Рішення № 44914845, 23.01.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/7866/12

Номер провадження 2/404/78/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кіровоградської об"єднаної державної податкової інспекції, ПП "Л.Ком", ДП " ЕСКО-Одеса", ТОВ" ІНСІТ", ТОВ" Техмарк", ТОВ " Мікро-Ф", ТОВ "Європак Трейд ЛТД", ТОВ " Торговий Дім " Агропродресурс", ТОВ"Терекс", ОСОБА_4, ТОВ "Стіксбуд", ТОВ " Промкомпсервіс", ТОВ " Інтертаєс"(правонаступник ТОВ"Континент"), ТОВ "Зернова торгівельна компанія", ТОВ " Трансфер", ОСОБА_5, ТОВ " Інтербілдінг", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ "Техностар Ю ЕЙ", ТОВ "Тигрис", ТОВ " Італкомфорт", ОСОБА_8, ПВФ "Мясопром", ТОВ " ВКП ЮК-Постачання", ТОВ " Техно-Юг", ОСОБА_9, СТОВ АФ"Калмичанка", ПП" Промпостач", ТОВ" Євро-ІмпортЛТД", ПП ВКФ"Апекс-Мебель", ТОВ" Інтершина", ТОВ" АВСстрой", ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП"Джейран", ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ФГ" Вікторія", ТОВ" Дніпропетровський млиновий комбінат", ТОВ" Двері Білорусії", ТОВ" Стар Терм", ОСОБА_17, ОСОБА_18, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області , УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2, Кіровоградської об»єднаної державної податкової інспекції, зазначивши третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в області, яким після уточнення, просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , з 17 серпня 2007 року по 01 липня 2009 року; визнати за нею право власності на транспортний засіб ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (куз. рамка, коляска) № НОМЕР_3 сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4; зняти (звільнити) з-під арешту майно - транспортний засіб ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (куз рамка, коляска) НОМЕР_3 сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, накладений постановою про накладання арешту на майно від 04 липня 2012 року слідчим СОГ СВ ОЗ СУ УМВС України у Кіровоградській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_19 ( а.с. 26, 27-28, 124-125).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 12 березня 2006 року до 01 липня 2009 року вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без шлюбу разом з її батьками у АДРЕСА_2 та іноді з матір'ю відповідача, а також окремо, з 17 серпня 2007 року по липень 2009 рік у АДРЕСА_1. З ОСОБА_2 вони були пов'язані спільним побутом, у т.ч. мали спільний бюджет і вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки. До державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу за взаємною згодою не зверталися. З березня 2006 року до липня 2009 року жоден із них у будь-якому іншому шлюбі не перебував і між ними були склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. На даний час виникла необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у зв'язку із накладенням слідчим СОГ СВ ОЗ СУ УМВС України у Кіровоградській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_19, арешту на усе майно ОСОБА_2 (постанова про накладання арешту на майно від 04 липня 2012 року), що здійснено слідчим з метою забезпечення виконання вироку, в частині можливої компенсації майна в кримінальній справі №30-1011, яка порушена відносно ОСОБА_2, чим обмежено її право щодо розпорядження і користування транспортним засобом ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (кузов, рамка, коляска) НОМЕР_3 сєдан, який було придбано нею на ім'я ОСОБА_2 за її особисті кошти у сумі 12 470 гривень вартість автомобіля та компенсації витрат продавцю при його відчуженні у сумі 2430 гривень, набутих загалом у сумі 15000 гривень, в якості подарунка від батьків на її день народження 31.03.2007 року і зарахованих 07.04.2007 року Центральним відділенням філії ВАТ КБ «Надра» на її поточний рахунок НОМЕР_6 та списаних з рахунку 23.10.2007 року ВАТ КБ «Надра» у м. Києві в день укладання 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 і продавцем біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу. Кошти у сумі 15 000 гривень нею були передані ОСОБА_2 під час оформлення біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу. Саме згідно рішення Спостережної ради продавця від 30 квітня 2007 року за її заявою з підстави її тривалого безперервного користування транспортним засобом з 03.04.2004 року в інтересах товариства, продавцем було прийнято рішення відчужити їй ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (кузов, рамка, коляска) НОМЕР_3 сєдан , за остаточною вартістю у сумі 12470 гривень. За відсутністю реєстраційного обліку її місця проживання за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 ними було вирішено зареєструвати транспортний засіб за місцем проживання ОСОБА_2 в м.Кіровограді , оформивши купівлю транспортного засобу на його ім'я. Вважає, що на підставах ст.ст.69, 70 ч.1, 71 ч.2, 74 СК, за взаємною згодою між нею і ОСОБА_2 , після реєстрації транспортного засобу було вирішено питання про поділ набутого майна із залишенням транспортного засобу в її особистому віддані. В подальшому потреби щодо перереєстрації транспортного засобу на її ім'я у неї не виникало, як непорозумінь з ОСОБА_2 з цього приводу. Так, як транспортний засіб знаходиться у її користуванні з 2004 року і по теперішній час, з моменту його придбання продавцем і ОСОБА_2, з її особистого користування транспортний засіб на протязі усіх цих років не вибував і ремонт автомобіля здійснюється за її рахунок. Спір між нею та ОСОБА_2 щодо належності їй права власності на автомобіль відсутній, а виник з підстав арешту транспорту за постановою слідчого у кримінальній справі , обмеживши її право на володіння і користування транспортним засобом. Вважає, що правовою підставою для звільнення майна з-під арешту є те, що арештоване майно або його частка в дійсності належить на праві власності не боржнику, а іншій особі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач - ОСОБА_2 , повідомлявся судом в порядку ст.76 ч.6 ЦПК України , через начальника СІЗО №14, про час і місце розгляду справи , заперечень на позов не подав ( а.с.34, 42).

