Вирок № 44900465, 16.02.2011, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-85/11

16.02.2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Шевчука М.П.

при секретарі - Заковоротній Т.І.

з участю прокурора - Таран Л.В.

потерпілої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, 07 вересня 1957 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Чернігівської області , українця громадянина України ,

одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого

ПП „ Укрвент слюсарем в місті Вишневе, проживаючого в

АДРЕСА_1, раніше не судимого .-

у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України /в редакції 2001 року /,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило смерть двох потерпілих, за таких обставин.

Він, підсудний ОСОБА_2 21 липня 2009 року, близько 11 години 20 хвилин, в світлу пору доби, на автодорозі Київ-Чернігів в районі 48 км.+ 850 метри, керував, на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та в якому перебувало троє пасажирів. Рухаючись по вказаній автодорозі та керуючи вищевказаним автомобілем, в якому на передньому сидінні, як пасажир перебувала ОСОБА_4 в напрямку м. Києва, підсудний, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості, для безпечного керування автомобілем, не врахував дорожню обстановку, чим грубо порушив вимоги п.12.1 ПДР України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Крім цього, підсудний ОСОБА_2 керуючи вказаним транспортним засобом відволікся від його керування, обернувся в сторону заднього сидіння, втратив контроль над керуванням автомобіля та допустився в керуванні зміни напрямок руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху, порушивши вимоги п.10.1 ПДР України, відповідно до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Підсудний ОСОБА_2 не переконавшись у безпечності для руху, невірно оцінив дорожню обстановку та допустив виїзд керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на праве, по напрямку руху узбіччя, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі.

В результаті вказаного зіткнення, пасажир автомобіля НОМЕР_1, потерпіла ОСОБА_4, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 159-2207 від 26.08.2009 року у вигляді: множинних саден, забійних саден,закритого перелому правої плечової кістки, множинні переломи ребер, розриви пристінкової плеври, рідка кров у порожнинах плеври,нерівномірні наповнення внутрішніх органів, крововиливи під оболонки головного мозку, «шокові нирки», які були несумісні з життям і від яких вона померла на місці дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть потерпілої ОСОБА_4 настала від закритої травми грудної клітини з переломами ребер, розривами пристінкової плеври, наявністю рідкої крові в порожнинах плеври, нерівномірне повнокровя внутрішніх органів з розвитком шоку. Між отриманими пошкодженнями - переломами ребер і настанням смерті мається прямий, причинно-наслідковий зв'язок.

Крім цього пасажир автомобіля, потерпіла ОСОБА_5, яка перебувала в автомобілі на задньому пасажирському сидінні зліва, отримала тілесні ушкодження відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 30/301 від 29.08.2009 року у вигляді: синців та рвано-забійних ран на обличчі, садна мяких покровів голови в лівій скронево-тімяній ділянці., переломи кісток основи черепа з пошкодженням піраміди лівої скроневої кістки і тіла основи кістки.,дифузні субарахноідальні крововиливи., осередки забоїв в ділянці стволу мозку, Варолієвого мосту і на базальній поверхні скроневої і тімянної долей., отік-набухання головного мозку., переломи 7-9 ребер з права по задньопідмишечній лінії без пошкодження плеври., двохстороння тотальна пневмонія, яка померла в лікувальному закладі Броварській ЦРЛ, після доставляння її з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть потерпілої ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепа з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть потерпілої ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепа з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. Між отриманими пошкодженнями відкритою черепно-мозковою травмою і настанням смерті мається прямий, причинно-наслідковий зв'язок.

Не виконання та грубе порушення водієм-підсудним ОСОБА_2 вимог п. п. 10.1, 12.1, 13.1 ПДР України призвело до виникнення аварійної ситуації, що являється слідчою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди, та знаходиться в прямому причинному зв'язку наслідками, що наступили: - отриманням потерпілою ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, що були несумісними з життям і як наслідок настання її смерті після ДТП, а також отриманням потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, від яких вона померла в лікувальному закладі, після доставляння її з місця дорожньо-транспортної пригоди

Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ст. 286 ч.3 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно, 21.07. 2009 року, близько 11 години, керував, автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 він вписаний в технічний талон, про право на керування, на автодорозі Київ-Чернігів. Була світла пора, дорожнє покриття сухе, автомобілів була мало, він їхав в сторону м. Києва з швидкістю біля 90 км./годину, в автомобілі перебувало троє пасажирів, всі його рідні сестри. Рухаючись та керуючи вищевказаним автомобілем, в якому на передньому сидінні, як пасажир перебувала сестра ОСОБА_4 в напрямку м. Києва, вони розмовляли між собою, так як повертались з м. Бахмач Чернігівської області, після оформлення спадщини. Він відволікся від керування, обернувся в сторону заднього сидіння, щось хотів сказати сестрам, що сиділи позаду, допускає, що втратив контроль над керуванням автомобіля та допустився в керуванні зміни напрямок руху автомобіля, допустив виїзд, керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на праве по напрямку руху узбіччя, де сталося зіткнення з автомобілем „ЗІЛ , який стояв на узбіччі, як він пізніше взнав та ремонтувався. Вказаний автомобіль він бачив попереду, він не був перешкодою для його руху, так як стояв повністю на обочині, в попутному йому напряму, і він вдарився правою стороною свого автомобіля, в той автомобіль, в заднє ліве колесо, стала некерованою та перекидатися, а через декілька метрів автомобіль зупинився на правій обочині. Коли вийшов з автомобіля то побачив, що сестра ОСОБА_4 загинула на місці, а сестра ОСОБА_5 отримала травми , після її доставили в Броварську ЦРЛ, де вона померла через неділю. Він як міг надавав допомогу сімям сестер, відшкодував кошти по витратах на похорони, на могилі сестри ОСОБА_5 поставив памятник. Він повністю визнав свою вину та щиро кається в тому, що зробив, просить не позбавляти його волі, якщо таке є можливим, врахувати що в вказаній дорожньо-транспортній пригоді загинуло дві його рідних сестри, що для нього, також є важкою та неповоротною втратою.

Підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб обмежитись в дослідженні доказів його допитом, оскільки він вину визнає і не заперечує факт скоєння ним порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження, що потягло за собою їх смерть, їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.

За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299., 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_2 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу і визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи в сукупності, всі докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, суд приходить висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винність підсудного ОСОБА_2 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п. 10.1.,12.1.,13.1 ПДР України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення аварії - наїзду на автомобіль, що стояв на узбіччі дороги і як наслідок, спричинення пасажирам автомобіля, яким він керував-потерпілій ОСОБА_4 тілесних пошкоджень, від яких вона померла на місці ДТП та спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 від яких вона померла в лікувальному закладі, Броварській ЦРЛ. Все це знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень та настання їх смерті, тобто у вчинені злочину, за який він повинен нести кримінальну відповідальність .

Суд вважає за необхідне, виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_2 п.п. 1.3.,1.5.,1.10.,13.1., 1.2 горизонтальної розмінки 34.Дороржня розмітка ПДР України, на які посилається орган досудового слідства, так як вони вказані безпідставно, тому що вказані пункти являються загальними в трактуванні та не перебувають в прямому причинному звязку, між порушенням та настанням негативних наслідків.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 286 ч.3 КК України (редакція 2001 року), як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 суд визнає : визнання підсудним вини та щире каяття в скоєному, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства та в судовому засіданні не виявлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_2 що він позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, щиро розкаявся в скоєному та визнав повністю свою вину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні має дитину інваліда з дитинства, вчинений злочин є не навмисним, в даній дорожньо-транспортній пригоді, загинули дві його рідних сестри, що для нього являється особистою трагедією, потерпіла в судовому засіданні заявила, клопотання про призначення підсудному покарання не повязаного з позбавленням волі, матеріальна шкода потерпілим повністю відшкодована, як особа підсудний не представляє суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого, він активно сприяв розкриттю злочину. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.3 КК України, в виді позбавлення волі, при звільненні його від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених в ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 77 КК України, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_2 необхідно застосувати додаткове покарання, у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобами, так як, він скоїв дорожньо - транспортну пригоду, що потягло важкі наслідки, смерті потерпілих .

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі: - автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику затриманого транспорту Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, /а.с. 35,37/, після набрання вироком законної чинності, повернути власнику та дозволити розпоряджатися ним. - автомобіль НОМЕР_2 , що переданий під збережну розписку власнику /а.с.44,45/, після набрання вироком законної чинності, необхідно залишити власнику та дозволити розпоряджатися ним.

Судові витрати по справі становлять :- за проведення судової транспортної - трасологічної експертизи за № 776-А від 18.08.2009 року 656 гривні 88 копійки (а.с.112), - за проведення судової - автотехнічної експертизи за № 892-А від 02.10.2009 року 608 гривні 47 копійки (а.с.104), і тому вказана сума повинна бути стягнутою з підсудного на користь експертної установи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України (ред. 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (три) роки, з позбавленням його права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного, основного, покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України (ред. 2001р.), з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в - 3 (три) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

До набрання вироком в законної чинності, міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_2 - залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р № 312 502722107 00 в ГУДКУ у Київській області МФО 821018, код ЄДРПОУ 25574713, суму - 656 (шістсот пятдесят шість ) гривні 88 копійки, /за проведення експертизи № 776-А від 18.08.2009 р. в тому числі ПДВ /.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р № 312 502722107 00 в ГУДКУ у Київській області МФО 821018, код ЄДРПОУ 25574713, суму - 608 (шістсот вісім ) гривні 47 копійки, /за проведення експертизи № 892-А від 02.10.2009 р. в тому числі ПДВ /.

Речові докази по справі: - автомобіль НОМЕР_3 повернути власнику; - автомобіль НОМЕР_4, необхідно залишити власнику та дозволити розпоряджатися ним.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Суддя М. П. Шевчук