Вирок № 44900368, 08.06.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №359/6259/2013-к

Провадження№1-кп/359/3/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурорів ДомбровськогоЯ.В.,Мойсієнко О.В.,Григоренко В.С. Тищенко С.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_4,

за участю захисника ОСОБА_5,

при секретарях судового засідання Поліщук А.О.,Поліщук К.В., Стрижиус Н.В.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любарці, Бориспільського району, Київської область, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого на посаді директора ТОВ "Роміна", який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України, ч.1 ст.366 КК України

встановив:

ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

За доводами органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 27.12.2001 року та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 4/2002 від 02.01.2002 року товариство з обмеженою відповідальністю «Роміна» є юридичною особою (ідентифікаційний код 31689321), яке зареєстроване у Київській області за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює діяльність пов'язану з надання транспортно-експедиційних послуг на замовлення населення, пасажирських транспортних перевезень, автомобільного вантажного транспорту.

Згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Роміна" № 1 від 06.12.01 ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ "Роміна".

Відповідно до наказу № 3-к від 27.06.02 ОСОБА_4 приступив до виконання обов'язків директора вищевказаного товариства з 01.07.02.

Директор ТОВ "Роміна" відповідно до п. 9.11-9.14 статуту товариства "Роміна", затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 3 від 18.06.07 здійснює керівництво поточною діяльністю товариства та вирішує усі питання роботи товариства, крім тих, які віднесено до виняткової компетенції Загальних зборів, а також як директор:

призначає та розподіляє обов'язки заступників та головних спеціалістів; здійснює повсякденне керівництво діяльністю товариства та несе особисту відповідальність за його діяльність; забезпечує виконання рішень Загальних зборів товариства; без доручення здійснює юридичні, фінансові та інші дії від імені товариства, представляє та захищає інтереси товариства у відносинах з державними органами іншими підприємствами, організаціями, видає доручення на здійснення дій від імені товариства іншим особам; затверджує підписами усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, утому числі угоди, зобов'язання звіти та баланси; видає накази та розпорядження з питань діяльності товариства, заохочує співробітників товариства та застосовує до них заходів дисциплінарного стягнення; виконує інші функції, які не суперечать зазначеному статуту та не відносяться до компетенції загальних зборів товариства; право підпису угод, укладених товариством, звітів, грошових зобов'язань платіжних вимог, векселів, претензій, позовів та інших документів має директор, а також особи, уповноважені наказом або дорученням директора, якщо інше не встановлено загальними зборами товариства або чинним законодавством.

Крім того, згідно з статутом ТОВ «Роміна» затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 3 від 18.06.07 ОСОБА_4 являється засновником вказаного товариства, якому належать 80% Статутного фонду товариства.

Коло зазначених обов'язків свідчить про те, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора ТОВ "Роміна", являється особою на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно - господарських функцій, тобто відповідно до прим. 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

10.08.11, Начальником управління Головавтотрансінспекції в Київській області, після розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "Роміна", ураховуючи, що ТОВ "Роміна"допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанови про застосування фінансових санкцій на загальну суму 115600 грн., які ТОВ "Роміна" на даний час так і не сплачені.

Директор ТОВ «Роміна» ОСОБА_4, в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 р. достовірно знаючи про те, що застосовані до ТОВ «Роміна» вищезазначені фінансові санкції у сумі 115 600 грн. не сплачені, у судовому порядку неоскаржені, ніякі фінансово-господарські операції ТОВ "Роміна" щодо сплати застосованих фінансових санкцій не здійснювало, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем у корисливих цілях ТОВ «Роміна», з метою уникнути від сплати нарахованих територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Київській області фінансових санкцій, та прийняття в подальшому участі у конкурсах на перевезення пасажирів, які проводила Укртрансінспекція України у січні - березні 2013 року, як перевізника за яким не рахуються несплачені раніше застосовані фінансові санкції, перебуваючи у службовому кабінеті ТОВ "Роміна" за місцем знаходженням підприємства у м. Бориспіль, за адресою АДРЕСА_1, протягом квітня 2012 року, склав та підписав платіжне доручення № 7 від 20.02.12, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про сплату до державного бюджету за адміністративні штрафи коштів у сумі 115770 грн., яке у подальшому, протягом квітня 2012 року, надав до територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області, яке розташоване за адресою, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 57,10 поверх, в підтвердження факту сплати ТОВ "Роміна" застосованих раніше фінансових санкцій у сумі 115 770 грн. та з метою внесення головним спеціалістом відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області відомостей до "Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій" територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області інформації про відсутність заборгованості по застосованим фінансовим санкціям щодо ТОВ "Роміна".

На підставі наданого директором ТОВ "Роміна" ОСОБА_4 платіжного доручення № 7 від 20.02.12 до територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області, у подальшому в квітні 2012 року, головним спеціалістом відділу державного контролю територіального управління Головтрансінспекції в Київській області ОСОБА_6 внесено відомості до «Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій» про сплату відповідно до винесених постанов раніше нарахованих фінансових санкцій на загальну суму 115600 грн., про що також останнім складено звіт «Інформація щодо роботи територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області за квітень 2012 року» в який внесено відомості про перераховані до державного бюджету кошти, який подано до управління Головавтотрансінспекції України.

Таким чином, директор ТОВ "Роміна" ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, ухилився від сплати фінансових санкцій застосованих територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Київській області на загальну суму 115 600 грн., що в силу примітки 3 ст. 364 КК України є істотною шкодою, оскільки в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Такі діяння ОСОБА_4 орган досудового розслідування кваліфікував за ч.1 ст.364 КК України, як умисні дії, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави.

Крім того, за доводами органу досудового розслідування,директор ТОВ «Роміна» ОСОБА_4, в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 р. достовірно знаючи про те, що застосовані до ТОВ «Роміна» вищезазначені фінансові санкції у сумі 115600 грн. не сплачені, у судовому порядку неоскаржені, ніякі фінансово-господарські операції ТОВ «Роміна» щодо сплати застосованих фінансових санкцій не здійснювало, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем у корисливих цілях ТОВ «Роміна», з метою уникнути від сплати нарахованих територіальним управлінням Г оловавтотрансінспекції в Київській області фінансових санкцій, та прийняття в подальшому участі у конкурсах на перевезення пасажирів, які проводила Укртрансінспекція України у січні - березні 2013 року, як перевізника за яким не рахуються несплачені раніше застосовані фінансові санкції, перебуваючи у службовому кабінеті ТОВ "Роміна" за місцем знаходженням підприємства у м. Бориспіль, за адресою АДРЕСА_1, протягом квітня 2012 року, склав та підписав платіжне доручення № 7 від 20.02.12, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про сплату до державного бюджету за адміністративні штрафи коштів у сумі 115770 грн., яке у подальшому, протягом квітня 2012 року, надав до територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області, яке розташоване за адресою, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 57,10 поверх, в підтвердження факту сплати ТОВ «Роміна» застосованих раніше фінансових санкцій у сумі 115770 грн. та з метою внесення головним спеціалістом відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області відомостей до «Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій» територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області інформації про відсутність заборгованості по застосованим фінансовим санкціям щодо ТОВ «Роміна» - чим скоїв службове підроблення.

На підставі наданого директором ТОВ "Роміна" ОСОБА_4 платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. до територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області, у подальшому в квітні 2012 року, головним спеціалістом відділу державного контролю територіального управління Головтрансінспекції в Київській області ОСОБА_6 внесено відомості до «Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій» про сплату відповідно до винесених постанов раніше нарахованих фінансових санкцій на загальну суму 115600 грн., про що також останнім складено звіт «Інформація щодо роботи територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області за квітень 2012 року» в який внесено відомості про перераховані до державного бюджету кошти, який подано до управління Головавтотрансінспекції України.

Таким чином, директор ТОВ "Роміна" ОСОБА_4, упродовж квітня 2012 року, вчинив службове підроблення офіційного документу.

Такі діяння ОСОБА_4 орган досудового розслідування кваліфікував за ч.1 ст. 366 КК України, як умисні дії, які виразились у вчиненні службового підроблення, тобто у складанні, видачі завідомо неправдивого документу та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях своєї вини не визнав повністю та показав, що близько 11 років працює на посаді директора ТОВ "Роміна" та є співзасновником даної юридичної особи. ТОВ "Роміна" займається підприємницькою діяльності пов'язана з надання транспортно - експедиційних послуг на замовлення населення, пасажирських транспортних перевезень, автомобільного вантажного транспорту. ТОВ "Роміна" є юридичною особою яке зареєстроване у Київській області за адресою: АДРЕСА_1.

Фактично з 01 жовтня 2009 року дана юридична особа знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на території Бориспільської автошколи ТСОУ. Саме за цією адресою здійснює свою господарську та підприємницьку діяльність. Це підтверджується договором оренди № 74 від 01.10.2009 року та договором оренди № 94 від 01.09. 2012 року. Багато років як перевізник, ТОВ "Роміна" співпрацювала з Головавтотрансінспекцією в Київській області, а після її ліквідації з Укртрансінспекцією. Головавтотрансінспекція знаходиться за адресою: м. Києві, вул. Перемоги 57, 10 поверх. ТОВ "Роміна" приймало участь у конкурсах перевізників, які проводила Київська обласна державна адміністрація. Враховуючи співпрацю з територіальним управлінням Головавтотрансінспекції, в період з 2011 р. по 2013 р., він особисто бував в приміщенні Укртрансінспекції по виробничих питаннях. Наглядно знав працівників Укртрансінспекції, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Також підтримував ділові стосунки з тодішнім керівництвом, начальником управління Укртрансінспекції ОСОБА_11, та з 2013 року наступним начальником управління Укртрансінспекції ОСОБА_12 Всі вище вказані особи наглядно знали його в обличчя та могли бачити його в приміщенні Головавтотрансінсінспекції за адресою м. Києві вул. Перемоги 57, 10 поверх, коли він приїжджав по робочих питаннях, де була необхідна безпосередня присутність директора ТОВ "Роміна," яким він являється по теперішній час.

Зауважив, що протягом всього квітні 2012 року не приїжджав жодного разу, та не міг приїжджати до Укртрансінспекції, так як був цілий місяць в роз'їздах. Так, з 01.04.2012 р. по 14.04. 2012 р. був на виїзді з робочою поїздкою в Карпатах у свого товарища ОСОБА_13 який зможе це підтвердити.

Після чого, з 21.04.2012 р. по 29.04.2012 р. відпочивав у Єгипті, м. Хургада, з іншим своїм товаришем. Це підтверджується копією його закордонного паспорту,(Т.№1, а.с. 47), копією договору № 1804/12 від 18.04.2012 р.,( Т.1 а.с.48-50) та Листом Даржавної прикордонної служби України № 16-01/2014 від 16.01.2014 р. (т.4 а. с. 82).

В період липень - серпень 2011р. за результатами проведених рейдових перевірок державними інспекторами виявлено порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт, про що були складені акти і винесенні постанови про застосування фінансових санкцій на суму 115 600 тис. грн. Станом на 11.01.2011 року три постанови на загальну суму 5 100 грн. він виграв у судах , судові рішення додаються до матеріалі справи (т.1 , а.с.43-46) Таким чином на той момент залишалось штрафних санкцій на 110 500 грн., які оскаржувались у всіх інстанціях з 2011 р по 2013 р.

Всі постанови по вище вказаним санкціям він оскаржував згідно чинного законодавства у судовому порядку. Всі співробітники Головавтоінспекції знали, що він постійно судився по цих питаннях. ОСОБА_8 юрист та працівник Головавтоінспекції представляв інтереси інспекції у судах, вів реєстри та подавав звіти керівництву про стан справ у судах,.ОСОБА_11, який на той час був керівником ТУ Головавтотрансінспекції.

Як було зазначено вище, ТОВ "Роміна" займається підприємницькою діяльності пов'язаною з надання пасажирських транспортних перевезень, та приймала участь 05.03.2012 року, та 07.08. 2012 року у обласному конкурсі на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Так, 05.03.2012 р. серед претендентів на право здійснювати перевезення пасажирів були ТОВ "Автосервіс" та ТОВ "Роміна" . Заступник начальника відділу ОСОБА_10 повідомив, що перевізники претенденти ТОВ "Автосервіс" та ТОВ "Роміна" мають несплачені штрафні санкції, які знаходяться на оскарженні в судовому порядку. Тобто всім було відомо, ще на той момент, що у ТОВ "Роміни" є несплачені штрафні санкції, з якими ТОВ "Роміна" категорично не погоджується та оскаржує їх у відповідних судових інстанціях, та головне те, що це не є перешкодою для прийняття участі у даному конкурсі та інших чергових конкурсах. Ця інформація стала відома на конкурсному комітеті ще 05.03.2012 р. та не від кого не приховувалась. Даний протокол конкурсного комітету наявний в матеріалах кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до Положення підпункту 1) п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію. Так, його бухгалтер помилково зазначив не відповідну інформацію щодо кількості пасажирських місць. З цих підстав конкурсний комітет визнав, що транспортні засоби надані перевізником - претендентом ТОВ "Роміна" не є співвласністю перевізника. Тому, інформація подана в анкеті перевізника претендента ТОВ "Роміна", щодо сумарної пасажиромісткоті автобусів (не нижче ЄВРО-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг не відповідає дійсності, а інформація подана до участі у конкурсі ТОВ "Роміна" недостовірна. З таких підстав , ТОВ "Роміна" не допустили до участі у конкурсі, а переможцем конкурсу став ТОВ "Автосервіс". Доречі, наявність штрафних санкцій у ТОВ "Автосервіс" не завадило стати переможцем конкурсу, що ще раз підтверджує законне право претендента-перевізника приймати участь у конкурсі, якщо штрафні санкції оскаржуються в судовому порядку. Дана інформація підтверджується витягом з протоколу № 2 конкурсного комітету від 05.03.2012 року.

07.08.2012 року на засіданні конкурсного комітету секретар ОСОБА_14 назвав претендентів на право здійснення перевезень ФОП "ОСОБА_15" ТОВ "Роміна". Робочою групою було встановлено, що подана інформація перевізником - претендентом на конкурс 07.08.2012 р. є недостовірною, а саме у розділі №1 анкети місць для сидіння автобусів (не нижче Євро-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг для міжміських перевезень (категорія М3 класу В, ІІІ), вказано місця як власних так і орендованих автомобілів. Саме з цих підстав конкурсний комітет відповідно до Положення підпункту 1) п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 прийняв рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника ТОВ "Роміна". Це підтверджується витягом з протоколу № 5 від 07.08.2012 р. (т.№ 1 а.с. 244) та Актом перевірки № 34(т.1, а.с. 225).

На момент проведення конкурсу 05.03.2012 та 07.08.2012 р., винесених у період липень - серпень 2011 року Теріторіальним управлінням Головавтоінспекції в Київській області постанови продовжували оскаржуватись, та не були перешкодою для прийняття участі у конкурсі .

31.01.2013 року ТОВ "Роміна" приймало участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Бориспіль - Київ - Івано-Франківськ, рейси 719/720.

Згідно рішення конкурсного комітету у відповідності до кількості набраних балів ТОВ "Роміна"було визнано переможцем на паритетне виконання рейсів 719/720. Також, було вирішено рекомендувати Укртрансінспекції провести перевірку ТОВ "Роміна" з приводу наявності несплачених штрафних санкцій у сумі 110 500 грн., так як з'явилась інформація, від органів Державного казначейства України, кошти, зазначені у платіжному дорученні ТОВ "Роміна" до бюджету не надходили.

Під час засідання конкурсного комітету по даному об'єкту представник ТОВ "Роміна" повідомив про оскарження ТОВ "Роміна" у судовому порядку несплачених штрафних санкцій, накладених Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті. Зазначено, що ТОВ "Роміна" було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України , яким в свою чергу відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Роміна", ухвалу про що було надано на ознайомлення конкурсному комітету. Крім того, представником ТОВ "Роміна" зазначалось, що накладені на ТОВ "Роміна" санкції не сплачувались, бо вони продовжують оскаржуватися у судах, а джерело надходження інформації про сплату таких санкцій представнику не відомо, та за наявною інформацією на той момент, знаходяться на розгляді в органах прокуратури.

Тобто, що послугувало підставою рахувати, що нібито штрафні санкцій, накладені Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті вже сплачені, представнику ТОВ "Роміна" було не відомо, так само як і йому - директору ТОВ "Роміна". Це підтверджується витягом з протоколу № 6 від 31.01.2013 р. (т.1 а.с. 108 -109). Копії ухвал Вищого адміністративного суду від 30.03.2012 р. та від 13.04.2012 року про відкриття касаційного провадження наявна в матеріалах справи. (т.1 , а.с. 120,121).

Як директор ТОВ "Роміна" заявив, що грошові кошти в якості погашення штрафних санкцій ТОВ "Роміна" по результатам перевірок Головавтотрансінспекції в Київській області в липні-серпні 2011 року не сплачувало та платіжне доручення №7 від 20.02.2012 року ним, як директором ТОВ "Роміна " ніколи не виготовлялось, не видавалось, не посвідчувалось і не використовувалось, і нікому не надавалось, ні у формі оригіналу ,ні у формі завіреної мокрою печаткою підприємства ТОВ "Роміна" копії.

Жодного умислу на введення в оману Головавтоінспекцію,та Укртрансінспекцію, у спосіб надання підробленого фінансового документу у виді платіжного доручення це просто абсурдно, тим більш нібито з метою уникнення від сплати нарахованих територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Київській області фінансових санкцій та прийняття в подальшому участі у конкурсах в січні і березні 2013 року в яких він і так мав законне право приймати участь, що і робив.

Навпаки, як вбачається з вище зазначеного він завжди відкрито повідомляв, що постанови про накладення санкцій оскаржуються у вищих інстанціях, і це було зафіксовано у всіх протоколах конкурсів, де тільки підіймалося це питання.

Навіщо йому підробляти фінансові документи строгої звітності, як йому виміняється прокуратурою ніби то підроблене платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 року, якщо він приймав участь у конкурсах перевізників 05.03.2012 р. на якому було повідомлено конкурсній комісії, що винесені санкції по результатам перевірок Головавтотрансінспекції в Київській області в липні-серпні 2011 року оскаржуються в судах, і це було зафіксовано в протоколі № 2 від 05.03.2012 р. та у всіх наступних конкурсах 07.08. 2012 р., 31.01. 2013 р. де приймало участь ТОВ "Роміна". Навіщо оскаржувати те, що нібито згідно неіснуючого платіжного доручення № 7 вже сплачено в дохід держави, ще від 20.02. 2012 р.? Тоді для чого ТОВ "Роміна" подавати таку інформацію в Укртрансінспекцію нібито в квітні 2012 року якщо, ще з 05 березня 2012 року всім стало відомо від самого ТОВ "Роміна", що всі постанови оскаржуються в суді. Штрафні санкції підприємства які оскаржуються в судовому порядку не можуть вплинути на результат конкурсу, за претендентом-перевізником залишається право участі у конкурсі, якщо санкції перебувають на оскарженні в судах. Головне те, що всі співробітники Головавтоінспекції такі як ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 , члени конкурсного комітету ОСОБА_10 знали про оскарженя в судах.

Чи для чого подавати платіжне доручення № 7 датоване від 20.02. 2012 р. в Укртрансінспекцію лише в квітні 2012 року? Тим більше розуміючи, що перевірити справжність вказаної інформації в платіжному дорученні , це лише питання часу, і будь-яка невідповідність одразу буде викрита, що сильно зашкодить репутації ТОВ "Роміна", не кажучи вже про кримінальну відповідальність. Як можно уникнути від сплати санкцій , шляхом підроблення судового доручення? Якщо грошові кошти не надійшли в державний бюджет, це все одно стане відомо! Як можливо у такий спосіб уникати сплати, маючи серйозну ділову репутацію на ринку по наданню послуг з перевезення.

Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши матеріали справи кримінального провадження та речові докази, задовольнивши всі клопотання прокурора та захисника, провівши дебати у яких прокурор просив ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 364 КК України, ч.1 ст. 366 КК України, а захисник та обвинувачений який не визнавав своєї вини у скоєнні даних кримінальних правопорушеннях, просив його виправдати. Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 не вбачається складу злочинів передбачених ч. 1 ст. 364 КК України, ч.1 ст. 366 КК України, а також вважає, що його вина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства, а прокурором у тому числі не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення .

Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 не визнав себе винним, його невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він у період з 07.09.2010 р. по 01.06. 2012 р. працював на посаді начальника управління Головавтотрансінспекції Київської області. Точно пригадати час та дату обставини події при яких відбувалось надання директором ТОВ "Роміна" ОСОБА_4 платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. він не може . Повідомив, що приблизно у період з березня по квітень 2012 р. він знаходився у своєму кабінеті № 1010 за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 57, 10 поверх. До нього в кабінет зайшов директор ТОВ "Роміна" ОСОБА_4, якого він вже знав як перевізника і він до цього до нього неодноразово звертався. ОСОБА_4 повідомив, що сплатив нараховані йому у 2011 році фінансові санкції. Це його здивувало, бо йому було достовірно відомо, що як раз в цей період часу ОСОБА_4 оскаржувались постанови стосовно даних фінансових санкцій в Апеляційній інстанції. Він запитав, чим ОСОБА_4 може це підтвердити. Тоді ОСОБА_4 показав йому звичайну копію платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. У наданій копії була відсутня печатка підприємства ТОВ "Роміна", та підпис ОСОБА_4, стосовно записів арабськими цифрами він не пам'ятає чи були вони в момент пред'явлення чи ні.

Він сказав, що таку копію квитанції він приймати не буде, та її потрібно завірити особистою мокрою печаткою ТОВ "Роміна". На що ОСОБА_4 погодився та вийшов з його кабінету. Через деякій час, ОСОБА_4 знову зайшов до його кабінету та надав йому ту саму копію платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р., на якому вже стояла мокра печатка ТОВ "Роміна" синього кольору. Дану обставину він точно пам'ятає. Підпису ОСОБА_4 на вже завіреному печаткою платіжному дорученні не було, щодо написів арабськими цифрами він не пам'ятає чи були вони коли ОСОБА_4 вдруге приніс вказану копію платіжного доручення. Чи казав йому ОСОБА_4, що хоче приймати участь у конкурсах перевізників він не пам'ятає, але точно знав, що вони мали проводитись найблищім часом. Сам особисто копію платіжного доручення прийняти відмовився та завів ОСОБА_4 до кабінету № 1012, де знаходився ОСОБА_6 , щодо ОСОБА_7, він не пам'ятає чи був він в кабінеті чи ні. Сказав покликати юриста ОСОБА_8, який займався судовими справами по позовам ТОВ "Роміна", щоб останній зробив собі копію та поклав її в особисту справу ТОВ "Роміна" по судах для службового користування.

Після чого, він пішов по своїх справах. Момент коли ОСОБА_4 поставив мокрий відтиск печатки ТОВ "Роміна" на копію платіжного доручення він не бачив. Момент передачі завіреної копії ОСОБА_4 ОСОБА_6. також точно не пам'ятає. Зазначив , що їхнім "положенням" взагалі не передбачено ведення діловодства. Перевізник може їм повідомити у будь -який формі про сплату штрафних санкцій, і це має лише інформативний характер, та Головавтоінспекція не зобов'язана контролювати та перевіряти чи дійсно сплачені данні санкції чи ні. Але все ж таки сума була сплачена значна, більше 100 тисяч гривень, тому такий платіж він міг прийняти або в оригіналі, або, якщо копія, то тільки в завіреній мокрою печаткою підприємця формі.

Як йому стало відомо у подальшому зі слів ОСОБА_6, він на підставі зазначеної копії платіжного доручення відмітив, що ТОВ "Роміна" сплачені нараховані раніше фінансові санкції і за ним заборгованість більше не рахується. Якщо б за ним рахувалась заборгованість, то ми б вжили заходів щодо сплати ним фінансових санкцій, а через надання зазначеного платіжного доручення, ТОВ "Роміна" в нас боржником не рахувався. Повідомив , що юрист ОСОБА_8 звітувався йому стосовно всіх судів .

Також, йому відомо, зі слів ОСОБА_8, що він також зробив копію зазначеного платіжного доручення та долучив її до документів по позовам ТОВ "Роміна".

В їхні обов'язки не входило роботи звірки з Держказначейством про сплату перевізниками фінансових санкцій, вони повинні були лише повідомити про це, однак для того щоб підтвердити факт сплати, щоб ми могли їх зняти, то вони вимагали, щоб перевізники надавали хоча б завірені мокрою печаткою підприємства копії платіжних доручень або краще оригінал.

Таким чином, ОСОБА_4 було надано до територіального управління Головавтотрансінспекції у Київській області завірену мокрою печаткою ТОВ "Роміна" копію платіжного доручення № 7 від 20.02.12 р. на підставі якого нами було знято заборгованість за зазначеним перевізником.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що у2011р. - 2013 р. працював на посаді головного спеціаліста керівництва територіального управління Головавтоінспекції Київської області, та з червня 2013 р. перевівся на посаду Юрисконсульта управління Укртрансінспекції в. м. Київі. До його функціональних обов'язків входило ведення претензійно-позовної роботи в теріторіальноиу управлінні, представляв інтереси територіального управління в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Робив періодичну звітність та аналітичні матеріали. Ходив в суди представником від Головавтоінспекції в тому числі і по ТОВ "Раміна".

Може сказати, що приблизно у період з березня по квітень 2012 року у денний час, він знаходився у своєму кабінеті № 1013 за адресою м. Київ, пр. Перемоги 57, 10 поверх. Його покликав ОСОБА_11 до кабінету ОСОБА_6, № 1012, який знаходився поруч з його кабінетом. Він зайшов до кабінету ОСОБА_6, чи знаходився там директор ТОВ "Роміна" ОСОБА_4, який як йому стало відомо зі слів ОСОБА_6 приніс копію платіжного доручення про сплату фінансових санкцій на суму 115 770 грн.,"він не пам'ятає. Точно може стверджувати, що на копії платіжного доручення містилась мокра печатка ТОВ "Роміна" синього кольору. ОСОБА_11 на той час вже з кабінету вийшов. В кабінеті у ОСОБА_6 були він, сам ОСОБА_6 та можливо ще був ОСОБА_7, не пам'ятає. Він взяв у ОСОБА_6 зазначену копію платіжного доручення та зробив декілька копій у себе в кабінеті, після чого одразу повернув зазначену платіжку з мокрою печаткою ОСОБА_6, який поклав завірену печаткою копію платіжного доручення в файлик, а потім в спеціальну папку де містились лише оригінали та завірені копії платіжних доручень та інших фінансових документів перевізників. Більше даної завіреної копії він ніколи не бачив, куди вона зникла йому не відомо. Також в платіжному дорученні ручкою були зазначені номера постанов по яким були виписані фінансові санкції у 2011 році ТОВ "Роміна" і по яким і була проплачено даним платіжним дорученням № 7. На той момент вони могли також оскаржуватись у Апеляційній інстанції. Він зрадів, що ОСОБА_4 вирішив припинити судитись та сплатив штрафи. Хто саме виконав ці записи йому невідомо він лише припускає, що це міг написати сам ОСОБА_4 Чи стояв підпис ОСОБА_4 в платіжному дорученні він не пам'ятає. Також додав, що при участі у конкурсі перевізників, якщо санкції оскаржуються претендентом-перевізником у судах, це не забороняє претенденту - перевізнику приймати участь у конкурсі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що вона працювала на посаді головного спеціаліста юрисконсульта управління Укртрансінспекції в Київській області. Вийшла з декретної відпустки на роботу 03.05.2012 року. Зі слів співробітників Укртрансінспекції їй стало відомо, що директор ТОВ "Роміна" десь в період березня - квітня 2012 р. надав до територіального управління Головавтотрнсінспекції в Київській області оригінал платіжного доручення № 7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. Вона особисто оригінала платіжного доручення ніколи не бачила. В матеріалах особистої справи по ТОВ "Роміна" наявна лише копія вище вказаного платіжного доручення. Їй невідомо де на даний час знаходиться оригінал платіжного доручення № 7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. Згідно наявних у неї відомостей оригінал вказаного платіжного доручення був втрачений при передачі документів з територіального управління Головавтотрансінспекції Київської області в управління Укртрансінспекції або в ході переїзду на нове місце розташування інспекції. Укртрансінспекція не є правонаступником Головавтотрансінспекції тому ніяких зобов'язань та ніяких документів на себе не приймала.

