Ухвала суду № 44927399, 09.10.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

У Х В А Л А

09.10.2013 Провадження №2-а/425/58/13

Справа №425/2193/13-а

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглядаючи адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій, рішення та його скасування,-

В С Т А Н О В И В :

До Рубіжанського міського суду Луганської області через канцелярію 08 жовтня 2013 року позивачем подана заява-клопотання про зміну редакції пункту 2 позовних вимог. В силу положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, вказана заява розглядалась у судовому засіданні 09 жовтня 2013 року.

У судовому засіданні 09 жовтня 2013 року вказану заяву-клопотання було оголошено позивачем, який просив суд її розглянути та задовольнити. Після розяснення головуючим порядку реалізації права на зміну предмета позову, що передбачений статтями 137 та умов, яким повинна відповідати заява про зміну предмета позову, що встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач підтримав заяву-клопотання в редакції, що надана через канцелярію, та просив суд її розглянути з посиланням на частину першу статті 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, якою передбачено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Тому, позивач вважає, що він не змінює предмета свого позову.

Вирішуючи питання щодо суті заяви клопотання позивача суд виходить з того, що вона за своїм змістом є письмовою заявою позивача про зміну предмета позовних вимог, оскільки, по перше, сам позивач у своїй заяві посилається на статті 106 та 137 Кодексу адміністративного судочинства Україні, які регулюють питання зміни позивачем предмету або підстави позову. По-друге, розглядаючи предмет позову як матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, суд вбачає, що змістом матеріально-правової вимоги позивача за поданим позовом є визнання дій відповідача неправомірними та скасування рішення субєкта владних повноважень, що є самостійними вимогами, які передбачені статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України, як окремі. Натомість, таку вимогу як стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем з поданням позову, заявлено не було.

Зважаючи на це, а також те, що право позивача вимагати стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є самостійною матеріально-правової вимогою, яка потребує самостійного доведення, її предявлення не може вважатись уточненням позовних вимог у вигляді визнання дій відповідача неправомірними та скасування рішення субєкта владних повноважень.

Тому, реалізація права на предявлення такої вимоги, в межах вже відкритого провадження за вимогами щодо визнання дій відповідача неправомірними та скасування рішення субєкта владних повноважень, може відбуватись лише шляхом реалізації права на зміну предмету позовних вимог, порядок здійснення якого передбачено статтями 137 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Про що було надано відповідне розяснення позивачу.

Відповідно до положень частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України до початку судового розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу.

Положенням статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України заява-клопотання позивача від 14.08.2013р. в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також надання її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, не відповідає.

За таких обставин, заяву клопотання позивача від 14.08.2013 року слід повернути позивачу, розяснивши що це не позбавляє його права на подання заяви про зміну предмета позову у порядку передбаченому статтями 137 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 1-7,49,51,105-106,137,160,165 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву-клопотання ОСОБА_1 від 14 серпня 2013 року про зміну редакції пункту другого позовних вимог адміністративного позову від 19 липня 2013 року, повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що це не позбавляє його права на подання заяви про зміну предмета позову у порядку передбаченому статтями 137 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя Д.С. Коваленко