Постанова № 44891577, 11.06.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7006/15-а

Провадження № 2-а/161/251/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого судді Гринь О.М.

при секретарі Стецюк Р.В.

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Луцьку про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачапро визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Свій позов мотивує тим, що перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Луцьку з 15.04.2011 року. Пенсію їй призначено відповідно до Закону України "Про державну службу". Пенсія призначена в розмірі 90% заробітної плати згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу». При обчисленні пенсії державного службовця , не було враховано наступних складових заробітної плати: розміру допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

19 березня 2015 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку з заявою про перерахунок та виплату їй пенсії, з врахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Листом № 194/Н-01 від 01.04.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку повідомило її, що ст.33 Закону України «Про державну службу» не передбачені як складові заробітної плати матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, тому врахувати їх для обчислення пенсії немає законних підстав.

Вилучення зі складу заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця розміру допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, на її думку, є протиправним та таким, що суперечить Конституції та законам України.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області щодо неврахування: матеріальної допомоги на оздоровлення 12034,00 грн., вирішення соціально-побутових питань 1370,00 грн., щомісячної індексації 5700,53 грн., грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2003 року № 212 - 10482,17 грн., які отриманні перед зверненням за призначенням пенсії за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року при призначенні пенсії згідно ЗУ «Про державну службу». Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок розміру, призначеної пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» в розмірі 90% від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2003 року № 212, індексації заробітної плати, збільшивши її місячний розмір на 1109,50 гривень. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок пенсії за весь період з часу її призначення і виплатити її донараховану суму пенсії.

В судове засідання позивач не зявилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявилася, подала до суду письмові заперечення на позовну заяву, та заяву про розгляд даної справи у відсутності представнику УПФ України в місті Луцьку.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Луцьку, як отримувач пенсії, з 15.04.2011 року. Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" 15.04.2011 року, на підставі поданої заяви, їй призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу". Пенсія призначена в розмірі 90% заробітної плати згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" при визначенні заробітку для призначення пенсії у порядку й на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат відповідно на 24 або на 60 (п. 1 вищезазначеної Постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м.Луцьку в порушення вимог чинного законодавства про пенсійне забезпечення, при розрахунку пенсії ОСОБА_1, не було враховано наступні грошові виплати: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань та індексацію заробітної плати, які вона отримувала під час роботи на державній службі, з яких в установленому порядку сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

19 березня 2015 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку з заявою про перерахунок та виплату їй пенсії, з врахування матеріальної допомоги на оздоровлення , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

Листом № 194/Н-01 від 01.04.2015 року відповідач її заяву залишив без задоволення. Свою відмову мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не належать до інших надбавок і не включаються до заробітної плати при обчисленні пенсії державному службовцю згідно вимог Закону України "Про державну службу".

Вилучення зі складу заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати суперечить чинному законодавству України . Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що матеріальні допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати входять до структури заробітної плати державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

З листа управління Пенсійного фонду України м.Луцьку № 194/Н-01 від 01.04.2015 року вбачається, що позивач дізналася про неврахування до складу її заробітної плати при призначення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плат своїх прав 01.04.2015р., позов нею було подано до суду 07.05.2015р.

Таким чином, позивачем не пропущено 6-ти місячний строк звернення до адміністративного суду з захистом своїх прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправним рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинської області про відмову щодо включення матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати в заробітну плату (дохід ) для обчислення пенсії позивача відповідно до вимог Закону України "Про державну службу". Зобов'язати відповідача провести з 07.05.2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" в розмірі 90 відсотків, включивши в її дохід для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексацію заробітної плати .

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 159-163 КАС України, ст.ст.33-34 Закону України "Про державну службу", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України м. Луцьку щодо неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та індексації при призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України України в м.Луцьку здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації відповідно до Закону України „Про державну службу" в редакції на момент призначення пенсії, а саме: 90 % від суми заробітної плати, з 07.05.2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.