Зі слів оригінал був, бо таку копію Головавтотрансінспекція просто би не прийняла. Існує певна практика, якщо перевізник приходить з копією платіжного доручення він має показати для огляду і звірки оригінал, при чому на копії перевізник ставить свою печатку та підпис та робить запис, що копія відповідає оригіналу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що зараз працює в ПП "Київське",в період з 2010-2013 р. працював заступником начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області. Був постійним членом конкурсного комітету в період, коли ТОВ "Роміна " приймала участь у конкурсах 2012 -2013 роки. На нього покладались функції контролю за виконанням перевізниками вимог транспортного законодавства. Відділ територіального контролю де працювали ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно єдиного порядку звітували йому перед конкурсами всю інформацію по претендентах - перевізниках стосовно наявності чи відсутності у них штрафних санкцій, а також , які постанови перебувають на оскарженні в судах. Він пам'ятає, що ОСОБА_4 перед кожним конкурсом приносив пачками документи на підтвердження того що його санкції перебувають на оскарженні у суді, так було із санкціями за липень - серпень 2011 р. на 115 600 грн. На конкурсах 31.01.12 р., 06.03.2013 р. надав рішення суду , секретарю конкурсного комітету і повідомив, що вони на законному оскарженні. Зауважив, що як такого порядку списання санкцій законом не передбачено відповідно п. 28 Постанови КМУ від 8 листопада 2006 р. N 1567 "Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Перевізники, як правило, зазвичай приходили до Головавтоінспекції з оригіналом платіжного доручення, чи з завіреною копією, тобто проставленою на копії мокрою печаткою власного підприємства, та передавали даний фінансовий документ до відділу територіального контролю, далі платіжне доручення підкладалось до постанов по яким були сплачені вказані в платіжному дорученні санкції, та зберігались у спеціальних папках. Робити якісь власні помітки на фінансових документах щодо нумерації постанов, співробітникам заборонялось.

Інформація вносилась у внутрішню електронну базу обліку по штрафних санкціях. Також, робився запис у внутрішній журнал книги обліку та реєстрації постанов. Дана інформація перед конкурсом звітувалась органам контролю та членам конкурсного комітету. Тобто, була така практика, що перевізник приносив до Головавтоінспекції або оригінал, або копію платіжного доручення, яка мала бути обов'язково завірена мокрою печаткою підприємства перевізника, просту копію прийняти у Головавтоінспекції не могли та не мали права. Оригінала чи завірену копію мокрою печаткою платіжного доручення № 7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. він ніколи не бачив. Про існування даного платіжного доручення дізнався від колег на конкурсі у 2013 році. Пам'ятає, що представник ТОВ "Роміна" заперечив про існування будь-яких сплат, і зазначив, що все перебуває на законному оскарженні. Додав, що ОСОБА_4порядна людина , та давно працює на ринку перевізників, має серйозну репутацію і ніколи так би, себе не скомпрометував на ринку перевізників його всі знають. Зауважив, що згідно до Положення підпункту 5), п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 передбачено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не оскаржені у судовому порядку. Всі постанови оскаржувались, тому він не розуміє умислу і не бачить підстав для надання недостовірної інформації у спосіб завіреної копії такого платіжного доручення. Крім того не розуміє і не знає, куди ж тоді зникла завірена печаткою копія платіжного доручення № 7 від 20.02.12 р,. якщо вона надавалась?

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що зараз працює в управлінні Укртрансінспекції, в м. Києві. У період з 2009 р по 2012 р. працював в територіальному управлінні Головавтотрансінспекції в Київській області на посаді головного спеціаліста відділу державного територіального контролю.

До його функціональних обов'язків входило організація та проведення перевірок та спільних рейдів по здійсненню державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності та підпорядкування, що надають послуги з превезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, які регулюють перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом дотримання безпеки транспортного процесу.

Готував матеріали службових розслідувань за скаргами та повідомленнями громадян, забезпечує своєчасне реагування на звернення. Приймав у підприємців оригінали платіжних доручень та їх завірені копії мокрою печаткою підприємства стосовно сплачених перевізниками штрафних санкцій. Перевіряти дійсність вказаної інформації в платіжних дорученнях до його компетенції не входило. Для нього було достатньо побачити оригінал, чи завірену печаткой копію платіжного доручення, просто копію він не приймав. Вносив відомості до "Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій". Також, інформація вносилась у внутрішню електронну базу обліку по штрафних санкціях. Дана інформація перед конкурсом звітувалась органам контролю та членам конкурсного комітету. За належне ведення діловодства та збереження документації не відповідав. ОСОБА_4 знав як перевізника ТОВ "Роміна".

По факту появи платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. повідомив наступне. Точної дати не пам'ятає , приблизно в березня-квітні 2012 р. почув голос ОСОБА_11 який шукав юриста ОСОБА_8. Після цього ОСОБА_11 разом з ОСОБА_4 зайшов до його кабінету, чи був в цей момент ОСОБА_7 разом з ним в кабінеті він не пам'ятає. ОСОБА_11 , повідомив, що ось людина сплатила санкції, треба це зафіксувати та передав йому завірену копію платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн., на ньому стояла мокра печатка синього кольору підприємства ТОВ "Роміна". ОСОБА_4 знаходився поряд в цей момент. Після цього ОСОБА_11 одразу пішов по своїх справах. Тоді він спитав де оригінал, так як сума була дуже велика, на що ОСОБА_4 повідомив навіщо йому оригінал, якщо копія завірена його мокрою печаткою. Чи стояв там особистий підпис ОСОБА_4 він не пам'ятає, чи були там інші помітки арабськими цифрами в момент надання він також не пам'ятає, але припускає що це номери постанов по яким нібито було сплачено санкції даним платіжним документом. Дані цифри могли потім прописати співробітники Головавтоінспекції при підрахунках, а саме це міг бути ОСОБА_7 чи юрист ОСОБА_8 у них була така практика.

Якби копія не була завірена, він би не прийняв такий платіжний документ ,як від ОСОБА_4, чи іншого перевізника. Так як законом читко це питання не було урегульовано, на практиці вони завжди вимагали оригінал чи завірену копію з мокрою печаткою підприємця чи банку. Сума вказана в платіжному дорученні, яке надав ОСОБА_4 була більше ста тисяч гривень, він особисто, не прийняв би від нього просто копію, тому точно пам'ятає що печатка стояла. Юрист ОСОБА_8 зайшов до його кабінету трохи пізніше, тому скоріш за все не бачив моменту як ОСОБА_11 передав йому дану завірену копію платіжного доручення в присутності ОСОБА_4 який його приніс.

Де саме і ким саме була виготовлена дана копія йому не відомо. Він сприйняв дану завірену копію як таку, що зроблена з оригіналу, тому що вона була завірена печаткою.

Юрист ОСОБА_8 зробив собі для судів декілька копій наданого платіжного доручення, та повернув назад даний фінансовий документ який було поміщено в спеціальну папку де зберігались всі оригінали та завірені копії фінансових документів. До даної папки мали доступ всі співробітники відділу контролю. Куди саме зник даний документ він повідомити не може. Чому сума в платіжному дорученні була більшою і не відповідала сумі де факто нарахованих санкцій постановами Головавтоінспекції йому невідомо. Чому у вхідній кореспонденції надане платіжне доручення ні як не реєструвалось він не може пояснити.

Звірку з Державним казначейством про надходження коштів до Державного бюджету відділ територіального контролю не зобовязан робити. Йому особисто не було відомо, що ці постанови по фінансових санкціях оскаржувались у судах. Це могло бути відомо юристу ОСОБА_8 але він йому про це не казав. Він вніс дану інформацію в "Книгу обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій" про відсутність заборгованості по застосованим фінановим санкціям щодо ТОВ "Роміна".

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції в Київській області, на зазначеній посаді, з серпня 2012 року. В його обов'язки входить організація роботи відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті, тобто ведення документації, її систематизація, що стосуються дорожньо-транспортних пригод.

В територіальному управлінні Головавтотрансінспекції в Київській області він займав посаду провідного спеціаліста відділу державного контролю. Зазначену посаду він займав з 09.04.2008 року. В його обов'язки входили ті ж самі обов'язки, що і зараз. Коли він займав зазначену посаду, починаючи з 2011 року він з ОСОБА_6 головним спеціалістом сидів в одному кабінеті, який знаходився за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57, 10 поверх, кабінет № 1012 або 1013.

ОСОБА_4 є директором ТОВ "Роміна". Він неодноразово звертався у 2011 та 2012 роках до ОСОБА_6 щодо суми нарахованих його товариству фінансових санкцій, він заходив до кабінету де він також знаходився, та представлявся директором ТОВ "Роміна".

Приблизно з березня по квітень у вказаний період у 2012 році, він в розмові від юриста Головавтотрансінспекції ОСОБА_8 та Головацького дізнався про сплату директором ТОВ "Роміна" ОСОБА_4 нарахованих йому фінансових санкцій в сумі 115 770 грн., так як це для їхньої організації було великим показником і про це всі казали. Після сплати цієї суми були зроблені ОСОБА_6 певні відмітки про відсутність заборгованості за ТОВ "Роміна".. Звіт в центральний апарат про відсутність заборгованості у ТОВ "Роміна" робив ОСОБА_6. В "Книзі обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій" ОСОБА_6 зазначив номер постанови дату і суму сплати. Оригінал зазначеного платіжного доручення не бачив. Копію платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн., завірену мокрою синьою печаткою ТОВ " Раміна , ніколи не бачив. Як ОСОБА_4 приносив вищевказане платіжне доручення не бачив, знає зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_8.

Бачив лише копію зазначеного доручення, яку йому показував ОСОБА_6 ще у 2012 році.

Оглянувши в судовому засіданні копію платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. про сплату фінансових санкцій ТОВ "Роміна" в сумі 115 770 грн., показав, що це саме та копія платіжного доручення яку він бачив, та аналогічна копія платіжного доручення знаходиться в Укртрансінспекції.

Також повідомив, що взаємозвірка між Укртрансінспекцію та Державним казначейством про сплату фінансових санкцій перевізниками за винесеними постановами про нарахування фінансових санкцій, ні чим не передбачено.

Вони контролюють сплату лише за повідомленнями перевізників їх про це. ОСОБА_6 приймав платіжні доручення про сплату штрафних санкцій від підприємців виключно при наявності круглої мокрої печатки підприємства, на копії платіжного доручення, чи за наявністю оригінала. Куди саме зникла завірена копія платіжного доручення № 7 з мокрою печаткою ТОВ "Роміна", яку зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приносив в Головавтоінспекцію ОСОБА_4,. йому невідомо. Він бачив вже тільки ксерокопію.

Приблизно в лютому 2013 року до нього звернувся працівник юридичного відділу Укратрансінспекції України та повідомив йому, що Укртрансіспекцією України проводився конкурс на перевезення пасажирів по міжобласному маршруту, у якому приймав участь ТОВ "Роміна" і під час проведення конкурсу виникли сумніви щодо сплати ТОВ "Роміна" фінансових санкцій, так як ТОВ "Автосервіс" один з учасників конкурсу підняв це питання і повідомив, що ТОВ "Роміна" фінансові санкції не сплатило. Через це до нього звернувся представник Укртрансінспекції з усним запитом на надання платіжного доручення ТОВ "Роміна" про сплату фінансових санкцій, крім того ОСОБА_4 йому повідомив, що ним ніякі фінансові санкції не сплачувались. Таким чином, він дізнався, що зазначені у платіжному дорученні відомості не відповідають дійсності..

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що оригінала чи завіреної копії мокрою печаткою ТОВ "Роміна" платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн,. під час досудового слідства ніколи не бачив. Кримінальні правопорушення в яких обвинувачується ОСОБА_4 повністю підтверджується допитаними свідками та матеріалами наявним в справі. Тобто предмета - "офіційного документа" кримінальних правопорушень які ставляться у вину ОСОБА_4 він на досудовому слідстві так і не встановив, та не знайшов, але копії документа вважав достатнім, враховуючи інші докази по справі.

Тобто, що саме використав ОСОБА_4 всупереч інтересам служби де той документ завірений мокрою печаткою, і чи дійсно ОСОБА_4 його склав, роздрукував та виготовив за вказаною адресою, поставив на ньому свій підпис та завірив мокрою печаткою, на його думку доводиться а саме показами свідків. Листом управління Укртрансінспекції в Київській області № 1/4 - 3 /190 від 07.12.2012 р., що ТОВ "Роміна" сплатила грошові кошти 115 770 грн. з призначенням платежу "адмін. штраф" на рахунок УДК у Київській області. Та листом, Головного управління державної казначейської служби України в Київській області № 06-04/1251-6359 від 12.11.2012 р. , кошти сплачені, платіжним дорученням № 7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. до Державного бюджету не надходили. Для забезпечення повноти доказів з метою встановлення істини у справі, на досудовому слідстві він відмови захиснику обвинуваченого у проведенні експертизи спірного платіжного доручення № 7, вважав, що зібраних по справі доказів достатньо для визнання винним ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що є приятелем ОСОБА_4 і що з 01 квітня по 18 квітня 2012 р. з ОСОБА_4 гостив у нього в Кирпатах.

Явка в судове засідання свідка обвинувачення - ОСОБА_21, прокурором не забезпечена, та після допиту всіх інших заявлених ним свідків, прокурор відмовився від допиту даного свідка. Вважав, що основні свідки вже допитані.

Відсутність у ОСОБА_4 корисливого мотиву та умислу використовувати службове становище в супереч інтересам служби , та складання і видачу саме завідомо неправдивого офіційного документу повністю підтверджується показами свідка ОСОБА_10, який показав, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно єдиного порядку звітували йому перед конкурсами всю інформацію по претендентах - перевізниках стосовно наявності чи відсутності у них штрафних санкцій, а також , які постанови перебувають на оскарженні в судах. Також, про це звітування знав і ОСОБА_4

Тому, якби ОСОБА_4 приніс ОСОБА_6 і надав підроблене платіжне доручення про сплату фінансових санкцій, щоб здобути перемогу у конкурсі, то про це одразу дізнався би ОСОБА_10 як член на той період часу конкурсного комітету, та всі іші члени конкурсного комітету.

Але ОСОБА_10 як свідок показав, що ОСОБА_4 на конкурсах 31.01.13 р., 06.03.2013 р. надав рішення суду , секретарю конкурсного комітету і повідомив, що вони на законному оскарженні. За таких обставин корисливий мотив відсутній. Згідно до Положення підпункту 5), п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" можливо приймати участь у конкурсі якщо рішення знаходяться на законному оскарженні. Також свідок ОСОБА_10 показав, коли на конкурсі повідомили , що у ТОВ "Роміна" не сплачені санкції , представник ТОВ "Роміна" заперечив про існування будь-яких сплат, і зазначив, що все перебуває на законному оскарженні. Додав, що ОСОБА_4порядна людина , та давно працює на ринку перевізників, має серйозну репутацію і ніколи так би, себе не скомпрометував на ринку перевізників його всі знають.

Якщо прокурор стверджує, що ОСОБА_4 приніс в квітні 2012 р. підроблене платіжне доручення , щоб не сплачувати санкції та приймати участь у конкурсах які відбулись лише в 31.01. 2013 р. та 06.03.2013 р., то очевидним є той факт , що за 10 -9 місяців до конкурсу, відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області , якому звітувала згідно єдиного порядку всю інформацію по претендентах - перевізниках стосовно наявності чи відсутності у них штрафних санкцій,

ТУ Головавтоінспекція , вже було би відомо, що немає ніякої сплати, та платіжне доручення підроблене. Таким чином суд приходить до переконання, що корисливий умисел в пред'явлених обвинуваченнях ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК, ч. 1 ст. 364 КК відсутній.

Відсутність корисливого мотиву також підтверджується показами ОСОБА_8, ОСОБА_11 в частині того, що обидва показали, що знали, що саме в цей період коли з'явився ОСОБА_4 з ніби то сплаченим платіжним дорученням , як раз тривали суди по тим постановам за які він ніби то приніс платіжне доручення.

Показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_8, повністю спростовується, що ОСОБА_4 ніби - то склав та підписав платіжне доручення № 7. Всі показали, що підпису ОСОБА_4 на копії платіжного доручення, завіреного мокрою печаткою ТОВ " Роміна" № 7 від 20.02. 2012 р. не було. Разом з тим, це єдині три свідки які стверджують , що бачили першочергову копію з мокрою печаткою ТОВ "Роміна". Всі інші свідки заявлені прокурором, бачили вже лише ксерокопію і зі слів вище вказаних свідків їм стало відомо , що існувала ще завірена мокрою печаткою ТОВ "Роміна" копія. Окрім того, це спростовується висновком експертів, згідно якого стверджувати, що ОСОБА_4 має хоч якесь відношення до платіжного доручення не можливо. Також судом, встановлено , що підписи арабськими цифрами, а саме номери постанов дописані в зв'язку з відсутністю "призначення платежу", та дописані умисно, щоб виправити цю помилку , але не ОСОБА_4 про що вказано нижче.

Також ніхто з заявлених прокурором свідків не бачив моменту як саме і де ОСОБА_4 поставив печатку на копії платіжного доручення. Дуже суперечливі покази, кому саме віддав ОСОБА_4 копію платіжного доручення завіреного мокрою печаткою. ОСОБА_6 каже , що отримав даний документ від ОСОБА_11, а ОСОБА_11 каже,що не брав дане платіжне доручення завірене печаткою , а направив ОСОБА_4, щоб той віддав ОСОБА_6.

Критично оцінює покази слідчого ОСОБА_20, який вважає, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується допитаними свідками та матеріалами наявним в справі.

Статтею 91 КПК України передбачено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, доказуванню підлягає дослідження походження фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 1 а.с. 33 кримінального провадження № 42012100100000046), а також його оригіналу та причетність до їх виготовлення ОСОБА_4 До того ж у провадженні містяться суперечливі покази усіх свідків допитаних у справі щодо часу, появи в органі Укртрансінспекції зазначеного документа. Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності для визнання ОСОБА_4, винним у вчиненні інкримінованого йому злочину вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу , що ОСОБА_4 перебуваючи у службовому кабінеті ТОВ "Роміна" за місцем знаходженням підприємства у АДРЕСА_1, протягом саме квітня 2012 року, склав та підписав платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. На якому пристрої та у який спосіб було виготовлено платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. досудовим слідством не встановлювалось. Жоден з допитаних свідків не знає і не бачив, хто саме, коли , у який спосіб і за якою адресою виготовив платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. В матеріалах справи також відсутні такі докази.

Суд критично оцінює покази ОСОБА_7 ОСОБА_18 вони не були очевидцями події коли ОСОБА_4 ніби то в квітні заносив платіжне доручення до ТУ Головавтоінспекції і знають все, зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 покази яких також суперечать між собою .

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які стверджують що у них відсутнє діловодство і вони за це не відповідають.

Як вбачається з їх посадових інструкцій головного спеціалісту відділу державного контролю, та головного спеціаліста керівництва територіального управління Головної держ. інспекції на автомобільному транспорті в Київській області в п. 4.1 у розділі відповідальність зазначено, що вони несуть відповідальність за : неналежне ведення діловодства, незбереження документації, які відносяться до його компетенції. (т.1 а. с. 200-206). Тому не зрозумілим залишається факт зникнення копії платіжного доручення №7 від.20.02.2012 р. яке було завірено мокрою печаткою ТОВ "Роміна", що є предметом кримінальних правопорушень пред'явлених обвинуваченому.

Крім того ОСОБА_16 підтверджує відсутність ОСОБА_4 в м. Борисполі та м. Києві в квітні 2012 р.

В сукупності показів всіх свідків , прокурором не було доведено, винуватість ОСОБА_4

Крім показань свідків ОСОБА_23, ОСОБА_13, невинуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується документами:

Витягом з протоколу № 2 засідання конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 05.03. 2012 року (т.№1 а.с. 221) яким підтверджується, що несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією , знаходяться на оскарженні у судовому порядку, а прийняте рішення про недопущення ТОВ "Роміна" до конкурсу було прийнято на підставі помилково поданої ТОВ "Роміна" недостовірної інформації згідно з Положенням підпункту 1) п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081.

Витягом з протоколу № 5 засідання конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 07.08. 2012 року (т.№1 а.с. 224) яким підтверджується, що несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, знаходяться на оскарженні у судовому порядку, а прийняте рішення про недопущення ТОВ "Роміна" до конкурсу було прийнято на підставі помилково поданої ТОВ "Роміна" недостовірної інформації згідно з Положенням підпункту 1) п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081;

Актом № 34 перевірки достовірності одержаної від перевізника претендента інформації поданої на конкурс 07.08.2012 р. з якого вбачається, що робочою групою було встановлено, що подана інформація перевізником - претендентом на конкурс 07.08.2012 р. є недостовірною, а саме у розділі №1 анкети місць для сидіння автобусів (не нижче Євро-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг для міжміських перевезень (категорія М3 класу В, ІІІ), вказано місця як власних так і орендованих автомобілів. Саме з цих підстав конкурсний комітет відповідно до Положення підпункту 1) п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 прийняв рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника ТОВ "Роміна".(т. 1 а.с. 225)

Витягом з протоколу № 6 конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 31.01. 2013 року ( т.1, а.с.108) яким підтверджується , що представник ТОВ "Роміна" зазначив , що штрафні санкції оскаржуються у судовому порядку, а саме: була подана касаційна скарга до ВАСУ України, яким в свою чергу відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Роміна", ухвалу про що було подано на ознайомлення. Також представник ТОВ "Роміна" повідомив, що накладені санкції не сплачувались, джерело надходження інформації йому невідомо;

Довідкою від 22.02.2013 р. від ПАТ "Укрсоцбанк" з якої вбачається , що рух коштів по рахунку НОМЕР_1 за період з дати відкриття по 14.02.2013 р. не відбувався , зазначений рахунок відкрито з ініціативи банку, тому заява на відкриття та договір банківського рахунку відсутні. Як би ОСОБА_4 дійсно бажав уникнути штрафних санкцій з метою участі у конкурсах , він мав вказати свій дійсний р/р яким він користувався з 2010 р по теперішній час відкритий у банку ПАТ "Національний Кредит" НОМЕР_2. (1т., а.с.233)

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.03.2013 р. , що підтверджує відсутність співпраці з даним банком з 2005 року.;

Листом № 8 від 12.02.2013 р. голові конкурсного комітету Укртрансінспекції від ТОВ "Роміна" про надання копій документів , Ухвал ВАСУ від 13.04.2012 р. по справі Окружного адміністративного суду м. Києва, від 30.03.2012 р. стосовно накладених Управлінням Укртрансінспекції в Київській області штрафних санкцій на ТОВ "Роміна" з липня по серпень місяць 2011 року.(т. 1, а.с. 119); Копією ухвали ВАСУ від 30.03.2012 р. про відкриття касаційного провадження(т.1 а.с. 120); Копією ухвали ВАСУ від 13.04.2012 р. про відкриття касаційного провадження(т.1 а.с. 121); Супровідним листом про надання платіжного доручення № 31, 32, №33 від 17.05.2013 р. та платіжним дорученням № 34 від 18.05.2013 р. та копіями даних платіжних доручень про сплату обвинуваченим 110 500 грн.; Ксерокопією платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. (Т. 1,а.с.51,а.с. 253); яке визнано речовим доказом, але не є "офіційним документом" в зв'язку з невідповідністю формі платіжного доручення, та простою ксерокопією дописаними ручкою арабськими цифрами номерами постанов, що не припустимо в офіційних документах; Копією договору про надання туристичних послуг від 18.04.2012 р., копією сторінки закордонного паспорту на підтвердження перебування в квітні 2012 р. обвинуваченого за кордоном у Єгипті (т.1, а.с. 47-50); Довідкою з державної прикордонної служби від 16.01.14 р. про перебування за кордоном з 21.04.2012 р. по 29.04.2012 р.(т.№ 4, а.с.82); Копією супровідного листа № 27 від 27.05.2013 р. начальнику ОСОБА_12 про надання Ухвал суду за № 27-а 7752/10/1070 від 11 січня 2011 р. про визнання протиправним та скасування постанов про застосування фінансових санкцій від 08.07.2011 р. № 003624, № 003625, № 003626 та постанова Київського окружного адмін. суду від 11.11.2010 року, та ухвала Київського апеляційного суду 11.01.2011 р. , що підвереджує відсутність у обвинуваченого боргу у розмирі 5 100 грн ; Висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 29.12.2014р., підтверджується те, що в зв'язку з відсутністю оригіналу документу, довести будь-яку причетність ОСОБА_4 к копії платіжного доручення №7 від 20.02.2012 р. не можливо ( т.4 а.с. 203-207); Копіями договорів оренди № 74 від 01.10. 2009 р. та № 94 від 01.09.2012 р. на підтвердження оренди офісу для ведення господарської діяльності в АДРЕСА_2; (т.4,136-148 а); Копіями апеляційних скарг, ухвал апеляційного адміністративного суду, окружного адміністративного суд, вищого адміністративного суду станом на квітень 2012 року, станом на січені - березень 2013 р., на підтвердження перебуванні постанов по санкціям на оскарженні у різних інстанціях (т.3, а. с. 2- 34); Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.04.2013 р. з якого вбачається, що вилучено оригінал книги обліку та реєстрації постанов "та копію платіжного доручення ТОВ "Роміна" № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн. що, підтверджує відсутність платіжного доручення ТОВ "Роміна" № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн. з мокрою печаткою в Укртрансінспекції Київської області; Протоколом огляду документів від 26.04.2013 р. з якого вбачається , що в копії платіжного доручення " № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн. відсутні реквізити які є обов'язковими , а тому форма платіжного доручення не відповідає офіційному документу ( т.2 а.с.250); Судом встановлено, що згідно рішення конкурсного комітету оформленого протоколом № 7 від 06.03.2013 року по об'єктах № 20, в якому також в якості претендента - перевізника приймало участь ТОВ "Роміна" від начальника управління ОСОБА_12 04.03.2013 р. надійшов лист заступнику голови державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті ОСОБА_17 в якому, він звертає увагу на отриману ухвалу слідчого судді у справі № 359/1041/13-к . В зазначеній ухвалі йшлось про те, що відповідно до листа Головного управління державної казначейської служби України в Київській області № 06-04/1251-6359 від 12.11. 2012 р. кошти на суму 115 770 грн., сплачені ТОВ "Роміна" платіжним дорученням №7 від 20.02.2012 р. для погашення заборгованості по сплаті фінансових санкцій згідно постанов територіального управління Головавтоінспекції до Державного бюджету не надходили. Тому, є підстави вважати, що ТОВ "Роміна" має заборгованість перед державою по сплаті фінансових санкцій за порушення вимог закону "Про автомобільний транспорт". Представник ТОВ "Роміна" надав пояснення, що ніякого вище вказаного платіжного доручення не існує , ТОВ "Роміна" як і раніше на всіх попередніх конкурсах так і зараз повідомляє про оскарження ТОВ "Роміна" у судовому порядку несплачених штрафних санкцій, накладених Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті. Повторно зазначено, що ТОВ "Роміна" було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України , яким в свою чергу відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Роміна", ухвали про що було надано на ознайомлення конкурсному комітету. Не зважаючи на надані пояснення, конкурсним комітетом було не допущено до участі у конкурсі ТОВ "Роміна" за нібито наявність несплачених штрафних санкцій які потребують додаткової перевірки. У такий спосіб з'явилась у Головавтоінспекції інформація про платіжне доручення №7 від 20.02.2012 р. на незрозумілу суму 115 770 тис. грн., хоча Головавтоінспекцією було фактично винесено постанов на загальну суму 115 600 грн. в яку безпідставно були враховані постанови від 08 липня 2010 р. № 003625, № 003626 та № 003624 на загальну суму 5 100 грн. відповідно до Ухвали Апеляційного адміністративного суду № 2-а 7752/10/1070 від 11 січня 2011 року було визнано протиправними та скасовано . Дані ухвали надавались до конкурсного комітету і в управління Головавтоінспекції. Відповідно до Положення підпункту 5), п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 передбачено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не оскаржені у судовому порядку. Враховуючи, факт оскарження ТОВ "Роміною" на момент проведення всіх конкурсів у яких вони приймали участь, всіх постанов про застосування фінансових санкцій, щодо неї, ТОВ "Роміна" мала на це законне право. Таким чином, приховувати існування санкцій перед конкурсним комітетом, шляхом подачі підробленого фінансового документу взагалі не мало ніякого сенсу та ні на що не впливало. Не зрозуміло також в супереч яким інтересам служби діяло ТОВ "Роміна" і у чому полягав корисливий мотив. Також сума 115 770 тис. грн. вказана в платіжному дорученні № 7 датоване від 20.02. 2012 р. взагалі не відповідає сумі на яку територіальним управлінням було винесено 70 постанов на загальну суму 115 600 грн. з яких відповідно до Ухвали Апеляційного адміністративного суду № 2-а 7752/10/1070 від 11 січня 2011 року було визнано протиправними та скасовано постанови про застосування фінансових санкцій від 08.07. 2010 р. №003625, № 003626 та № 003624 на загальну суму 5 100 грн. про що було повідомлено начальника управління ОСОБА_12 Листом № 27.05.2013 р. з наданням копій відповідних ухвал.( т.№ 1, а.с. 43) . Також, супровідним листом № 26 від 25.05. 2013 р. ТОВ "Роміна" направила ОСОБА_12 платіжні доручення № 31,32,33 від 17.05.2013 р. та платіжне доручення № 34 від 18.05. 2013 р. про сплату адміністративних штрафів загальна сума яких становить 110 500 грн. (т.1 а.с. 52, 53, 54). Дана сума була сплачена в зв'язку з набуттям законної сили рішень ВАСУ України. Тому не зрозуміло яку ж істотну шкоду ТОВ "Роміна" було завдано інтересам держави. Крім того, ТОВ "Роміна"з 2005 р. на користується послугами ПАТ "Укрсоцбанку" № дебіторського рахунку вказаний у платіжному дорученні № 7 датоване від 20.02.2012 р. за період з дати відкриття по 14.02.2013 року не використовувався та рух коштів не відбувався. З 2008 р. по 2009 р. ТОВ "Роміна" користувалась р/р у БРВ КРД "Райффайзен Банк Аваль" , а з 2010 р. по теперішній час співпрацює тільки з банком ПАТ "Національний Кредит" у якому має р/р НОМЕР_2 . Крім того, ніхто ніколи не бачив оригінала платіжному дорученні № 7 від 20.02.2012 р. Слідчий прокуратури ОСОБА_20 також ніколи не бачив ні оригінала ні завірену нібито мокрою печаткою ТОВ "Роміна" копію даного фінансового документу, що в свою чергу підтверджує відсутність існування такого документу взагалі. А невідомо звідки взявившаяся сканокопія поганої якості, є підробкою з боку його конкурентів - перевізників , які давно мріяли убрати його з ринку перевізників. Таким конкурентом він вважає ОСОБА_21, директора ТОВ "Автосервіса" в період 2010 -2013 роки вони конкурували між собою.

Таким чином, в кримінальному провадженні зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані:

за ч.1 ст.366 КК України, як умисні дії, які виразились у вчиненні службового підроблення, тобто у складанні, видачі завідомо неправдивого документу та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

Об'єктивно з'ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не знайшло свого підтвердження з таких підстав.

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційний документ. для того, щоб документ мав статус "офіційного", він повинен відповідати низці ознак. Офіційним документом щодо ст. 366 КК України є лише документ, який засвідчує факти, що мають юридичне значення. Об'єктивною стороною службового підроблення полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненному службовою особою з використанням свого службового становища. Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності, при цьому форма та реквізити відповідають вимогам. Внесення до документів неправдивих відомостей - означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа. Тобто, зміст справжнього офіціного документа змінюється лише частково - частина відомостей у ньому відповідає дійсності. Видача завідомо неправдивого документу - означає надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою. З суб'єктивної сторони службове підроблення характеризується тільки прямим умислом. Склад злочину, опис якого міститься у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК, є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ. Судом встановлено, що ОСОБА_4, у відповідності до п.1 примітки ст.364 КК України - є службовою особою, яка обіймає посаду директора ТОВ "Роміна" - підприємства форм власності "товариство з обмеженою відповідальністю" пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських обовязків. ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у складанні, видачі завідомо неправдивого платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р., в яке вніс завідомо неправдиві відомості про сплату до державного бюджету за адміністративні штрафи коштів у сумі 115 770 грн. Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача; Платіжне доручення є офіційним документом суворої звітності на підставі якого платник дає доручення про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів. Офіційність чи неофіційність документа визначається в залежності від статусу джерела інформації. Офіційні документи - урядові документи, матеріали, постанови, декрети, заяви, комюніке, стенограми офіційних засідань, дані державної та відомчої статистики, архівні і поточні документи різних установ і організацій, ділова кореспонденція, протоколи судових органів, прокуратури тощо. Неофіційні документи - особисті матеріали, виконані на основі власних спостережень. Офіційним документом, згідно зі ст. 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. (Узагальненні Верховного суду України «Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ (.організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис). Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 29 березня 2004 р. за N 377/8976 п.1.13. Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера (додаток 1); платіжного доручення (додаток 2); платіжної вимоги-доручення (додаток 3); платіжної вимоги (додаток 4); розрахункового чека (додатки 5 та 6); акредитива (додаток 7); інкасового доручення (розпорядження) (додаток 24).

2.1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".

Згідно з Додатком № 8 встановлено указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива. Ці вказівки містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива. В назві поля "реквізиту "№ 19 зазначено - при значення платежу; в полі "Вимоги щодо заповнення реквізиту "зазначено: У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів . Як вбачається з копії платіжного доручення № 7 від 20.02. 2012 р. на суму 115 770 грн. в полі призначення платежу пусто. Не вказано жодного нормативно правового акту. Разом з тим має бути зазначено "админ. штраф" згідно рішення суду та номер постанов в пропечатаному вигляді. Натомість невстановленою особою написані від руки номера постанов , що є неприпустимим в офіційних документах. Таким чином суд приходить до переконання що даний документ не є "офіційним документом". Крім того, встановлено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата "виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача", засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку.

Ксерокопія платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн. яка наявна в матеріалах справи, та визнана речовим доказом на справі не складено належним чином за формою і не має необхідних реквізитів які мають бути зазначені в платіжному дорученні. У верхньому правому куті в графі Одержано банком - відсутня дата , місяць, рік. Тобто відсутня дата надходження в банк стягувача, грошових коштів, що має обов'язково бути заповнено. Відсутнє призначення платежу , що це админ штраф, згідно рішення суду., згідно яких постанов. Все це відсутнє. Натомість невстановленою особою, дописано номери постанов , ручкою від руки, що є неприпустимо в офіційних документах. Якщо документ складений не належним чином за формою визначеною законодавством, він не має статусу "офіційного документу".

Крім того, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи судом встановлено, що цифри які дописані від руки, з'явились тільки під час досудового слідства та точно не могли бути дописані ОСОБА_4 Це підтверджується протоколом огляду від 26.04.2013 р. в якому відтворено огляд копії платіжного доручення. При понятих слідчий ОСОБА_20 фіксувал всю інформацію яка міститься в даній копії. Про наявність дописаних арабських цифр, нічого не зазначено. Зауважень до протоколу у понятих немає. Це свідчить про те, що враховуючи відсутність в копії платіжного доручення призначення платежу, невстановленою особою було дописано номери постанов після 26 квітня 2013 р., щоб виправити цю помилку та придати документу офіційний статус. (т.2 а.с.250).

Крім того, із показів свідків встановлено, що предметом кримінального правопорушення було інше платіжне доручення , а саме копія платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн., яка була завірена мокрою печаткою ТОВ "Роміна" яке відсутнє в матеріалах кримінального провадження і ніби то було втрачено співробітникамі Головавтоінспекції. Разом з цим, як стверджують всі свідки, саме на підставі завіреної копії мокрою печаткою ТОВ "Роміна" було прийнято дане платіжне доручення, що послугувало складанням звіту в який внесено відомості про перерахування до державного бюджету сплачених штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 99 КПК України, сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Копії платіжного доручення яке наявне в матеріала кримінального провадження(т.2, а.с. 253 ) не можливо надати таке ж значення документу в зв'язку з відсутністю на ньому мокрої печатки ТОВ "Роміна".Це також підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_11, зазначивши у своїх показах, що ніколи не прийняли просту незавірену копію, так як вона не є офіційним документом.

Тільки завірена копія мокрою печаткою ТОВ "Роміна",. могла би підтвердити причетність директора ТОВ "Роміна" до платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн. у разі якщо експертизою це було би доведено. Разом з тим даний документ відсутній.

При цьому оригінал цього документа не втрачений або знищений - його не існувало та не існує у природі, оригінал цього документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур та він не знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження. Його не існувало та не існує. Тому оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку згідно вимог ст. 99 КПК України не можливо

Таким чином, копія платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. на суму 115 770 грн.не має статусу "офіційного документа" на підставі якого платник дає доручення про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів, а від так і не могло бути "предметом" кримінального діяння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 за ч.1 ст.366 КК України. З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення за ч.1 ст.366 КК України. може бути вчинено лише з прямим умислом.

Як встановлено під час судового провадження, платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. взагалі не могло бути у природі, оскільки в березні -квітня 2012 р. всі постанови про накладення санкцій оскаржувались в Апеляційному , а потім в Вищому Адміністративному суді України. Про оскарження даних постанов знали працівники територіального управлінні Головавтотрансінспекції в Київській області, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6 Члени конкурсного комітету, одним з яких був начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області ОСОБА_10 Це підтверджується показами ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10 , та матеріалами кримінального провадження, витягами з протоколів конкурсних комітетів (Т. а.с. ) Копіями ухвал і судових рішень.

Відповідно до Положення підпункту 5), п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 передбачено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не оскаржені у судовому порядку.

Враховуючи, факт оскарження ТОВ "Роміною" постанов про застосування фінансових санкцій, щодо неї, на момент проведення всіх конкурсів у яких підприємство приймало участь, ТОВ "Роміна" мала на це законне право.

Таким чином, приховувати існування санкцій перед конкурсним комітетом, шляхом подачі підробленого фінансового документу з корисливих мотивів, щоб уникнути сплату штрафних санкцій взагалі не мало ніякого сенсу та ні на що не впливало. Тому суд, прийшов до переконання, що суб'єктивна сторона у формі умислу - відсутня.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані: за ч. 1. ст. 364 КК України.

Об'єктивно з'ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не знайшло свого підтвердження з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, у відповідності до п.1 примітки ст.364 КК України - є службовою особою, яка обіймає посаду директора ТОВ "Роміна" - підприємства форм власності "товариство з обмеженою відповідальністю" пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських обовязків.

ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у зловживанні службовим становищем, тобто умисном, з корисливих мотивів, використанні службовою особою становища всупереч інтересам служби , що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави. Об'єктивна сторона зловживання службовим становищем полягає у діянні ( дії чи бездіяльності), яке вчинюється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється у межах наданих особі службових повноважень; 3) суперечить інтересам служби; 4) визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків; 5) знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчиняється лише з прямим умислом, а щодо наслідків можливі як умисел, так і необережність. У цілому злочин визнається умисним. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони службового зловживання є мотив : а) корисливі мотиви ; б ) використання службового становища в супереч інтересам служби

Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом службового зловживання одержати незаконну матеріальну вигоду або позбутися матеріальних витрат.

При кваліфікації злочину за ст.364 КК України достатньо встановити наявність хоча б одного із зазначених мотивів, хоча можливе їх поєднання. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК України і свідчить лише про наявність дисциплінарного проступку, а в окремих випадках службової недбалості.

Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом .

Статтею 91 КПК України передбачено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, доказуванню підлягає дослідження походження фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 1 а.с. 33 кримінального провадження № 42012100100000046), а також його оригіналу та причетність до їх виготовлення ОСОБА_4 До того ж у провадженні містяться суперечливі покази усіх свідків, допитаних у справі щодо часу, появи в органі Укртрансінспекції зазначеного документа. Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності, для визнання ОСОБА_4 Винним у вчиненні інкримінованого йому злочину вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу , що ОСОБА_4, перебуваючи у службовому кабінеті ТОВ "Роміна" за місцем знаходженням підприємства у АДРЕСА_1, протягом саме квітня 2012 року, склав та підписав платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. На якому пристрої та у який спосіб було виготовлено платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. досудовим слідством не встановлювалось. Жоден з допитаних свідків не знає і не бачив, хто саме, коли , у який спосіб і за якою адресою виготовив платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. В матеріалах справи також відсутні такі докази.

Разом з цим, матеріалах справи наявні договори оренди ( Т.4, а.с. 136 -140 а) з яких вбачається , що з 01.01.2010 року по теперішній час, обвинувачений орендує приміщення за адресою:АДРЕСА_2, як вбачається з довідки № 04-06/2014 р. наданою обвинуваченим, там же знаходиться комп'ютер, принтер, і копіювальний апарат, в своїх показах обвинувачений зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1, він проживає з родиною та там відсутня будь-яка офісна техніка, та всю виробничо - господарську діяльність він веде за адресою: АДРЕСА_2. Досудовим слідством дана інформація не перевірялась та під час судового слідства не спростована прокурором.

Те що ОСОБА_4 підписав платіжне доручення № 7 від 20.02.2012 р. спростовується показами ОСОБА_11, та ОСОБА_6

Судом встановлено, що тільки два свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_6. стверджують, що бачили як саме ОСОБА_4 приходив до територіального управління Головавтотрансінспекції, та надав копію платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року, але в зв'язку з тим, що оригінала платіжного доручення у нього не було при собі, ОСОБА_6 сказав, що не прийме без мокрої печатки дане платіжне доручення, бо воно не має статусу офіційного документу. Зі слів свідка ОСОБА_11. , він припускає , що ОСОБА_4 поставив мокру печатку в коридорі, а потім повернувся до нього з тим самим платіжним дорученням яке вже було завірено мокрою печаткою ТОВ "Роміна". Також зазначив, що підпису обвинуваченого на копії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 р. не було, як на початку, так і коли ОСОБА_4 вдруге зайшов до нього вже з проставленою мокрою печаткою на платіжному дорученні. Свідок ОСОБА_6 який також ніби то бачив завірену копію платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 р., не пам'ятає що б на ньому стояв підпис. Свідок ОСОБА_8 який також бачив завірену копію мокрою печаткою ТОВ "Роміна" платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 р., брав її в руки та зробив декілька ксерокопій з неї не пам'ятає щоб там стояв підпис ОСОБА_4 Всі інші допитані свідки , бачили вже інший документ, а саме ксерокопія платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 р., невідомого походження.

Так, під час судового розгляду прокурором не доведено поза розумним сумнівом в порядку ст. 17 КПК України, що ксерокопія платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 р., яка визнана речовим доказом і наявна в матеріалах справи, має відношення до ОСОБА_4 та його підприємства ТОВ "Роміна", що підтверджується висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи та судовопочеркознавчої експертизи від 29.12.2014 р. Встановити причетність ОСОБА_4 до копії платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 р. не можливо. (т. 1, а.с. 203-207).

Проведеним дослідженням вирішити питання про те, чи нанесено відтиск печатки від імені ТОВ "РомІна" в документі, який служив оригіналом при виготовленні копії платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 (а.с. 253 т.2), печаткою ТОВ "РомІна", зразки якої надано для порівняльного дослідження, не виявляється можливим з причини, вказаної у дослідницькій частині висновку. Вирішення цього питання можливе при дослідженні оригіналу документу якій по даній справі відсутній.

Вирішити питання про те, чи застосовувався монтаж при виготовленні копії платіжного доручення № 7 від 20.02.2012(а.с 253 т.2), об'єктивно експертизою дослідити не виявилось можливим, хоча вірогідність не виключена.

Копія платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 (а.с 253 т.2), в тому числі й зображення відтиску печатки від імені ТОВ «РомІна», виконана електрофотографічним способом за допомогою копіювально-розмножувального апарату тонером чорного кольору.

Встановити на якому друкуючому пристрої виконано оригінал платіжного доручення № 7 від 20,02,2012 не виявляється можливим ,у зв'язку з тим, що в наданій копії платіжного доручення № 7 від 20.02.2012 (а.с 253 т.2), не відобразились ознаки, за якими можливо вирішити це питання.

Питання, поставлені на судово-почеркознавчу експертизу:

«- чи виконано підпис і рукописні написи цифрами на фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 2 а.с. 253 кримінального провадження №42012100100000046) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1?

- чи виконано підпис і рукописні написи цифрами на фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 2 а.с. 253 кримінального провадження №42012100100000046) однією особою?

- чи виконано підпис і рукописні написи цифрами на фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 2 а.с. 253 кримінального провадження №42012100100000046) від імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис і рукописні написи цифрами на фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 (том 2 а.с. 253 кримінального провадження №42012100100000046) навмисно зміненим почерком?» об'єктивно експертизою дослідити не виявляється можливим.

У зв'язку із цим, у даному кримінальному провадженні за наявних доказів та наявного аркушу паперу (том 2 а.с. 253) кримінального провадження № 42012100100000046) на якому міститься зображення платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року, встановити спосіб виготовлення оригіналу та фотокопії платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року (том 2 а.с. 253 кримінального провадження № 42012100100000046) та дослідження причетності до цього ОСОБА_4, а саме у виготовленні в ньому реквізитів: відтиску печатки ТОВ "РомІна", підпису від імені ОСОБА_4 та наявних на ньому зображень цифр не представляється можливим.

Таким чином, усі матеріали кримінального провадження та судової справи, а також показання допитаних свідків спростовують факт причетності ОСОБА_4 до складання за місцем знаходження підприємства у АДРЕСА_1, протягом квітня 2012 р. та підписання платіжного доручення № 7 від 20 лютого 2012 року.

Таким чином ,об'єктивна сторона ,а саме зловживання ОСОБА_4 службовим становищем що полягає у діянні яке не доведено, а саме використанні обвинуваченим службового становища в супереч інтересам служба та заподіянням істотної шкоди відсутні.

Відповідно до платіжних доручень №33 від 17.05.2013 р. № 31 від 17.05.2013 р., № 32 від 17.05.2013 р, №34 від 18.05.2013 р. обвинуваченим сплачено всі штрафні санкції загальна сума яких становить 110 500 грн. 00 коп.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. Як встановлено під час судового провадження, платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. взагалі не могло бути у природі, оскільки в березні -квітня 2012 р. всі постанови про накладення санкцій оскаржувались в Апеляційному , а потім в Вищому Адміністративному суді України. Про оскарження даних постанов знали працівники територіального управлінні Головавтотрансінспекції в Київській області, а саме ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6 Члени конкурсного комітету, одним з яких був начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області ОСОБА_10 Це підтверджується показами ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10 , та матеріалами кримінального провадження, витягами з протоколів конкурсних комітетів. Копіями ухвал і судових рішень.

Відповідно до Положення підпункту 5), п. 12 "Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" затвердженого постановою КМУ від 03.08.2008 року № 1081 передбачено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не оскаржені у судовому порядку.

Враховуючи, факт оскарження ТОВ "Роміною" постанов про застосування фінансових санкцій, щодо неї, на момент проведення всіх конкурсів у яких підприємство приймало участь, ТОВ "Роміна" мала на це законне право.

Таким чином, приховувати існування санкцій перед конкурсним комітетом, та намагання ухилитися від сплати, з корисливих мотивів щоб перемогти у конкурсі, взагалі не мало ніякого сенсу та ні на що не впливало. Тим більше , принести платіжне доручення виготовлене в лютому 2012 р. лише в квітні 2012 р., а конкурс має бути лише в січні 2013 року та березні 2013 р. зовсім не логічно. За це період часу, 9 місяців , перевірити справжність платіжного документу цілком можливо, все одно би з'ясувалось , що це підробка, тому логіка такого вчинку повністю відсутня.

Тому суд прийшов до переконання, що суб'єктивна сторона у формі умислу - відсутня.

В судових засіданнях та під час дебатів захисник ОСОБА_5 звертав увагу на постанову про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 26.04.2013 року з якої вбачається, що речовими доказами по справі були визнані і приєднані до матеріалів провадження № 4212100100000046 оригінал "Книги обліку та реєстрації постанов про застосування фінансових санкцій " територіального управління Головавтоінспекції у Київський області, яка складається з 192 аркушів, та копію платіжного доручення №7 від 20.02.12 р. на суму 115 770 грн. Прокурор підтвердив, що на досудовому слідстві, дані документи були визнані речовими доказами, але саму постанову прокурор до справи не приєднував. Враховуючи зазначене, суд позбавлен можливості вирішити питання стосовно речових доказів.

Статтею ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України покладається на прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно із ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.373 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 підлягає виправданню у вчиненні службового підроблення, тобто у складанні, видачі завідомо неправдивого документу та внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей за ч.1 ст. 366 КК України та вчиненні умисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави за ч.1 ст. 364 КК України.

Речові докази по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368,ч.1 ст.369, ст.370, ч.1, ч.2 ст.371, п. 3 ч.1 ст.373, ст.ст.374-376 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати невинуватим у пред'явлених обвинуваченнях за ч. 1 ст. 364 КК України та ч.1 ст. 366 КК України та виправдати в зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначених кримінальних правопорушень.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду К.Л. Туманова