Ухвала суду № 44908387, 22.05.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

22.05.2014

Справа № 335/3466/14-к

1-кп/335/304/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №335/3466/14-к Провадження №1-кп/335/304/2014

22 травня 2014 року місто Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Бойка О.Ю., суддів: Гашук К.В., Крамаренко І.А., при секретарі Крижко Я.О. за участю прокурора Маслобоєва О.О., перекладача ОСОБА_1 обвинувачених ОСОБА_2 Мартіна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_8, розглянувши клопотання про накладення арешту,

встановила:

До суду на від представника потерпілого надійшло клопотання про накладення арешту на житловий будинок №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі, яке мотивоване тим, що за час злочинної діяльності з грудня 2011 року по 09.08.2013 року ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4В та ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою та введенням в оману ОСОБА_9, під приводом допомоги останньому у придбанні нерухомості на території м. Запоріжжя та Запорізького району Запорізької області, незаконно заволоділи коштами потерпілого на загальну суму 53116091,50 грн., що еквівалентно 3392332,00 Євро. Зазначає, що потерпілому було завдано моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.

В судовому засіданні представник потерпілого підтримав клопотання, просив його задовольнити з зазначених підстав. ОСОБА_3 та її захисник проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши що фактичним власником будинку є мати обвинуваченої ОСОБА_10, саме вона зводила будинок за кредитні кошти, отримані за кредитним договором під споживчі цілі, саме під будівництво житлового будинку. Просили в задоволенні клопотання представника потерпілого відмовити.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання та докази, подані в його обґрунтування, суд доходить наступного висновку.

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження №12013080230001626 від 20.08.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч. 1, 3 ст.209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов, поданий представником Хаймо ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_8 під час досудового розслідування та уточнений в судовому засіданні, згідно якого представник просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 53116091,5 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000000 грн. моральної.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої цієї статті, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

З наданої представником потерпілого інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2014 року вбачається, що власником житлового будинку №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі є ОСОБА_3, підстава виникнення права власності свідоцтво про право власності №САЕ №510291 від 03.03.2012 року, виданого Виконавчим комітетом Сонячної сільської ради.

Разом з тим, відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати, зокрема і наслідки арешту майна для інших осіб. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10, яка є матірю обвинуваченої ОСОБА_3 04.09.2008 року уклала з Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» кредитний договір №014/10614/3/22466 на підставі якого отримала кредитні кошти на споживчі цілі, а саме на будівництво житлового будинку. Відповідного до п.3.6 даного Договору забезпеченням є недобудований житловий будинок та земельна ділянка 0,05 га за адресою м. Запоріжжя, вул. Талалихіна, №6а/1. Строк дії кредитного договору до 03.09.2016 року.

Суд погоджується з думкою представника потерпілого про передчасність зняття арешту з житлового будинку №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі в судовому засіданні, що відбулося 08.05.2014 року, оскільки існує спір про право власності, який слід розглядати поза межами даного кримінального провадження.

Представником потерпілого зазначено лише розмір можливих збитків, проте в супереч вимогам ст.171 КПК України не надано доказів факту завдання шкоди та розмірів цієї шкоди, посилаючись лише на обставини, які встановлені під час досудового розслідування. Проте, зважаючи, що 08.05.2014 року судом була винесена ухвала про скасування арешту з спірного будинку та на сьогоднішній час існує реальна загроза зміни власника житлового будинку без вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необхідність повторного накладення арешту на спірне майно.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

ухвалила:

Клопотання представника потерпілого про накладення арешту на житловий будинок задовольнити;

Накласти арешт на житловий будинок №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі;

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

ГоловуючийОСОБА_12

Судді:ОСОБА_13

ОСОБА_14