Рішення № 44892582, 08.06.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1121/15-ц

2/214/1767/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

про вселення

08 червня 2015 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Хомініч С.В.

при секретарі - Зборівської І.С.

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про вселення. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору дарування серії НОМЕР_1 від 04.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кузнецовою О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1221, позивач є власником 1/2 частки домоволодіння НОМЕР_2, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: по будинку А-1 житлові кімнати № 4 площею 9,00 кв.м., №6 площею 15,5 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м., загальна площа 33,07 кв.м., в загальному користуванні: 1- веранда 1,9 кв.м., 11- погріб 7,3 кв.м., № 1 коридор - 2кв.м., № 2 ванна - 1,8 кв.м., № 3 кухня - 7,2 кв.м., №5 коридор - 6,1 кв.м.

Власником іншої половини вищевказаного домоволодіння є відповідачка, з якою у позивача склалися неприязні відносини через судові процеси у 2005 та 2007 роках, через що він не може вселитися до 1/2 частини своєї частки домоволодіння, тому змушений звернутися з даним позовом до суду з вимогою вселити його в 1/2 частину будинку АДРЕСА_1

Позивач та його представник в судовому засіданні просили суд задовольнити в повному обсязі вимоги, викладені у позові. Позивач пояснив суду, що у 2005 році за домовленістю з відповідачем було проведено обмін його квартири по АДРЕСА_2 на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1, проте позивачка продала квартиру, що отримала від відповідача, та заборонила йому вселитися у його частину будинку. Позивач також зауважив, що у нього на даний час немає ключів від дверей спірного домоволодіння, а тому він не може ним користуватися.

Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики не з'явилася, про дату, час, місце слухання справи повідомлялася належним чином, про що в матеріалах справи є поштові повідомлення. Керуючись ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній даних та доказів за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору дарування серії НОМЕР_1 від 04.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кузнецовою О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1221, позивач є власником 1/2 частки домоволодіння НОМЕР_2, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: по будинку А-1 житлові кімнати № 4 площею 9,00 кв.м., №6 площею 15,5 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м., загальна площа 33,07 кв.м., в загальному користуванні: 1- веранда 1,9 кв.м., 11- погріб 7,3 кв.м., № 1 коридор - 2кв.м., № 2 ванна - 1,8 кв.м., № 3 кухня - 7,2 кв.м., №5 коридор - 6,1 кв.м. (а.с. 4).

Фактично в домоволодінні на даний час відповідач не проживає.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним. З вказаною нормою кореспондуються положення ст. 358 ЦК України, ст. 150 ЖК України.

Власник майна відповідно до ст. ст. 317, 319, 325, 383 ЦК України має право володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві приватної власності майном на свій розсуд та вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Відповідно до частини 3 даної статті кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також у ст. 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Оскільки позивач позбавлений на даний час права користуватись 1/2 часткою домоволодіння НОМЕР_2, розташованого в АДРЕСА_1, в добровільному порядку не має можливості усунути перешкоди в користуванні власністю, суд вважає за необхідне вселити позивача у спірне домоволодіння.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про вселення позивача до спірного житлового приміщення підлягають задоволенню як обґрунтовані і доведені ним в ході судового розгляду.

Судові витрати по справі відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 325, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 169, 212-215 ЦПК України, ст. 155 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в 1/2 частку домоволодіння НОМЕР_2, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: по будинку А-1 житлові кімнати № 4 площею 9,00 кв.м., №6 площею 15,5 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м., загальна площа 33,07 кв.м., в загальному користуванні: 1- веранда 1,9 кв.м., 11- погріб 7,3 кв.м., № 1 коридор - 2кв.м., № 2 ванна - 1,8 кв.м., № 3 кухня - 7,2 кв.м., №5 коридор - 6,1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 243грн. 60коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному суді Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів позивачем з моменту винесення, відповідачем після процедури перегляду заочного рішення.

Суддя Хомініч С.В.