Вирок № 44906027, 11.06.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.06.2015

Справа № 320/2953/15-к

Провадження № 1-к-320-322-15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Мелітополь Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі - Фурсової Л.І.,

за участю прокурора - Гошовської М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_3.,

захисника - обвинуваченого - адвоката Стоякіна Г.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12014080140005350 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10.10.1989 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст.ст. 140 ч.3, 140 ч.2, 81 ч.3, 17, 81 ч.3, 85 ч.3, 42 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на З роки 6 місяців;

- 16.04.1991 року Токмакським районним судом Запорізької області за ст.ст. 140 ч.2, 43 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 16.02.1995 року Мелітопольським місцевим судом Запорізької області за ст.ст. 17, 140 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22.11.2007 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 263 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 05.02.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 357 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді арешту строком 3 місяці;

- 02.10.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 263 ч.2, 297, 70 КК України та призначено покарання, у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців;

- 18.07.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений із випробувальним терміном 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2014 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3, маючи умисел на придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, без передбаченого законом дозволу придбав 8 патронів, які є бойовими припасами - патронами центрального бою, калібру 7,62x25 мм. зразку 1930 року до пістолету конструкції Токарева (ТТ), а також використовується для стрільби з пістолетів-кулеметів ППД, ППШ, ППС та іншій, придатні для здійснення пострілу, промислового виробництва та 11 патронів, які є бойовими припасами - спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм, призначені для стрільби з нарізної зброї: гвинтівок, карабінів, комбінованих мисливських рушниць і пістолетів калібру 5,6 мм під довгий патрон: ТОЗ-8, ТОЗ-12, БК-1, БК-2, МВЦ-50, ІЖ- 56-1, МЦ5-35, Р-3, МЦ-М, Гж-1, німецьких 1001 і інших, виготовлені промисловим шляхом, придатні для виробництва пострілів, які без передбаченого законом дозволу зберігаючи при собі носів по території м. Мелітополя до 17 години 40 хвилин 13 листопада 2014 року, коли робітники міліції, біля будинку АДРЕСА_3, при складанні відносно ОСОБА_3, який в цей час перебував в стані алкогольного сп'яніння, протоколу про адміністративне правопорушення, провели особистий огляд, в ході якого виявили та вилучили вищевказані патрони, які є бойовими припасами.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 скоїв носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 263 ч.1 КК України.

27.03.2015 року в даному кримінальному провадженні, між прокурором Гошовська М.В. та підозрюваним ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст.. ст. 468, 469 , 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді: 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 УК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2 (двох) років ОСОБА_3 не вчинить нового злочину та виконає по кладені на нього обов'язки.

На підставі п.п.2,3 ч.1 ст.76 УК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному ОСОБА_3

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.4 ст. 474 КК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого чи цілком він зрозуміє обставини викладені у п.1-4 ч.4 ст. 474 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні.

Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого - адвоката Стоякіна Г.М., які не заперечували щодо затвердження угоди, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про визнання винуватості.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 скоїв носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України за якою належить призначити ОСОБА_3 покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 27.03.2015 року, про визнання винуватості укладену між процесуальним прокурором Гошовською М.І. та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12014080140005350 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 березня 2015 року покарання, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 УК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2 (двох) років ОСОБА_3 не вчинить нового злочину та виконає по кладені на нього обов'язки.

На підставі п.п.2,3 ч.1 ст.76 УК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання

Речові докази:

ОСОБА_3, біля будинку АДРЕСА_3, 19 патронів (10 патронів було використано при проведені судової балістичної експертизи) та залишилися 9 патронів - речовим доказом та переданими на зберігання до дозвільної системи Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області - знешкодити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, (і.н. НОМЕР_1) на користь держави судові витрати пов'язані з проведенням експертизи в кримінальному провадженні на рах. № 311161157000009 - одержувач УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області в сумі 736 (сімсот тридцять шість) гривень 56 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення через Мелітопольський міськрайонний суд.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