Ухвала суду № 44911767, 09.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 334/10265/14-ц

Провадження: № 22ц/778/ 3844/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Панкеєва О.В.,

ОСОБА_2

При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасової адміністрації про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідча про захист прав споживачів, зазначивши, що 29.05.2014 року між ОСОБА_5 та ПАТ «ВіЕйБІ Банк» було укладено Договір банківського рахунку «Безлімітний» № 26202070201672 на умовах, що обмежують його права, з використанням нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману та є агресивною.

Позивач вважає, що банк застосував щодо нього агресивну підприємницьку діяльність, яка фактично містить елементи примусу. Примус виражається в тому, що він, уклавши 25.04.2013 року Договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Тринадцяти місячний»» № 5726440/2013 по закінченні строку його дії не зміг отримати свої кошти, а умовою отримання цих коштів було лише укладання Договору банківського рахунку «Безлімітний», тобто він не мав іншого способу отримати вкладені у банк гроші та не мав іншого виходу, як укласти цей договір.

Після укладення Договору банківського рахунку «Безлімітний» № 26202070201672 від 29.05.2014 року, грошові кошти з вкладного рахунку за вкладом на вимогу «Для виплат»(рахунок-кореспондент) були перераховані на банківський рахунок «Безлімітний», а з нього грошові кошти були переказані на інший рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Приватбанк». При здійсненні операції переказу коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Приватбанк», відповідач стягнув з позивача комісію за здійснення банківської операції у розмір 15% від суми вкладу, що становить 3950 доларів США.

Позивач зазначає, що Договір банківського рахунку «Безлімітний» було укладено на вкрай невигідних умовах, так як після здійснення всіх банківських операцій він не отримав прибутку, на який розраховував від розміщення грошових коштів на банківському рахунку, а навпаки, ще й змушений був оплачувати послуги банку за здійснення переказу його ж грошових коштів на рахунок іншої банківської установи.

Оскільки договір було укладено з застосуванням до нього нечесної підприємницької діяльності, з застосуванням агресивної підприємницької діяльності з елементами примусу, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним Договір банківського рахунку «Безлімітний» № 26202070201672 від 29.05.2014 року; зарахувати безпідставно отримані ПАТ «ВіЕйБі банком» грошові кошти у сумі 3 950 доларів США на його валютний рахунок від 25.07.2012 року у ПАТ «ВіЕйБі банк»; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до реєстру виплат коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку вкладників, а саме внести його - ОСОБА_3.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм законодавства, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_4» було укладено договір строкового банківського вкладу«Швейцарський «Постійний» «Тринадцяти місячний»» № 5726440/2013, за яким він передав останньому 26479 доларів США(квітанція № 2581511 від 25.04.2013 року) / а.с.10.11 /. За п.1.7 Договору дата вимоги повернення вкладу- 25.05.2014 року. 26.05.2014 року Банком його вклад з процентами у розмірі - 2954,48 доларів США були перераховані на рахунок вкладника № 2620207201672 „Для виплат, який було відкрито за договором від 25.07.2012 року в цьому ж банку.

29.05.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ВіЕйБі банк» укладено Договір банківського рахунку «Безлімітний» № 26202070201672, за яким (п.2.1) зазначено, що підписуючи цей договір: - клієнт погоджується з пропозицією Банку щодо відкриття та обслуговування Рахунку на умовах, встановленим цим договором, Тарифами та Правилами, доступними для ознайомлення Клієнта на інформаційних стендах в приміщенні відділень Банку, а також на Інтернет-сайту Банку; - сторони підтверджують згоду за усіма істотними умовами, які викладені в цьому договорі, Правилах та Тарифах, за якими(п.1.9) комісія повністю сплачується за рахунок відправника коштів при переказі коштів з рахунка в інші банки у розмірі - 15 % від суми у доларах США/ а.с. 5, 6/.

Після укладення Договору банківського рахунку «Безлімітний» №26202070201672 від 29.05.2014 року, грошові кошти з вкладного рахунку за вкладом на вимогу «Для виплат» були перераховані на банківський рахунок «Безлімітний», а з нього грошові кошти були переказані на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Приватбанк».

При здійсненні операції переказу коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Приватбанк», відповідач у відповідності до умов договору банківського рахунку „Безлімітний стягнув з позивача комісію за здійснення банківської операції у розмір 15% від суми вкладу, що становить 3 950 доларів США.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що договір банківського рахунку підписаний між сторонами містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами при укладанні договору.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач, відповідно до ст.60 ЦПК України, не довів того, що договір було укладено з застосуванням до нього нечесної підприємницької діяльності, з застосуванням агресивної підприємницької діяльності з елементами примусу, а відповідачем було порушено ЗУ "Про захист прав споживачів".

За наявності підпису позивача у договорі банківського рахунку, можливості ним отримати інформацію щодо умов цього договору та можливості його розірвання, якщо у ньому маються невигідні для вкладника умови, доводи апелянта про при примус його працівниками Банку до укладення договору банківського рахунку із несправедливими умовами є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: