Рішення № 44902463, 22.05.2015, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7774/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2015 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Крамаренко А.І.

при секретарі Корнієнко Н.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_7, про стягнення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в 2013 році її знайома ОСОБА_7, яка проживає в м. Санкт-Петербург, попросила її надати ОСОБА_2 гроші для придбання житлового будинку, який знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Новопетрівка, вул. Степна, 96. При цьому гроші надавались для придбання 1/2 частини житлового будинку на імя неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

26.11.2013 року вона надала ОСОБА_2 25000 доларів США та 8000 грн. для придбання житлового будинку. Передача коштів відбулась підчас оформлення купівлі-продажу будинку у приватного нотаріуса Бердянського районного нотаріального округу ОСОБА_9

26.11.2013 року ОСОБА_2 придбала вказаний вище житловий будинок. При цьому будинок оформила повністю на своє імя, посилаючись на те, що не встигла оформити згоду органів опіки та піклування для придбання 1/2 частини будинку на імя неповнолітньої ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_2 пообіцяла переоформити 1/2 частину будинку на імя ОСОБА_8 одразу після отримання згоди органів опіки та піклування, на що необхідно один місяць.

Однак, ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_6 висунули умову, що для переоформлення 1/2 частини будинку на імя неповнолітньої доньки ОСОБА_8, їм необхідно передати ще 11500 доларів США.

07.01.2014 року на прохання ОСОБА_7 вона надала ОСОБА_6 11500 доларів США, про що останній надав розписку.

У вересні 2014 року підчас приїзду ОСОБА_7 до м. Бердянська їй стало відомо, що житловий будинок дотеперішнього часу оформлений повністю на ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 повідомила, що переоформлювати 1/2 частину житлового будинку на імя неповнолітньої ОСОБА_8 всупереч досягнутої раніше домовленості не буде. ОСОБА_6 повернути отримані гроші також відмовився.

Зазначає, що у звязку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не придбали та в подальшому не переоформили 1/2 частину житлового будинку на імя неповнолітньої ОСОБА_8, підстава для набуття ОСОБА_6 грошей у сумі 11500 доларів США відпала.

Посилаючись на приписи ст. 1212 ЦК України, просила стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 11500 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент прийняття рішення, що станом на , 14.05.2015 року складає 236564,05 грн.

В судовому засіданні представник позивача за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник ОСОБА_6 за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Зазначили, що родина ОСОБА_2 мешкала в АР Крим. 17.09.2010 року ОСОБА_2 народила від ОСОБА_10 доньку, яка була зареєстрована як ОСОБА_8. ОСОБА_7, будучи рідною бабусею ОСОБА_8, благала про спілкування з нею, на що ОСОБА_8 не заперечували.

Через сімейні обставини родина ОСОБА_8 у 2013 році вирішила виїхати з м. Саки АР Крим, де у них була трикімнатна квартира, та придбати житло в іншій місцевості. Про цю обставину ОСОБА_7 було відомо.

Дійсно, 26.11.2013 року ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_7 передала ОСОБА_2 кошти в розмірі 25000 доларів США та 8000 грн. для придбання будинку №96 по вул. Степовій в с. Новопетрівка Бердянського району. Проте ці кошти були передані від ОСОБА_7 в якості подарунку та з умовою оформити частину будинку на її онуку.

Крім того, ОСОБА_7 виявила бажання подарувати на день народження ОСОБА_2 автомобіль. На заперечення з цього приводу ОСОБА_2, ОСОБА_7 продовжувала наполягати на своєму та обговорювала марку та колір автомобіля та повідомила, що подарує для цього 11500 доларів США.

У звязку з цим ОСОБА_6 почав відвідувати курси по підготовці водіїв та через знайомих знайшов на продаж автомобіль марки Ford Tranzit 2008 року випуску. ОСОБА_7 схвалила вибір, оскільки бажала щоб був придбаний саме автомобіль для родини. В подальшому ОСОБА_7 через ОСОБА_5 передала 11500 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_5 не має права вимоги повернення вказаної суми, оскільки вона діяла від імені ОСОБА_7 і право такої вимоги належить останній.

ОСОБА_11 подала до суду письмові пояснення. Зазначила, що на її прохання ОСОБА_5, використовуючи власні кошти, передала у борг ОСОБА_2 25000 доларів США, 8000 грн. та 11500 доларів США. Дані кошти до теперішнього часу ОСОБА_5 не повернуті.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що на початку січня 2014 року їй зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що має для неї подарунок у вигляді автомобіля. Вона відмовлялась, оскільки ні вона, ні її чоловік не мали водійського посвідчення. Придбаний ними будинок не мав ремонту, а тому про придбання автомобіля вони не думали. Крім того, вона з чоловіком на той час не мали роботи. ОСОБА_7 наполягала на своєму та висловлювала бажання щоб її онука проживала в комфортних умовах. ОСОБА_7 з її чоловіком обговорювали марку автомобіля, його колір та розмір салону. Саме ОСОБА_7 бажала щоб був придбаний мікроавтобус чи мінівен. 07.01.2014 року ОСОБА_7 знов зателефонувала та попросила її забрати кошти на придбання автомобіля у ОСОБА_5 Оскільки вона на той час доглядала хвору дитину, то за грошима поїхав її чоловік. Саме тому в розписці від 07.01.2014 року її чоловік зазначив, що отримав кошти від ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_7 Вона має невеликий дохід та виховує трьох дітей, а тому ОСОБА_7 розуміла, що вона не має можливості повернути такі кошти. Крім того, ОСОБА_5 не має особистих коштів в такому розмірі, а депозит на її імя був відкрий тому, що ОСОБА_7, як громадянка ОСОБА_12 Федерації, мала підтвердити легальне походження коштів при відкритті депозиту.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_7 бабуся його сестри ОСОБА_8. Про те, що у ОСОБА_8 інший батько стало відомо в 2010-2011 роках. ОСОБА_7 подарувала гроші на придбання будинку та автомобіля. Грошові кошти передавала через ОСОБА_5 До придбання автомобіля його батьки не мали водійського посвідчення.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що восени 2014 року на прохання ОСОБА_2 зустрічав ОСОБА_7 на вокзалі м. Бердянська. Оскільки він має водійське посвідчення, а ОСОБА_6 був на заробітках, то його попросили сісти за кермо автомобіля Ford Tranzit, що належить ОСОБА_6. В подальшому він двічі на вказаному автомобілі возив ОСОБА_2 та ОСОБА_11 з с. Новопетрівка до м. Бердянська. В розмовах з ОСОБА_11 остання інтересувалася його думкою про автомобіль та чи може він навчити керуванню ОСОБА_2 Також йому стало відомо, що ОСОБА_11 приїздила на день народження ОСОБА_8.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в звязку з наступним.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10, ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_11 є рідною бабусею неповнолітньої ОСОБА_8, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не спростовується.

Також сторонами визнається і у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню, що родина ОСОБА_8 для придбання житлового будинку №96 по вул. Степовій в с. Новопетрівка Бердянського району отримала від ОСОБА_5, яка діяла на прохання ОСОБА_11, 25000 доларів США та 8000 грн. (а.с. 2-4, 45 -47, 63)

07.01.2014 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_11, 11500 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с. 5).

10.01.2014 року на імя ОСОБА_6 за 14500 доларів США був придбаний автомобіль Ford Tranzit, 2008 року випуску. (а.с.40, 56).

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наведена стаття вкрай широко визначає підстави виникнення зобовязань у звязку з набуттям, збереженням майна без додаткової правової підстави. Такими можуть бути дії набувача майна, потерпілого, інших осіб. Підставою таких зобовязань можуть бути події. Але це не означає, що в усіх випадках безпідставного отримання чи збереження майна внаслідок зазначених дії (подій) виникають зобовязання, передбачені ст. 1212 ЦК України. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у звязку з безпідставним отримання чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13).

З огляду на викладене та встановлені обставини суд приймає до уваги, що родина ОСОБА_6 переїхала з АР Крим до Бердянського району в 2013 році та до листопада цього ж року не була знайома з ОСОБА_5

Після переїзду ОСОБА_6 не мали в м. Бердянську та Бердянському районі знайомих, що було обумовлено сімейними обставинами. Також вони не мали місця роботи, нерухомого майна та транспортних засобів.

Договір купівлі-продажу житлового будинку №96 по вул. Степовій в с. Новопетрівка Бердянського району був укладений без забезпечення виконання зобовязань з повернення ОСОБА_8 25000 доларів США, 8000 грн. та 11500 доларів США.

Наведене вище спростовує твердження позивача щодо передачі відповідачам особистих грошових коштів в зазначених вище розмірах та наявності домовленості з повернення їй цих коштів відповідачами.

Також обовязок з повернення позивачу грошових коштів відповідачами відсутній й в наданих розписках.

В свою чергу, пояснення відповідачів щодо наявності певних домовленостей з ОСОБА_11, а так саме походження грошових коштів від останньої суд вважає послідовними та такими, що відповідають матеріалам справи.

Таким чином посилання позивача на ст. 1212 ЦК України не може бути прийнято судом до уваги.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 -61 , 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Крамаренко