Справа № 265/3687/15-к
Провадження № 1-кс/265/705/15
УХВАЛА
10 червня 2015 року місто Маріуполь
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Карповій Н.В., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань Слідчого Управління Фінансових Розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області майора податкової міліції ОСОБА_2, про арешт майна за кримінальним провадженням №32015050000000047 від 05 червня 2015 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08 червня 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань Слідчого Управління Фінансових Розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області майора податкової міліції ОСОБА_2, яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, за кримінальним провадженням №32015050000000047 від 05.06.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України про арешт майна тимчасово вилученого майна, а саме:
1. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ГКБ 8350 причіп Бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 серія ЯНВ № 298268 виданий Волноваським МРЕВ ДАІ 18.10.00; транспортний засіб ГКБ 8350 причіп Бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шассі 224425, які належать ОСОБА_4, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1;
2. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КАМАЗ 53212 вантажний контейнеровоз реєстраційний номер НОМЕР_2 серія САТ 783003 виданий центром ДАІ 1416 16.04.2014 року; транспортний засіб КАМАЗ 53212 вантажний контейнеровоз реєстраційний номер НОМЕР_2 номер шассі XTC532120М0074752, які належать ОСОБА_5, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2;
3. копію протоколу №55/п наради координаційного центру від 20.04.2015 року; копію доповнення до раніш погодженого листа про транспортування соняшника через К.П.В.В. «Гнутово» від імені ОСОБА_6; копію карантинного сертифікату №75/06-062/ВК-949454 від 16 квітня 2015 року виданий ПП «Дефенс» від Державного фіто санітарного інспектора; товарно-транспортну накладну №2732 від 01.06.2015 року на автомобіль НОМЕР_3 та причіп 052-36 ЕА водій ОСОБА_7 замовника ПП «Дефенс»; насіння соняшника загальною масою 21275 кілограм, які належать ПП «Дефенс» (ЄДРПОУ 37056787).
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що 06.06.2015 р. працівниками сектору «Б» управління ОЗ ГУ ДФС у Донецькій області разом з працівниками ДФС України перед вїздом на К.П.В.В. «Бугас» на автодорозі сполученням м. Маріуполь м. Донецьк близько 10 год. 05 хв. було зупинено вантажний автомобіль КАМАЗ-53212 (вантажний контейнеровоз) державний номерний знак НОМЕР_4 з бортовим причепом ГКБ 8350, державний номерний знак 05236ЕА під керуванням ОСОБА_7 з вантажем насіння соняшника вагою 21275 кілограм з товарно-супровідними документами, які містять ознаки кримінального правопорушення, оскільки відомості на вантаж, вказані у карантинному сертифікаті, який дійсний до 29.05.2015 року, не відповідають відомостям, які вказані у товарно-транспортній накладній №2732 від 01.06.2015 року.
Тобто, згідно наданої інформації, товарно-транспортна накладна з відбитком печатки ПП «Дефенс» на вантаж насіння соняшнику в зазначених вище транспортних засобах, містить ознаки підроблення та невідповідність даних викладених у відповідних графах, даним обєктивної дійсності.
Таким чином, слідчий вважає, що встановлено факт підроблення товарно-транспортної накладної офіційного документу, який видається підприємством.
Крім того, слідчий зазначає, що 06.06.2015 року під час проведення огляду місця події відшукано та вилучено насіння соняшника вагою 21,275 тон, автомобіль та напівпричеп на яких здійснювалося перевезення вантажу насіння, реєстраційні документи на транспортні засоби, товарно-транспортна накладна про транспортування вантажу насіння соняшника з реквізитами ПП «Дефенс» (ЄДРПОУ 37056787), інші документи, які на даний час вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, на теперішній час у слідства виникла необхідність у арешті предметів, які були вилучені 06.06.2015 під час проведення огляду місця події у звязку з необхідністю встановлення реальності відображення операцій діяльності ПП «Дефенс» у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, фактів несплати податків від діяльності у повному обсязі та з урахуванням вказаних вище операцій з транспортування насіння соняшника, дослідження вилучених документів криміналістичними експертизами, а також встановлення усіх інших фактів та обєктивної істини по даному кримінальному провадженню.
Повернення вантажу насіння соняшника, транспортних засобів, які було транспортовано за підробленою товарно-транспортною накладною, реєстраційних документів на них та підробленої товарно-транспортної накладної особам у яких вони були вилучені або іншим зацікавленим особам може призвести до зникнення вилучених речей та документів, що унеможливить подальше розслідування даного кримінального провадження та не дозволить встановити обєктивну істину по даному провадженню. Наявність вказаних транспортних засобів дає підстави вважати, що особи, які здійснювали перевезення, знову можуть здійснити кримінальне правопорушення. У звязку з чим, арешт майна в даному випадку є єдиним способом забезпечення даного кримінального провадження та попередження здійснення аналогічних кримінальних правопорушень у майбутньому.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та запобігання зникненню майна, враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучені речі можуть бути використанні у якості доказів по даному кримінальному провадженню та є предметом кримінального правопорушення, забезпечення відшкодування завданих збитків та можливого цивільного позову, слідчий просить накласти арешт на перелічене у клопотанні майно.
Прокурор та слідчий, в судове засідання не зявилися, хоча про день, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, їх неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судове засідання не викликалися, через відсутність у суда будь-яких відомостей про їх місцезнаходження та засоби звязку з ними.
Представник ПП «ДЕФЕНС» в судове засідання також не зявився, хоча ПП «ДЕФЕНС» про день, час та місце розгляду клопотання було повідомлено належним чином. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття його представника не є перешкодою для розгляду клопотання. В той же час, ПП «ДЕФЕНС» направило факсом на адресу суду лист, в якому зазначило, що усі зазначені в клопотанні документи є реальними та такими що відповідають нормам чинного законодавства України, вони підписані уповноваженими особами та посвідчені печатками ПП «ДЕФЕНС». Інформація, викладена у цих документах є обєктивною та такою що не суперечить нормам чинного законодавства України. Ніяких підроблень у вищевказаних документах не має, офіційних доказів про підробку вищевказаних документів не встановлено та не надано, що також підтверджується відсутністю будь-які висновків експертів та інших спеціалістів з цих питань. Що стосується копії карантинного сертифікату, то вона взагалі не може розглядатися як обєкт дослідження, оскільки факт підроблення документів встановлюється лише на оригінальних документах, а не на їх копіях. Окрім того зазначило, що вищевказана копія карантинного сертифікату є дійсною та такою що за своїм змістом не порушує норм чинного законодавства України. Просило у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Ознайомившись із поданим клопотанням та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частина 2 ст.167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно зі ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною пятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 2 ст.173 КПК України встановлює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином з огляду на норми вказаної статті КПК України, підставою арешту майна є наявність особи, якій повідомлено про підозру, а також сукупність фактичних даних, що вказують на завдання матеріальної шкоди, предявлення цивільного позову про її відшкодування, накладення майнових стягнень та конфіскації майна за вироком суду.
Проте, як вбачається з поданого до суду клопотання та матеріалів, доданих до нього, станом на день розгляду клопотання жодній службовій особі ПП «Дефенс», або фізичним особам: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України не повідомлено, розмір завданої матеріальної шкоди не встановлено, цивільний позов не заявлено, а санкція ч.1 ст.358 КК України, взагалі не передбачає такого виду додаткового покарання як конфіскація.
Крім того, розбіжність відомостей, які містяться у карантинному сертифікаті з відомостями зазначеними у товарно-транспортній накладній, на думку слідчого судді, можуть свідчити не про ознаки підроблення, а про можливість порушення перевізником вантажу вимог фітосанітарного контролю, передбачених Законом України «Про карантин рослин». Проте, питання фітосанітарного стану вантажу, в даному клопотанні не вирішується.
Також слідчий суддя враховує, що зі змісту положень ст.358 КК України випливає, що предметом злочину за цим правопорушенням є посвідчення та інші документи, які видаються чи посвідчуються державними або громадськими підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, іншими особами, які має право видавати чи посвідчувати такі документи. Ці документи повинні надавати права або звільняти від обовязків. Також до предметів злочину, в даному випадку, відносяться штампи, печатки та бланки підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, а також інші офіційні штампи, печатки та бланки.
Частина 2 ст.170 КПК України передбачає, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Проте, слідчим не надано доказів того, що транспортний засіб ГКБ 8350 причіп бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шассі 224425; транспортний засіб КАМАЗ 53212 вантажний контейнеровоз реєстраційний номер НОМЕР_2 номер шассі XTC532120М0074752; насіння соняшника загальною масою 21275 кілограм відповідають ознакам, передбаченим ч.2 ст.167 КПК України, в межах складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
У звязку з вищенаведеним, слідчий суддя приходить до висновку про те, що сторона обвинувачення не довела наявності передбачених законом підстав, необхідних для застосування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань Слідчого Управління Фінансових Розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області майора податкової міліції ОСОБА_2, про арешт майна за кримінальним провадженням №32015050000000047 від 05 червня 2015 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України відмовити.
2. Копію цієї ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам.
3. Ця ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя А.В. Щербіна
Судове рішення № 44897656, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 10.06.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/3687/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: