Постанова № 44921886, 11.06.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2238/14-п

3/415/613/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2014 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВДАІ з обслуговування міста Лисичанська УДАІ ГУМВС України у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Таджикістан, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП,

встановила:

21 квітня 2014 року, о 18 годині 30 хвилин, правопорушник ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.10 є) ПДР України, будучи причетним до ДТП за участю, під його керуванням на підставі реєстраційних документів, транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер « 75262АМ», що належить ОСОБА_2, по вулиці Павлика Морозова міста Лисичанська, після дорожньо-транспортної пригоди, вжив, відповідно до Протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та спяніння за №81 від 21 квітня 2014 року, затвердженому Наказом МОЗ України за №302 від 07 грудня 1999 року (Ф-129/002), алкогольні напої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, визнав та пояснив, що 21 квітня 2014 року, приблизно о 18-19 годині, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер « 75262АМ», що належить його батькові ОСОБА_2, по вулиці Павлика Морозова міста Лисичанська, у зв'язку з погодними умовами (мокрою поверхнею та ямковістю асфальтового покриття), не впорався з керуванням, скоївши наїзд на перешкоду, і, відповідно, пошкодивши транспортний засіб. Засмутившись від дорожньо-транспортної події, до приїзду на місце ДТП співробітників ДАІ, вжив алкогольні напої, які знаходились у салоні його автомобілю, оскільки він та його родичи, що перебувалі у транспортному засобі в якості пасажирів, того дня планували улаштувати святкування, зазделегідь придбавши продукти харчування та напої у торгівельній мережі. Приїздивші за викликом співробітники ДАІ, угледівши в його поведінці та зовнішності ознаки алкогольного спяніння, запропонували пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного спяніння в медичному закладі, висновок якого «алкогольне спяніння», підтвердив припущення правоохоронців, і результати якого він будь-яким чином не спростовував, оскільки факту вживання алкогольних напоїв після ДТП, не заперечував. Під час скоєння ДТП знаходився у тверезому стані. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся та просив суд, врахувавши всі обставини інкриміноіваного правопорушення, суворо його не наказувати, оскільки, він зробив для себе належні висновки, крім того алкогольні напої вжив у невеликій кількості, перебуваючи у стані враженості від скоєного.

Із дослідженого у судовому засіданні Протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та спяніння за №81 від 21 квітня 2014 року, затвердженому Наказом МОЗ України за №302 від 07 грудня 1999 року (Ф-129/002), вбачається, що 21 квітня 2014 року, о 19 годині, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, «перебував у стані алкогольного сп`яніння».

У судовому засіданні встановлено, що 14 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане посвідчення водія серії ВВВ №069991, категорії В.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, доведена письмовими поясненнями, наданими останнім власноруч безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає, а також, підтверджується змістом дослідженого у судовому засіданні Протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та спяніння за №81 від 21 квітня 2014 року, затвердженому Наказом МОЗ України за №302 від 07 грудня 1999 року (Ф-129/002), відповідно до якого «ОСОБА_1, станом на 19 годину 21 квітня 2014 року, перебував у стані алкогольного сп`яніння».

Дії ОСОБА_1 за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, являючись водієм транспортного засобу, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вжив алкогольні напої.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, утриманців не має, раніше адміністративному стягненню не піддавався.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире розкаяння.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1., який не працює, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, а також, з урахуванням обставин, характеру та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1слід призначити стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ст.130 ч.4 КУпАП, і, разом з тим, враховуючи наявність обставин, що помякшують відповідальність правопорушника ОСОБА_1, і, одночасно, враховуючи відсутність обставин, які б її обтяжували, суд вважає за можливе призначити зазначене стягнення на мінімальний термін, вказаний у зазначеній санкції, що буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.130 ч.4 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1, на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001), судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.130 ч.4, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП,

постановила:

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001), судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: