30.06.2011 року складає 28090 грн. 27коп. При цьому судом було взято до уваги, що при складанні акту ревізії не було враховано 250 грн. за оплату теплоенергії та 4161 грн. 04 коп. отриманих ОСОБА_3 в третьому кварталі 2012 року, а тому загальній розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» перед ОСОБА_3 складає 23679 грн. 23 коп.

Однак, встановивши дійсні обставини по справі та постановляючи рішення стосовно невиплаченої ОСОБА_3 заробітної плати, суд першої інстанції, при визначенні розміру заборгованості по заробітній платі не звернув уваги на положення «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 року № 451 та від 24.12.2010 N 1020.

Так, згідно п. З.2 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У пункті 3.3. зазначеного Порядку у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Як вбачається із акту ревізії від 22 квітня 2013 року, складеного бухгалтером-ревізором ОСОБА_5, яка згідно трудової книжки з квітня 2010 року не працює, розрахунок заборгованості по заробітній платі ВАТ «Сєвєродонецьке АТП-10920» перед ОСОБА_3 за період з 01.04.2001 року по 03.06.2011 року здійснений на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

В відомостях з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України сума нарахованого доходу ОСОБА_3 за період з другого картала 2001 року по другий квартал 2011 року вказана без видів утримання (податку з доходу, в пенсійний фонд, фонд соціального страхування). Тобто, в відомостях з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України зазначені не суми, що підлягають виплаті працівникові.

Крім того, в відомостях з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України міститься примітка про те, що інформація потребує уточнення у джерел доходу.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що заборгованості по заробітної плати за період з 01.04.2001 року по 03.06.2011 року, яка зазначена в акті ревізії від 22 квітня 2013 року, вираховувалася шляхом різниці між нарахованою ОСОБА_3 заробітної плати з усіма податкам та обов'язковими платежами і зборами та виплаченої заробітної плати.

Крім того, в акті ревізії від 22 квітня 2013 року, складеного бухгалтером-ревізором ОСОБА_5, в розрахунку заборгованості допущено арифметичну помилку, в ньому також не міститься інформації про певні утримання із заробітної плати позивача, які фактично не отримувалися позивачем, однак за рахунок заробітної плати, яка підлягала виплаті позивачу здійснювалися утримання в рахунок оплати інших зобов'язань працівника, це утримання за теплоенергію, що підтверджується розрахунковими карточками за спірний період, тобто акт є неповним.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що наданий позивачем акт ревізії від 22 квітня 2013 року, не відповідає вимогам зазначеного вище законодавства, є неповним, містить арифметичні помилки.

Суд першої інстанції, взявши до уваги в якості доказу акті ревізії від 22 квітня 2013 року не надав йому належної правової оцінки у силу статті 212 ЦПК України, яка передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки, наданої відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 за період з квітня 2001 року по 30.05.2011 року складає 13567 грн. 98 коп. В даній довідці міститься розрахунок заборгованості із зазначенням суми доходу нарахованого, виплаченого, утримань за комунальні послуги та нарахованих сум податку та обов'язкових платежів і зборів. Розрахунок заборгованості по заробітній платі ВАТ«Сєвєродонецьке АТП-10920» здійснювався шляхом віднімання від суми нарахованого доходу 63986 грн. 06 коп. суми виплаченої заробітної плати 41293 грн. 38 коп., утримань за комунальні послуги 956 грн., нарахованих сум податку 6011 грн. 86 коп. та обов'язкових платежів і зборів 2156 грн. 84 коп., на підставі розрахункових карток, розрахункових листів ОСОБА_3, платіжних відомостей, які були надані як до суду першої інстанції, так і суду апеляційної інтенції.

Позивачем же у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів на підтвердження того, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 становить 23679 грн. 23 коп., яка заявлена ним в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги визнав, погодився з сумою заборгованості 13567 грн. 98 коп., розрахунок заборгованості по заробітній платі ним не оскаржувався.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь ОСОБА_2 заробітної плати слід змінити, зменшивши суму стягнення з 23679 грн. 23 коп. до 13567 грн. 98 коп.

Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, ст.. 115,116 КЗпП України, ст.. 24 Закону України «Про оплату праці», колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 лютого 2015 року змінити, зменшивши суму стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке АТП-10920» на користь ОСОБА_2 заробітної плати з 23679 грн. 23 коп. до 13567 грн. 98 коп.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: