Вирок № 44906326, 11.06.2015, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3847/14-к

Провадження № 1-кс/321/103/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю прокурора: Гірного В.І.

за участю захисника: адвоката Петренка А.В.

за участю представників потерпілих: адвоката Гладкого Д.В., адвоката Чумаченка І.М.

за участю обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Мовчана О.Г.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Михайлівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В ході розгляду зазначеного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про відвід головуючого судді Мовчана О.Г., посилаючись на те, що суддя Мовчан О.Г. під час розгляду двох цивільних справ за позовами ФГ «Вікторія» до ОСОБА_5, ТОВ «СПП «Лана» задовольнив заяви про свій самовідвід, з приводу чого виніс відповідні ухвали, в обґрунтування яких зазначив, що раніше по цим справах інший суддя, який є головою Михайлівського районного суду Запорізької області, - ОСОБА_6 задовольнив заяви про самовідвід, так як він перебуває в дружніх стосунках із відповідачем ОСОБА_5. Також в ухвалах суддя Мовчан О.Г. зазначив, що оскільки суддя Ворожбянов А.М. є головою суду і наділений відповідними повноваженнями адміністративного впливу, передбаченими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» стосовно суддів Михайлівського районного суду Запорізької області, а також з урахуванням адміністративної підлеглості судді Мовчана О.Г., тому зазначені головуючим суддею Мовчаном О.Г. обставини можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, перешкоджати розгляду справи по суті й стати підставою для оскарження рішення. В зв'язку з цим обвинувачений зазначає, що є обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Мовчана О.Г..

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник - адвокат Петренко А.В. заяву про відвід головуючого судді Мовчана О.Г. підтримали та зазначили, що в разі, якщо суддя Мовчан О.Г. має сумніви в своїй об'єктивності та неупередженості під час розгляду цивільних справ, то вони мають відповідні сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Мовчана О.Г. під час розгляду ним кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор та представники потерпілих - адвокат Гладкий Д.В. і адвокат Чумаченко І.М. заперечували проти задоволення заявленого обвинуваченим відводу головуючого судді Мовчана О.Г., посилаючись на те, що заявлений відвід необґрунтований та відсутні передбачені законом підстави для відводу судді. Також зазначили, що ОСОБА_5 в дійсному кримінальному провадженні жодної участі не приймає, статусу потерпілого не має, а лише допитувався під час досудового розслідування в якості свідка, однак в зв'язку з тим, що дані ним покази є несуттєвими, в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_5 не викликався. Також, відповідно до положень чинного законодавства, голова суду не має жодних адміністративних повноважень щодо суддів цього ж суду та тих справ, які розглядають ці судді, а кожен суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. До того ж, в разі будь-якого втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, цей суддя зобов'язаний звернутися із відповідним повідомленням до органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів, однак суддя Мовчан О.Г. з приводу тиску на нього не звертався, в дійсному кримінальному провадженні заяву про самовідвід не подавав. Крім того, цивільні справи, на які посилається обвинувачений, не мають до нього як до громадянина жодного відношення, оскільки позови були пред'явлені ФГ «Вікторія», а не особисто ОСОБА_4.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали заяви про відвід та додані до неї документи, не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як обставини, на які посилається обвинувачений, не передбачені ст.ст. 75, 76 КПК України в якості підстав для відводу судді, а інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

При цьому, згідно положень ч. 1, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів.

Так, доводи обвинуваченого про те, що є обставини, які ставлять під сумнів об'єктивність та неупередженість судді при розгляді даного кримінального провадження, оскільки суддя Мовчан О.Г. під час розгляду цивільних справ зазначив, що він як суддя підпорядкований голові Михайлівського районного суду Запорізької області ОСОБА_6, тому внаслідок своєї адміністративної підлеглості суддя Мовчан О.Г. припустив, що можуть виникнути сумніви в його об'єктивності та неупередженості, є надуманими та безпідставними. При цьому, як вбачається з доданих до заяви копій ухвал Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 червня 2015 року та 04 червня 2015 року, головуючим суддею Мовчаном О.Г. задоволено самовідвід у цивільних справах за позовами ФГ «Вікторія» до ОСОБА_5, ТОВ «СПП «Лана» із зазначенням, що відповідач ОСОБА_5 перебуває в дружніх стосунках із головою суду ОСОБА_6, внаслідок чого останнім було задоволено заяву про самовідвід, а справу передано до провадження судді Мовчана О.Г.. Однак, як було встановлено в дійсному судовому засіданні, ОСОБА_5 жодної участі в розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не приймає, статусу потерпілого не має. До того ж, як вбачається, надані обвинуваченим ухвали були постановлені судом у справах за позовами саме ФГ «Вікторія», а не особисто ОСОБА_4, зазначені цивільні справи не мають жодного відношення до кримінального провадження відносно громадянина України ОСОБА_4.

При цьому зазначені вище посилання не відповідають вимогам закону, оскільки положення ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначають повноваження голови місцевого суду, і серед наведеного в цій статті переліку відсутні жодні вказівки на наявність у голови суду таких повноважень як здійснення адміністративного впливу щодо суддів цього ж суду. Так само немає подібних вказівок або посилань і в положеннях Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який взагалі не визначає повноваження, якими наділений голова суду, а лише визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Натомість, як вбачається з системного аналізу відповідних положень і національного законодавства (Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс суддівської етики, затверджений ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, процесуальні кодекси та інші нормативні документи), і міжнародного законодавства (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Основні принципи щодо незалежності судових органів, схвалені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1989 року, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, Європейська хартія про закон щодо статусу суддів, Висновки першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Призначення і роль голів судів» 2001 ріку, та інші міжнародні нормативні документи), голова суду не має і не повинен мати жодних адміністративних повноважень щодо суддів цього ж суду, жодний суддя під час здійснення ним правосуддя є незалежним, не перебуває і не може перебувати в адміністративному підпорядкуванні голови суду, оскільки голова суду є не головним серед інших суддів, а лише першим серед рівних.

Також суд приймає до уваги, що єдиним належним і допустимим доказом того, що суддя не може об'єктивно та неупереджено здійснювати правосуддя в якійсь справі внаслідок адміністративного підпорядкування голові цього суду, може бути виключне відповідне звернення цього судді з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів, як це і передбачено вимогами ч. 3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Більше того, відповідно до положень ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження. Тому, з урахуванням виключного значення питання щодо недопущення незаконного впливу на суддю під час здійснення ним правосуддя та будь-якого втручання в здійснення суддею правосуддя, а також передбаченого законодавством порядку щодо попередження замовчування подібних випадків, за відсутності таких звернень судді всі посилання на можливість виникнення сумнівів в його об'єктивності та неупередженості внаслідок вказаних вище обставин носять надуманий і безпідставний характер.

Разом із цим, суд враховує, що жодних доказів, окрім власне зазначень в ухвалах, винесених у цивільних справах, про задоволення заяв про самовідвід судді Мовчана О.Г. можливості виникнення якихось сумнівів, на підтвердження тих обставин, що суддя Мовчан О.Г. не може об'єктивно і неупереджено розглядати кримінальне провадження, ані обвинуваченим, ані його захисником суду не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах заяви про відвід. Натомість, як пояснили в судовому засіданні учасники провадження, суддя Мовчан О.Г. з листопада 2014 року розглядає це кримінальне провадження, жодних сумнівів в його об'єктивності та неупередженості не виникало, до того ж, сам суддя Мовчан О.Г. жодних заяв про самовідвід в кримінальному провадженні не подавав.

Крім того, суд звертає увагу, що вимогами чинного КПК України передбачено, що заявлений відвід повинен бути вмотивований, однак всупереч зазначеним положенням закону, жодних інших, окрім наведених вище, обставин, які б дійсно викликали сумніви в об'єктивності та неупередженості головуючого судді Мовчана О.Г. та виключали б участь судді в розгляді кримінального провадження, в поданій обвинуваченим заяві не зазначено. Так само як не встановлено й таких обставин в ході судового розгляду цієї заяви про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Мовчана О.Г. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

11.06.2015