Ухвала суду № 44900294, 12.06.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5319/14-к

У Х В А Л А

12.06.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

судді Сарай А.І.,

судді Світлик О.М.

при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П.,

за участю:

прокурора -Косаковського В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - ОСОБА_4,

потерпіла ОСОБА_5 - не прибула;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/40/15 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070030002878 від 19.08.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у складі колегії суддів: головуючого судді Лемак О.В., суддів Бенци К.К. та Сарай А.І. знаходяться матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

За розпорядженням керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2015 № 182 у звязку з тим, що головуючий суддя Лемак О.В. та суддя Бенца К.К. знаходиться в нарадчій кімнаті по кримінальній справі і не можуть вирішити питання про продовження строків тримання під вартою, у відповідності до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний перерозподіл матеріалів справи 308/5319/14-к. за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий Стефанішин М.М., судді: Сарай А.І. та Світлик О.М. Проте оскільки головуючий суддя Стефанишин М.М. не може розглядати питання про продовження строків тримання під вартою, оскільки знаходиться в судовому засіданні на розгляді справи, справу за розпорядженням від 12.06.2015 № 183 було передано на повторний автоматичний перерозподіл, внаслідок якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий Дергачова Н.В., судді: Сарай А.І. та Світлик О.М.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку зі спливом14.06.2015 року строкуз дняпродовженнятримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 за ухвалою від 14.04.2015, судзобов'язаний розглянути питаннящодо доцільності продовження тримання його під вартою.

Прокурор Косаковський В.О. в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до 2-ох місяців, оскільки підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали; скоєний злочин є особливо тяжким; злочини вчинені з метою незаконного збагачення.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на більш мякий запобіжний захід, оскільки прокурором не зазначені нові обставини, які б унеможливили обрання більш мякого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та заперечив проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, виходячи з вимог ст. 331 КПК України суд приходить до наступного.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У відповідності до вимогст. 177 КПКУкраїни- метою застосуваннязапобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на ньогопроцесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_3 залишаючись на волі, не буде ухилятись від слідства та суду, не буде чинити тиск на потерпілих, не надано докази погіршення його стану здоровя та доказів на підтвердження міцності його соціальних звязків в місті постійного проживання, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання ним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Приймаючи до уваги те, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується, підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу не має, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються; вік та стан здоровя обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, отже суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченогоОСОБА_3

Крім того, як зазначено у ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, під вартою на період судового розглядусправи але не більше ніжна 60 днів - до 10 серпня 2015 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і надіслати начальнику відділуДДПВП України Закарпатськоїобласті Закарпатської УВП № 9.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Дергачова

Суддя А.І. Сарай

Суддя О.М. Світлик