Рішення № 44905691, 04.06.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.06.2015

Справа № 334/8401/13-ц

Провадження № 2/334/1437/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого: судді Дубини Л.А., при секретарі: Філіпповій Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказує, що 07.07.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір.

Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяці з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 09.09.2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 27162,57 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4053,42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 21339,50 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина)- 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1269,65 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просить задовольнити позов у повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати, проти заочного розгляду справ не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу без його участі. У попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач пропустив строк позовної давності при пред'явленні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Таким чином, підписаний кредитний договір від 07.07.2005 року діяв до 07.07.2006 року, і саме з 07.07.2006 року, на його думку, у позивача виникло право на пред'явлення позову до суду, оскільки на цю дату закінчилась дія кредитного договору. Однак, правом звернення до суду, позивач скористався лише 23.09.2013 року, і таким чином пропустив трирічний строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦПК України.

Крім того, відповідач, суду пояснив, що дійсно мав намір отримати кредит в ПАТ КБ «ПриватБанк» і звертався з відповідними документами до банку, заповнював анкету, однак представник банку повідомив йому, що у наданні кредиту йому відмовлено. Відповідач пояснив, що не отримував платіжну карту від позивача, не користувався нею і був впевнений, що ніяких договірних відносин між ним на банком не існує.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом установлено, що 07.07.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № б/н відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір.

Банк у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачу суму кредиту, а той у свою чергу прийняті зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 09.09.2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 27162,57 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4053,42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 21339,50 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина)- 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1269,65 грн.

Відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяці з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Банком в ході розгляду справи не було надано суду належних і допустимих доказів щодо продовження строку дії кредитного договору, а також, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідач продовжував нею користуватися, або отримував у банку нову кредитну картку.

Судом установлено, що останній платіж на погашення кредиту позичальником був внесений у червні 2006 року (а.с.5), а з даним позовом банк звернувся лише у вересні 2013 року ( а.с.1).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_1 є підставою для відмови у задоволенні позову (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ст. 2576 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної позовної даності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разi неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштiв та процентiв за користування кредитом, повернення яких вiдповiдно до умов договору визначено перiодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згiдно iз правовою позицiєю, висловленою Верховним Судом України в постановi вiд 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для вcix судiв України, вiдповiдно до правил користування платiжною карткою, якi є складовою кредитного договору, картка дiє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомiсячнi платежi погашення кредиту та кiнцевий строк повного погашення кредиту перебiг позовної давностi (ст. 257 ЦК України) щодо мiсячних платежiв починається пiсля несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязi зi спливом останнього дня мiсяця дii картки (ст. 261 ЦК України), а не закiнченням строку дiї договору.

Таким чином, граничний строк дії картки (мiсяць i piк) указано на нiй i вона дiйсна до останнього календарного дня такого мiсяця, строк погашення процентiв за кредитом визначено щомiсячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязi визначено останнім днем мiсяця вказаного на картцi.

Згідно п.5.4 Договору визначено порядок і строки погашення кредиту ( зворот а.с. 9) , а отже у липні 2006 року позивачеві стало відомо про несплату чергового платежу , і в нього виникло право на пред'явлення позову, який він пред'явив до суду лише у вересні 2013 року.

В силу вимог ст. 267 ч. 5 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давностi, порушене право пiдлягає захисту.

Однак, Банк клопотання про поновлення йому строку звернення до суду з будь-яких поважних причнн перед судом не заявляв.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження переривання чи початку заново перебігу вищезазначених строків позовної давності.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позичальником ОСОБА_1, порушені права банку, має місце заборгованість за кредитним договором, від сплати якої у добровільному порядку він ухиляється. Однак, банк звернувся до суду з даним позовом поза межами строків позовної давності, про застосування яких просив відповідач , а тому у задоволені позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача, що кредитна картка ним не отримувалася, то такі доводи суд оцінює як неспроможні, та як такі , що суперечать встановленим фактам в ході розгляду даної справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 251, 253,257, 261, 267,509, 525, 526, 527,530, 1048,1049, 1054 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в:

В і д м о в и т и Публічному акціонерному товариству КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.