Постанова № 4489670, 02.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2009 р.                                                                                 № 2-а-31834/08

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області

до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємства в особі відокремленого підрозділу Чугуївського авіаціного технологічного заводу

простягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, УПФУ в Чугуївському районі Харківської області звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу Чугуївського авіаційного технологічного заводу в якому просив суд стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.01.2008 року по 31.10.2008 рокуу в розмірі 17689 грн., 86 коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області .

В обгрунтування позову позивач зазначив, що працівникам Чугуївського авіаційного технологічного заводу, який є відокремленим підрозділом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства - були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі п. п. "б"-"з" ст.13,ст.14 Закону "Про пенсійне забезпечення" та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року загальна сума виплачених цим працівникам пенсій (з урахуванням поштового збору) складає 17689грн.86 коп.

Як вказав позивач, згідно до вимог ст.13 Закону "Про пенсійне забезпечення" та п.п.6.1,6.8 Інструкції ПФУ "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.03р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2004 року за №67/8663 та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства щомісячно до 25 числа зобов’язані вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах в строки, встановлені вказаними нормативними документами.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого за період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року склалась заборгованість в сумі 17689грн.86 коп. і тому УПФУ в Чугуївському районі змушене звернутися до суду за захистом порушених своїх прав, зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також позивач вказав, що борг підприємства Чугуївського авіаційного технологічного заводу, який є відокремленим підрозділом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства по відшкодуванню пільгових пенсій, які були виплачені Пенсійним фондом України в Чугуївському районі Харківської області з 01.01.08 по 31.10.08 року становить 17689грн.86коп., що підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за 2008 рік, які надсилались щомісяця Чугуївському авіаційному технологічному заводу та були отримані представником відповідача, що підтверджує підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Крім цього позивач зазначив, що відповідачу неодноразово надсилались повідомлення про необхідність відшкодовувати суми означених витрат, але борг тільки накопичувався. Станом на 01.11.2008 року борг з урахуванням витрат на доставку пенсій становить 17689грн.86 коп.

У зв'язку з невідшкодуванням Чугуївським авіаційним технологічним заводом, який є відокремленим підрозділом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій та їх доставку ускладнюється виконання управлінням ПФУ одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, - чим порушуються інтереси держави.

Виходячи з вище викладеного позивач просив суд задовольнит позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачав в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився вказавши, що предметом позову є стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах

Як вбачається з доданих позивачем матеріалів до позовної заяви, пенсії призначалися пенсіонерам, які працювали на підприємстві відповідача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, у відповідності до п.п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".

Здійснивши системний аналіз положень діючого законодавства України, що врегульовують питання відшкодування підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, позивач дійшов до висновку щодо неможливості відшкодування вказаних витрат у даній справі, з урахуванням наступних обставин.

Як вказав відповідач основним актом чинного законодавства України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абз.1 п.2 „Прикінцевих положень" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Як вказав відповідач на його думку у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих і пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Однак як вказав відповідач частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення",і яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплатуі доставку пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року №1461-111, «Про внесення змін до деяких законів України».

Отже, як вказв відповідач на їхз думку в момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.

Однак згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних . частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на ( будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, як вказв відповідач. зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне { пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті і повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, як наголошував відповідач п.2 „Прикінцевих положень" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мова йде про відшкодування підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці тільки за списком N1, отже вищевказаний Закон України не передбачає відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 2.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідач, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, в особі відокремленого підрозділу Чугуївський авіаційний технологічний завод зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно пп. 6 ч. 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Із наявних у справі розрахунків суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого за період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року склалась заборгованість в сумі 17689грн.86 коп.. Зазначена сума коштів відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Також суд зазначає, що відповідачем сума заборгованості не оскаржується.

Відповідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Стаття 1 п. 1.11 цього Закону податкову декларацію, розрахунок визначає як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до вимог ст.13 Закону "Про пенсійне забезпечення" та п.п.6.1,6.8 Інструкції ПФУ "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.03р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2004 року за №67/8663 та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства щомісячно до 25 числа зобов’язані вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах в строки, встановлені вказаними нормативними документами.

Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно 8.8. Інструкції, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Виходячи з аналізу вищезазначаних нормативно правових актів суд приходитьдо висновку, що перерахування страхових повинно здійснюватися протягом базового звітного періоду але у будь-якому випадку не пізніше ніж через 25 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Крім цього суд зазначає, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058 (далі - Закон N 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах за списком N 1 та на роботах за списком N 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом N 1058.

Разом з цим порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (далі - Інструкція N 21-1).

Щодо витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону N 1788. то суд зазначає, що згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 N 400 (далі - Закон N 400) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону N 400, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788.

При цьому відповідно до абзацу третього ст. 4 Закону N 400 встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону N 400.

Водночас абзацом п'ятим п. 1 ст. 2 Закону N 400 встановлено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону N 400.

Відповідно до підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом). При цьому статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, витрати платника податку на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону N 1788 (крім пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" цієї статті, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або державного бюджету), включаються до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що вимога по стягненню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.01.2008 року по 31.10.2008 рокуу в розмірі 17689 грн., 86 коп. відповідає вимогом чинного законодавства України, а отже є законною та обгрунтованою.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства в особі відокремленого підрозділу Чугуївського авіаційного технологічного заводу про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.01.2008 року по 31.10.2008 рокуу 17689 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев"ять) грн., 86 коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (Харківська область, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4а, р/р 25601302459 у відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 350222, код 22645269). .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2009 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.