Ухвала суду № 44924489, 09.06.2015, Березанський районний суд Миколаївської області

09.06.2015

Справа № 469/381/15-ц

6/469/15/15

У Х В А Л А

іменем України

09 червня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

за участю: представника ВДВС Березанського РУЮ - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в :

Державний виконавець ВДВС Березанського РУЮ 09.04.2015 року звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспорта громадянина України мотивуючи тим, що на виконанні в ВДВС знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 469/243/13-ц, виданого 02.04.2013 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.04.2013 року і до повноліття дитини. 11.04.2013р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. 14.05.2013р. з метою зясування майнового стану боржника направлено запити. 11.08.2014р. державним виконавцем здійснено виїзд за місцем реєстрації боржника та встановлено, що за даною адресою боржник не проживає, майно, на яке можливо звернути стягнення за даною адресою відсутнє. 21.10.2014р. на адресу фактичного проживання боржника направлено листа з вимогою про явку до ВДВС та надання квитанцій про сплату аліментів. Згідно наданих боржником квитанцій ним сплачено аліменти 26.07.2014р. в сумі 1050,00 грн. та 16.10.2014р. в сумі 700,00 грн.. 21.10.2014р. винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. 24.02.2015р. на адресу проживання ОСОБА_2 направлено виклик державного виконавця, але боржник за викликом не зявився. Заборгованість боржника по сплаті аліментів станом на 01.02.2015р. становить 12725,60 грн., майно, на яке можливо звернути стягнення або доходи відсутні. Оскільки заходи примусового виконання рішення суду державним виконавцем були вжиті, боржник добровільно рішення суду не виконував, не брав участі у виконавчих діях, не вчиняв дій, спрямованих на виконання рішення суду, тобто ухиляється від виконання своїх зобовязань за рішенням суду, посилаючись на ст.377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України, ст.20 Закону України Про державну прикордонну службу України,з метою забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду та недопущення здійснення виїзду за межі України, державний виконавець ВДВС Березанського РУЮ просить винести ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України.

У судовому засіданні представник заявника - ВДВС Березанського РУЮ у Миколаївській області подання підтримала.

Заслухавши пояснення представника ВДВС Березанського РУЮ у Миколаївській області, дослідивши письмові докази додані до подання та оглянувши матеріали виконавчого провадження №37492481, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.2 ст.6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, є наявність невиконаних зобовязань, але лише до моменту виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Березанського РУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 469/243/13-ц, виданого 02.04.2013р. Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини усіх видів заробітку, починаючи з 02.04.2013р. і до повноліття дитини, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (а.с.39).

За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Відповідно до положення ч.2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

З урахуванням вимог ст.377-1 ЦПК України, п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України, п.18 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження саме державний виконавець зобовязаний довести навмисне або інше свідоме невиконання боржником рішення суду.

Як вбачається із судової практики, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обовязків, передбачених ч.6 ст.12 Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб (Узагальнення судової практики Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України).

Згідно матеріалів виконавчого провадження, оглянутого в судовому засіданні, постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направив боржнику за зареєстрованою адресою 11.04.2013р., але дані про отримання боржником вказаної постанови відсутні (а.с.69).

Крім того, державним виконавцем не надано суду доказів того, що боржник відмовляється виконувати розпорядження державного виконавця, щодо проведення виконавчих дій, або у інший спосіб ухиляється від виконання покладених на нього рішенням обовязків у виконавчому провадженні.

Так, виклики державного виконавця про явку боржника до ДВС, як пояснила в судовому засіданні представник ВДВС, направлялись простою кореспонденцією, дані, підтверджуючі їх отримання боржником в матеріалах виконавчого провадження відсутні і суду не надані.

Відсутність боржника за місцем реєстрації та фактичного проживання під час складання державним виконавцем актів від 11.08.2014р. та 01.09.2014р., не може вважатись ухиленням в розумінні п.18 ч.3 ст.11 Закону України № 606-XI, оскільки про вчинення такої виконавчої дії боржник повідомлений не був (а.с.52,53).

Не може вважатися ухиленням боржника від виконання зобовязань і відсутність у нього майна (а.с.43-47,49-51).

Крім того,згідно з довідкою розрахунку заборгованості по сплаті аліментів боржник ОСОБА_2 протягом 2013 року аліменти сплачував систематично, за 2014 рік аліменти сплачував чотири рази, останій раз сплачував аліменти у жовтні 2014 року в сумі 700 грн. Даних про сплату аліментів протягом лютого-травня 2015 року державним виконавцем суду не надано (а.с.54-55).

Разом з тим зазначена в розрахунку сума заборгованості та дані щодо сплати аліментів не відповідають наявним в матеріалах виконавчого провадження довідкам виданим ВДВС про сплату боржником аліментів та заявам стягувачки ОСОБА_3 про отримані нею суми аліментів, що свідчить про не доведення державним виконавцем фактичної суми заборгованості.

В порушення вимог п.11.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17.04.2012р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, згідно якого про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника, в матеріалах виконавчого провадження дані про направлення зазначеного повідомлення боржнику відсутні.

Таким чином, державним виконавцем не доведено ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення, а тому суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.208-209, 377-1 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області про тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документу за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в пятиденний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: