Ухвала суду № 44905900, 11.02.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.02.2015

Справа № 320/5423/14-к

Провадження № 1-КП-320-396-14

У Х В А ЛА

І М Е Н Е М У К Р А ЇЇ Н И

11 лютого 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Бахаєва ІІ.М.,

при секретарі - Фурсовій Л.ІІ.,

за участю:

прокурора - Арістової С.Ю.,

захисника адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вирішення питання щодо застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні №№ 12014080140001511 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.02.2013року, остаточно призначено покарання засудженому ОСОБА_2 за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено раніше обрану у вигляді домашнього арешту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

06 лютого 2015 року до Мелітопольського міськрайонного суду за вхідним № 42409 надійшла заява засудженого ОСОБА_3 про вирішення питання щодо застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014року відносно нього на підставі п. «є» ст. 1 цього Закону у звязку з тим, що він має мати, яка досягла 70-річного віку, а інших працездатних дітей у неї не має.

В судове засідання заявник осуджений ОСОБА_3, не зявився, його захисник - адвокат ОСОБА_4 надала довідку від 16.01.2015 року з КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» ЗОР про те, що її підзахисний ОСОБА_3 з 26.12.2014 року і по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» ЗОР, активна форма туберкульозу, строк лікування орієнтовно до серпня 2015 року.

Захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримала заяву свого підзахисного, та просила суд її задовольнити, застосувавши до нього Закон України ««По амністію у 2014 році»», та звільнити його від відбування покарання призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Прокурор у судовому засіданні вважає, що засуджений ОСОБА_3 належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а саме п. «є» ст. 1 цього Закону, з цих підстав, заява осудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши думку, прокурора, захисника адвоката ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, вважає що заява засудженого ОСОБА_5 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014080140001511 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.02.2013року, остаточно призначено покарання засудженому ОСОБА_2 за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 о набрання вироком законної сили залишено раніше обрану у вигляді домашнього арешту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

29 грудня 2014 року до Мелітопольського міськрайонного суду за вхідним № 42409 надійшла заява засудженого ОСОБА_3 про вирішення питання щодо застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014року відносно нього у звязку з тим, що він має мати, яка досягла 70-річного віку, а інших працездатних дітей у неї не має.

Відповідно до відповіді КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 1, знаходиться на стаціонарному лікуванні в КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради з 26.12.2014 року по теперішній час з діагнозом: Мультирезистентний туберкульоз (15.01.2015) нижньої частки правої легені, інфільтративний Дестр МБТ+МГ+Риф-К+Рез1+(HRSZ) Рез11 (0) Категорія 4 Ког 1(15). Активна форма туберкульозу, строк лікування орієнтовно до серпня 2015 року.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 11-ЖС № 449125 виданого 08.04.1991 року Розівською сільською радою Приазовського району Запорізької області, батько ОСОБА_3, ОСОБА_6 помер 06.04.1991 року у віці 63 років.

Згідно свідоцтва про смерть 1-ЖС № 070695 виданого 02.03.1998 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Мелітополя Запорізької області, рідний брат ОСОБА_5, ОСОБА_7 помер 06.06.1997 року у віці 43 року.

Згідно п. «є» ст.1 Закону України ««Про амністію у 2014 році»» від 08.04.2014року, відповідно до якої звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України:

є) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70- річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Відповідно до пенсійного посвідчення Серії ААЗ №648861 виданого 19.02.2014 року Пенсійним фондом України, ОСОБА_8 Олексійович15.12.1958 року народження є пенсіонером по інвалідності довічно. (а.с.25)

Відповідно п.2.3. Рішення Конституційного Суду України по справі № 1-1/2014 від 11.02.2014 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа на обовязкову частку у спадщині неповнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966Х1V, абзацом сімнадцятим частини першої ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №10581 V з наступними змінами до непрацездатних належать, зокрема, особи, які визнані інвалідами в установленому законом порядку.

Виходячи з встановлених у судовому засіданні фактів засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є єдина працездатна дитина яка має мати віком 70 років, а тому належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України ««Про амністію у 2014 році».

Оскільки, засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України ««Про амністію у 2014 році»», суд вважає, що є правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про вирішення питання про застосування відносно нього п. «є» ст.1 Закону України ««Про амністію у 2014 році»» від 08.04.2014 року, відсутні

Керуючись, Законом України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, ст.ст. 537, 539, 392 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянину України, не одруженому, не працюючому, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 1, раніше судимого:

1) 09.09.1996р. Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 229-6 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік;

2) 14.02.2001 р. Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців.

3) 03.03.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік.

4) 21.06.201р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., штраф сплачено 22.06.2012 року.

5) 11.02.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, з іспитовим строком 2 роки, про застосування до нього ст.1 п «є» Закону України ««Про амністію у 2014 році»» від 08.04.2014 року - задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянину України, не одруженому, не працюючому, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 1, раніше судимого:

1) 09.09.1996р. Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 229-6 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік;

2) 14.02.2001 р. Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців.

3) 03.03.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік.

4) 21.06.201р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., штраф сплачено 22.06.2012 року.

5) 11.02.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, з іспитовим строком 2 роки - звільнити від відбування покарання згідно вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року у вигаді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 7 місяців на підставі ст.1 п «є» Закону України ««Про амністію у 2014 році»» від 08.04.2014 року.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄЄВ