Вирок № 44922692, 22.04.2014, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.04.2014

ЄУ № 420/472/14-к

Провадження №1-кп/420/44/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бондар Ю.О

при секретарі Котовій О.Л.

за участю прокурора Дубовик О.В.

обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 12014130510000127 за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Новопсков, Луганської області, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, маючої середню освіту, працюючої продавцем магазину «Старий Блюз», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту від 10.04.2014 р. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

01.04.2014 року об 11-00 год. ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), перебуваючи в приміщенні магазину «Старий Блюз», розташованого за адресою; смт. Новопсков, вул. Леніна, 124 Луганської області, таємно зі столу, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку кредитної картки «ПриватБанк», особовий рахунок якої належить ОСОБА_2 Достовірно знаючи ПІН-код викраденої картки, маючи умисел на викрадення грошових коштів з картки, зателефонувала своєму неповнолітньому сину ОСОБА_3, 1998 р.н. та попросила його зняти за допомогою банкомату кошти з кредитної картки в сумі 3000 грн., не пояснивши сину походження кредитної картки. 01.04.2014 р. о 13-40 год. н/л ОСОБА_3 в приміщенні Новопсковського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» виконуючи прохання матері, за допомогою банкомату здійснив зняття коштів з кредитної картки в сумі 3000 грн., віддавши кошти матері ОСОБА_1, які вона звернула на свою користь, чим ОСОБА_2 були спричинені матеріальні збитки на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, за ознакою таємного викрадення чужого майна.

10 квітня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду про примирення між потерпілим та опідозрюваним.

Згідно з даною угодою потерпілий та підозрювана дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України. Відповідно до умов угоди сторони вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення мають наступні обставини: 1) щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину підозрюваної ОСОБА_1.; 2) відшкодування матеріальної шкоди потерпілому у повному обсязі. Обставини що пом»якшують покарання - перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно угоди сторони примирилися між собою.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена в судовому засіданні просила вказану угоду про примирення з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Потерпілий в судовому засіданні згоден з угодою, пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому відомі, завдану матеріальну шкоду обвинуваченою відшкодовано в повному обсязі.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою обвинувачена, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 10.04.2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України .

Цивільний позов не заявлений.

Судових витрат немає.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо підозрюваної до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді особистого зобов»язання.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 10 квітня 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п»ятдесят) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді особистого зобов»язання.

Речові докази :

-кредитну картку № НОМЕР_1, яка пошкоджена механічним шляхом, знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Новопсковського РВ ГУМВС України в Луганській області- повернути власнику ОСОБА_2;

-грошові кошти в сумі 3000 грн., 15 купюр номіналом по 200 грн., які знаходяться на збереженні у ОСОБА_2, повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: підпис