Ухвала суду № 44923134, 04.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/1932/13 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/3193/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія справи: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Копняк С.М. і Крайник Н.П.,

при секретарі Куцик І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Відділення Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю 06.09.2012 року за №462360001012738, виданий на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.01.2011 року згідно якого ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 0,2 га., призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2

Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 яка згідно витягу про державну реєстрацію прав №32736305 від 29.12.2011 року проведена за ОСОБА_3 на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.01.2011 року.

Зобов"язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні та розпорядженні нею належною їй земельною ділянкою площею 0,1572 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Лисиничівської сільської ради, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_5.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ОСОБА_3. Вважає його таким, що ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку без визнання недійсним чи скасування підстави відповідно до якої такий був виготовлений - не може мати місце в апріорі. В апеляційній скарзі просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення , яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Одночасно, від апелянта поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з перебування його представника - ОСОБА_6 у відрядженні в м. Києві, про, що представлено наказ про відрядження, однак, колегія суддів вважає за необхідне відхилити таке клопотання та продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки згідно договору про надання правової допомоги від 13 червня 2013 року укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом - ОСОБА_6, строк дії такого сплив ще 14 червня 2014 року, в матеріалах справи станом на 04 червня 2015 року відсутні будь-які докази на право представництва інтересів апелянта ОСОБА_6, в матеріалах справи зібрано достатньо матеріалів для перевірки законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі договору дарування земельної ділянки серії НОМЕР_3, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Копійчак ЄВ. 20.04.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 394, позивачу належить земельна ділянка розташована в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, площею 0,1572 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

До укладення зазначеного договору дарування вказана земельна ділянка належала ОСОБА_8 згідно державного акту на право приватної власності на земелю серії НОМЕР_4, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 21 від 30.04.1999 року зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 985.

02.06.2005 року Пустомитівським районним відділом Центру ДЗК вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_5, позивачем розроблено технічну документацію та виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, однак у реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку позивачу відмовлено.

Згідно рішення Держземагенства у Пустомитівському районі №РВ-4600013732013 від 22.05.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, в межах земельної ділянки позивача - ОСОБА_4 розміщена в межах земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_7, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності 06.09.2012 року за № 462360001012738.

Також встановлено, що на даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, який належить ОСОБА_3 на праві власності згідно витягу про реєстрацію права власності № НОМЕР_8, виданого ОКП Львівської обласної ради БТІ та ЕО 29.12.2012 року

Право власності на земельну ділянку так і право власності на житловий будинок відповідач - ОСОБА_3 набув на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.01.2011 року по цивільній справі №2-2285/10 за позовом ОСОБА_3 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на садибу.

Згідно листа Пустомитівського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 18.02.2014 року №1693 встановлено, що в ході розслідування кримінального провадження встановлено, що згідно алфавітних покажчиків справ Пустомитівського районного суду Львівської області, цивільна справа за №2-2285/10 не зареєстровувалася і не розглядалася.

На підтвердження вищезгаданого, суд першої інстанції зазначає, що такий факт також встановлено листом Пустомитівського районного суду Львівської області № 6925 від 23.08.2013 року, згідно якого відповідно до алфавітних покажчиків справ та автоматизованої системи документообігу суду за 2010 -2012 р.р. цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на садибу за адресою: АДРЕСА_1 зокрема під №2-2285/10 не зареєстровувалася, і відповідно не розглядалася.

Згідно схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованих за адресою:с. Лисиничі, Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області виконаної ПП "Експерт-Тур-Проект", в межах якої проведено обстеження земельної ділянки та складено акт відновлення меж земельних ділянок в натурі від 18.04.2011 року, встановлено, що станом на час проведення обстежень з урахуванням технічних матеріалів по виготовленню Державного акта на право власності на земельну ділянку, зміну меж не виявлено. Довжини сторін не змінені в зв"язку з обмірами ділянки землекористування, суміжні землекористувачі відповідають вказаним у державному акті на землю. В зв"язку з чим, межі та розміри земельної ділянки відповідають розмірам визначеним у державному акті на землю.

За пояснень допитаних в якості свідків в суді першої інстанції: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено факт правомірності набуття позивачем - ОСОБА_4 майнових прав на спірну земельну ділянку та законність перебування такої у її володінні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що реєстрацію права власності за відповідачем - ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та розташований на ній будинок, проведена на підставі документу який не відповідає чинному законодавству, оскільки цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на садибу за адресою: АДРЕСА_1 зокрема під №2-2285/10, на підставі якого рішення відповідач набув право власності на землю та садибу, не зареєстровувалася, і відповідно не розглядалася, а сама земельна ділянка з садибою перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні позивача - ОСОБА_4.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд прийшов до правильного висновку, встановив фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень передбачений ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", однією з яких є рішення судів, що набрали законної сили.

Оскільки цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на садибу за адресою: АДРЕСА_1 зокрема під №2-2285/10, на підставі якого рішення відповідач - ОСОБА_3 набув право власності на землю та садибу не зареєстровувалася, і відповідно не розглядалася, а сама земельна ділянка з садибою, на підставі зібраних доказів та пояснень свідків перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні позивача по справі- ОСОБА_4, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсною та скасуванню державної реєстрації права власності на житловий будинок, а також зобов"язанню відповідача не чинити перешкоди, оскільки такі дії були здійснені на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.01.2011 року в цивільній справіЮ яка на розгляді в Пустомитівського районному суді Львівської області не перебувала і відповідно рішення за наслідками розгляду 28.01.2011 року не ухвалювалося.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.01.2011 року, копія якого наявна у відповідача, не може бути предметом перевірки його законності в порядку визначеному ЦПК України, з огляду на те, що у порядку встановленому цим кодексом справа не заводилася, предметом розгляду в суді не була і рішення в ній не ухвалювалося.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні такої скарги апелянту слід відмовити, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: С.М. Копняк

Н.П. Крайник