Постанова № 44887207, 05.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2029/15-а

Провадження № 2-а/344/198/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014р. кінцевим терміном, зобовязати включити у обчислення пенсії суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації з 17.03.2014р. та у відсотковому відношенні яке було на момент припинення даного врахування.

В позові зазначено, що з 03.08.2010р. ОСОБА_2 призначена пенсія державного службовця. В заробітну плату для обчислення пенсії відповідачем не включено: матеріальну допомогу на оздоровлення та індексація, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду за захистом своїх прав та рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014р. було визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязано провести перерахунок з врахуванням сум виплат з 03.08.2010 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснило перерахунок згідно рішення суду та в серпні місяці проведено доплату. Однак, в подальшому позивачем зясовано що розмір пенсії знову був зменшений, а відповідь відповідача стосувалась того, що такий перерахунок виконано тільки по день ухвалення рішення до 16.03.2014р.

Позивач 04.06.2015р. подав заяву про доповнення і уточнення вимоги, просив поновити строк звернення до суду який пропущено з поважних причин, так як справа розглядалась судами і він не знав про порушення повторно свого права, та доповнено вимогу нову про подальшого включення до перерахунку пенсії допомогу на оздоровлення та індексацію без обмеження кінцевим строком. Уточнено вимогу про зобовязання включити у обчислення пенсії суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації з 17.03.2014р.

Позивач підтримав вимоги з уточненнями, просив позов задовольнити та розглянути без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, подавши заперечення на позов, просив в позові відмовити.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивача не включив матеріальної допомоги на оздоровлення та індексацію, а зобовязання за рішенням суду виконав тільки по день ухвалення рішення апеляційною інстанцією, припинивши таке врахування в пенсію.

Так, позивач є пенсіонером. По виходу на пенсію йому було призначено пенсію як державному службовцю, ця обставина сторонами не оспорюється, тому наведена обставина з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування в судовому засіданні.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обовязків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексацію, входили до системи оплати праці державного службовця.

Саме такий висновок уже було зроблено у справі №0907/2-а-1185/2011 по якій ухвалено рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014р. яким визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязано провести перерахунок з врахуванням сум виплат з 03.08.2010 року. На виконання даного рішення було 08.07.2014р. відкрито ВП №43949208, та боржником проведено перерахунок з 03.08.2010 року по 16.03.2014р., тобто по дату набрання чинності рішення суду. Про це також зазначено у відповіді відповідача від 10.02.2015р. на звернення позивача щодо неврахування рішення суду в подальшому (а.с.9). У вересні місяці 2014р. при отриманні пенсії і дізнався позивач про таке зменшення (виплата проведена у серпні 2014р.). Тому просить поновити строк звернення до суду, який пропущений з поважних причин. Суд враховує таку вимогу як підставну, оскільки позивач дізнався про повторне порушення своїх прав відповідачем тільки при отриманні пенсії, такий перерахунок виконано тільки по день ухвалення рішення до 16.03.2014р., а позивач очікував пояснення щодо цього від відповідача, і одразу після отримання відповіді звернувся до суду. Тому слід поновити строк, який пропущений з поважних причин.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак, відповідачем при розрахунку пенсії з 17.03.2014р, після набрання рішення суду законної сили, не включено до складу його заробітної плати матеріальної допомоги та індексації, внаслідок чого пенсія виплачується знову в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.

Окрім цього, відповідно до ст..49 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється у випадках зазначених ч.1 даної статті. А з врахуванням того, що пенсія ОСОБА_2 була призначена з 03.08.2010 року, то виплата може бути припиненою у чітко визначених законодавством випадках. Тобто підстав для зменшення та припинення існуючої виплати, у відповідача не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця з 17.03.2014р. року з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, без обмеження кінцевим строком, слід задовольнити.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 6-11, 72, 102, 158-163, 244-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014р. кінцевим терміном, зобовязання включити у обчислення пенсії суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації з 17.03.2014р. і подальшого включення до перерахунку пенсії допомогу на оздоровлення та індексацію без обмеження кінцевим строком - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо обмеження виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014 року кінцевим терміном.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснювати включення до заробітку для обчислення пенсії суми виплат індексації заробітної плати та суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснювати включення сум індексації заробітної плати та сум допомоги на оздоровлення з дати припинення виконання рішення суду, тобто з 17.03.2014 року та в подальшому включати такі виплати до перерахунку пенсії, без обмежень кінцевим терміном.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Польська М.В.