Відповідач- Кіровоградська об»єднана державна податкова інспекція, її представник до суду не з»явились, повідомлялись, заперечень не подали ( а.с. 37, 135 ).

Відповідачі, залучені згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.11.2012 року ( а.с.106), за клопотанням позивача - ПП "Л.Ком", ДП " ЕСКО-Одеса", ТОВ" ІНСІТ", ТОВ" Техмарк", ТОВ " Мікро-Ф", ТОВ "Європак Трейд ЛТД", ТОВ "

Торговий Дім " Агропродресурс", ТОВ"Терекс", ОСОБА_4, ТОВ "Стіксбуд", ТОВ " Промкомпсервіс", ТОВ " Інтертаєс"(правонаступник ТОВ"Континент"), ТОВ "Зернова торгівельна компанія", ТОВ " Трансфер", ОСОБА_5, ТОВ " Інтербілдінг", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ "Техностар Ю ЕЙ", ТОВ "Тигрис", ТОВ " Італкомфорт", ОСОБА_8, ПВФ "Мясопром", ТОВ " ВКП ЮК-Постачання", ТОВ " Техно-Юг", ОСОБА_9, СТОВ АФ"Калмичанка", ПП" Промпостач", ТОВ" Євро-ІмпортЛТД", ПП ВКФ"Апекс-Мебель", ТОВ" Інтершина", ТОВ" АВСстрой", ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП"Джейран", ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ФГ" Вікторія", ТОВ" Дніпропетровський млиновий комбінат", ТОВ" Двері Білорусії", ТОВ" Стар Терм", ОСОБА_17, ОСОБА_18, в судове засіданн не з»явились, повідомлялись .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управлінні Державної автомобільної інспекції УМВС України в області, її представник до суду не з»явився, повідомлявся належно ( а.с. 136 ).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в області, її представник також до суду не з»явився, повідомлявся, подав письмові заперечення в яких у задоволенні вимог просив відмовити за безпідставністю, необгрунтованістю. Зазначав, що позивач не надала доказів про вчинення дій спрямованих на набуття права власності , що саме за її рахунок був придбаний спірний автомобіль. Вважає, що дана справа має розглядатись в порядку КПК України, а не в порядку позовного провадження, оскільки оскаржується саме постанова слідчого про накладення арешту. Крім того, позивач не правильно визначила їх процесуальний статус, як третьої особи, а вимоги ставить про зобов»язання УМВС вчинити дії, що має слухати окружний адміністративний суд ( а.с. 120-123,220).

Свідок ОСОБА_20 в суді пояснив, що він є батьком позивачки та підтверджує той факт, що його донька проживала однією сім»єю із ОСОБА_2, з 17.08.2007 року по 01.07.2009 року, без реєстрації шлюбу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності . Згідно зі ст.ст.317, 321 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні , крім випадків, встановлених законом.

З»ясовано, що з 12.03.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім»єю без шлюбу у АДРЕСА_2, а з 17.08.2007 року по 01.07.2009 року в АДРЕСА_1. Проживали спільно в одному житловому приміщенні , забезпечували себе всім необхідним для життя, вели спільне господарство, витрачали кошти.

23.10.2007 року на підставі Біржового договору(угоди) купівлі-продажу транспортного засобу , реєстраційний номер НОМЕР_5, укладеного в Києві, між ВАТ» АТП-5» та ОСОБА_2, останній придбав транспортний засіб ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (куз. рамка, коляска) № НОМЕР_3 сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєструвавши 06.02.2009 року в КіровоградськомуРЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на себе ( а.с. 18). Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , в особливих відмітках, щодо керування автомобілем має право позивач ОСОБА_1

Відповідно до положень ст.ст. 125-126 КПК України в справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову. Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

04.07.2012 року , з метою забезпечення цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову та забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна заявленого у кримінальній справі №30-1011, яка розслідується відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями ( СВ»ОЗ») СУ УМВС України в області, слідчим О.С.Кулик, на підставі ст.ст.125, 126, 130 КПК України, накладено арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, де б таке не перебувало ( а.с. 75-76).

В судовому засіданні позивач пояснювала, що саме на даний період у неї виникла необхідність в судовому порядку встановити факт проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, оскільки слідчим накладено арешт на майно, зокрема на спірний автомобіль, чим обмежено її право щодо його розпоряджання та користування ним, та який було придбано саме нею за її особисті кошти на ім.»я ОСОБА_2 в сумі 12470 грн. (вартість автомобіля) та 2430 грн.(компенсація витрат продавцю при його відчуженні), загалом 15 000 грн., які їй були подаровані батьками на День народження 31.03.2007 року, а в подальшому 07.04.2007 року внесені нею до ВАТ КБ»Надра» на поточний рахунок НОМЕР_6 та списано 23.10.2007 року ВАТ КБ «Надра» у м. Києві в день укладання біржового договору між ОСОБА_2 та продавцем автомобіля. 30.04.2007 року Спостережною радою продавця було прийнято рішення відчужити їй спірний транспортний засіб за суму 12470 грн. Після припинення спільного проживання з ОСОБА_2, вони дійшли згоди про залишення набутого за час їх проживання в цивільному шлюбі, автомобіля за нею. На протязі всіх цих років , тобто з 2004 року вона користувалась автомобілем , проводила за свій рахунок його ремонт, а тому вважає, що спірний транспортний засіб необхідно звільнити з -під арешту, так як в дійсності автомобіль належить саме їй, а не боржнику.

Зазначене позивачем знайшло своє підтвердження із наданих в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_20 та письмових доказів ( а.с.8-19).

Згідно ч.2 ст.3 СК України , сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Отже, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу судом враховується наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов'язків подружжя (ч. 2 ст. 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім'ю, але статусу подружжя не набувають.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" від 19.10.2000 року. Отже, домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.

Суд враховує роз'яснення , викладені у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якому при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ним склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте до шлюбу, або за час шлюбу, але за кошти,

що належали одному з подружжя особисто. Зокрема, обов'язковому встановленню та доказуванню підлягають факти придбання одним з подружжя майна під час спільного чи окремого проживання незалежно від реєстрації чи розірвання шлюбу, обсяг спірного майна, обсяг трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох при створенні спільної власності подружжя та, залежно від установленого, розмір часток подружжя у спільній сумісній власності.

З вищенаведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з 17.08.2007року по 01.07.2009 року та визнання права власності на автомобіль підлягають є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню .

Щодо вимоги про звільнення автомобіля з-під арешту, слід зазначити наступне. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках -особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на майно і про зняття з нього арешту (ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зазначеним спростовуються заперечення третьої особи-представника УМВС про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, який накладено на майно в кримінальній справі, не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

За статтею 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності пред'являється власником майна, тобто, особою, яка набула права власності на підставах та у порядку, встановленому законодавством, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Вказана норма передбачає захист прав власника в разі його порушення або невизнання певною особою тощо, а відтак при вирішенні спору на її підставі суттєвим є встановлення обставин виникнення у позивача права власності на відповідний об'єкт, а також особи, що порушує таке право шляхом його оспорювання або невизнання, або ж втрати позивачем відповідного документа.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребовувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Практика Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису») при розгляді справи даної категорії вказує на те, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Наведене свідчить, що правовою підставою для звільнення майна з-під арешту є те, що арештоване майно або його частка в дійсності належить на праві власності не боржнику, а іншій особі.

В даному випадку слідчий СОГ СВ ОЗ СУ УМВС України в області ОСОБА_19 наклав арешт на майно, що фактично є власністю позивачки, а тому автомобіль ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (куз. рамка, коляска) № НОМЕР_3 сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 підлягає звільненню з-під арешту.

Також суд не приймає заперечення третьої особи про те, що УМВС України в області має процесуальний статус третьої особи, але при цьому позивач ставить відповідно до п.п.1,2 вимоги, що обмежує їх процесуальні права, якими наділений відповідач. Позивач просить їх зобов»язати вчинити певні дії.

Однак , з матеріалів позовної заяви прохальної частини пункти 1, 2 відносяться до заяви позивача про забезпечення позову, в якій судом ухвалою від 03.09.2012 року було відмовлено ( а.с. 32).

За таких обставин, позовна вимога про звільнення з-під арешту автомобіля ЗАЗ 110307, 2004 року, випуск шасі (куз. рамка, коляска) № НОМЕР_3 сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 також заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі , згідно заяви позивача, віднести за її рахунок ( а.с.26).

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», ст.ст. 328, 387, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88,212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 17 серпня 2007 року по 01 липня 2009 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб ЗАЗ 110307, 2004 року , реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Зняти (звільнити) з-під арешту майно- транспортний засіб ЗАЗ 110307, 2004 року, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 06.02.2009 року на ОСОБА_2 , Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, накладений постановою від 04.07.2012 року слідчим СОГ СВ ОЗ СУ УМВС України в області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_21

Судові витрати по справі , згідно заяви позивача, віднести за її рахунок .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції, який ухвали оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда