Ухвала суду № 44894396, 20.01.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/680/15-к

1-кс/295/259/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Говорадло А.О.,

прокурора Шпетко Ю.В.,

слідчого Юрчук Н.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, погоджене прокурором прокуратури м. Житомира ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 січня 2015 року, в період часу з 01 години 00 хвилин до 05 години 00 хв., ОСОБА_1 проходячи біля будинку №3, що по вул. І.Франка в м. Житомирі, поруч із вказаним будинком помітив припаркований автомобіль марки ВАЗ 2109 з державним номерним знаком АМ 4019 АР, який належить ОСОБА_5 Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 керуючись корисливим мотивом у вказаний період часу підійшов до автомобіля марки ВАЗ 21099 з державним номерним знаком АМ 4019 АР, який належить ОСОБА_5, з лівої сторони до водійських дверцят та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, за допомогою ножиць принесених з собою, шляхом злому замка проник до салону вказаного автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 оглянувши салон вищезазначеного автомобіля таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: автомагнітолу Pioneer 150 в корпусі чорного та червоного кольору вартістю 600 грн., карту памяті марки Silicon Power 16 Гб металевого кольору вартістю 170 грн., відео реєстратор марки Гейзер в корпусі чорного із картою памяті SD 16 Гб вартістю 900 грн., веб-камеру в корпусі металевого кольору вартістю 200 грн., системний блок чорного кольору без лівої бокової панелі, вартістю 4 000 грн., після цього з викраденим майном місце вчинення злочину залишив. Таким чином, ОСОБА_1 таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на суму 5 870 гривень 00 копійок.

Крім цього, 19 січня 2015 року близько 06 години 00 хвилин ОСОБА_1 проходячи біля будинку №3, що по вул. І.Франка в м. Житомирі, де поруч із вказаним будинком помітив припаркований автомобіль марки Славута з державним номерним знаком 73750 РЕ, який належить ОСОБА_6.

У цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 з салону вищевказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 керуючись корисливим мотивом у вказаний період часу підійшов до автомобіля марки Славута з державним номерним знаком 73750 РЕ, який належить ОСОБА_6, з лівої сторони до водійських дверцят та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, за допомогою ножиць принесених з собою, шляхом злому замка проник до салону вказаного автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 оглянувши салон вищезазначеного автомобіля таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: панель із двома колонками вартістю 550 грн., після цього з викраденим майном місце вчинення злочину залишив.

Таким чином, як зазначає слідчий, ОСОБА_1 таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на суму 550 гривень 00 копійок.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення тощо.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити. Додали, що підозрюваний неодноразово судимий, однак на шлях виправлення не став, вчиняє корисливі злочини. Окрім цього йому була оголошена підозра у іншому провадження стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, за яким ОСОБА_1 був оголошений в розшук. Також зазначили, що в Богунському районному суді м. Житомира знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, проте розгляд справи неодноразово відкладався через неявку останнього.

Підозрюваний заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт, у звязку із тим, що в нього початкова стадія туберкульозу, а в СІЗО йому не зможуть надати належного лікування. Зазначив, що повернув потерпілим усе викрадене та визнав свою вину у скоєних ним крадіжках, розкаявся, зобовязався сприяти слідству.

Захисник просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід ніж тримання під вартою. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу просив врахувати, що прокурором та слідчим не доведені наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Додав, що ОСОБА_1 буде виконувати всі покладені на нього слідчим суддею обовязки в разі обрання іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також те, що тримання під вартою може серйозно вплинути на стан здоровя його підзахисного.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії доданих до нього матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріалів, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, зокрема протоколом огляду місця події від 19 січня 2015 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 тощо.

Слідчим суддею встановлено, що 20.01.2015 року гр. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Окрім цього, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. За санкцією частини другої статті 185 КК України передбачене покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що він офіційно не працює і не навчається, немає постійного доходу, рідних неповнолітніх дітей на утриманні немає, підозрюється та обвинувачуються на час розгляду даного клопотання у вчиненні інших кримінальних правопорушень/замаху на їх вчинення, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 08 год. 30 хв. 19 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 24 360 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317006001562 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 811039, Банк: ГУДКСУ в Житомирській області), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали до 19 березня 2015 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов