Рішення № 44884289, 08.06.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2015 року Справа № 913/123/15

Провадження №15/913/123/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська металургійна компанія", м.Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери", м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 18242170 грн 18 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Парчевський В.Ю. - представник, довіреність №11 від 20.05.2015;

від відповідача - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню сплаченого авансу в розмірі 15122312 грн 90 коп., пені в сумі 2130459 грн 20 коп., втрат від інфляції в сумі 515625 грн 54 коп., 3% річних у сумі 473772 грн 54 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.05.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 26.05.2015.

Заявою №2005/15-П від 20.05.2015 відповідач позовні вимоги визнав повністю.

Заявою №2005/150 від 20.05.2015 відповідач просив суд розглянути справу за відсутності представника.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2015 розгляд справи відкладений на 08.06.2015.

08.06.2015 позивач заявою №2905/15-1-0 від 29.05.2015 зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 515625 грн 54 коп., 3% річних у сумі 473772 грн 54 коп.

В судовому засіданні 08.06.2015 представник позивача усно відмовився від зазначеної заяви та подав заяву б/н від 08.06.2015, якою відмовився від вимог про стягнення втрат від інфляції в сумі 515625 грн 54 коп., 3% річних у сумі 473772 грн 54 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням відповідача є: вул.Московська, 4а, м.Алчевськ Луганської області, 94204.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", наведеній у листі від 16.03.2015 №511-30-100 та розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з населених пунктів обласного значення Алчевськ тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

В позовній заяві позивачем зазначено його поштову адресу: проспект Перемоги, 37є, м.Київ, 03056, та зазначено поштову адресу відповідача: вул.Мєчникова, 9, м.Київ, 01021.

На зазначені адреси господарський суд і здійснював поштові відправлення.

У судовому засіданні 08.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська металургійна компанія" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" (продавець, відповідач) 11.03.2013 був укладений договір №1103-13 від 11.03.2013, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити і оплатити на умовах, викладених в договорі, оцинковану сталь з полімерним покриттям в рулонах (далі - товар). Кількість, строки, якісні характеристики, умови поставки і ціни в рамках цього договору вказуються в додатках до цього договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору об'єм поставок товару зазначається в додатках до цього договору.

Ціна, зазначена в додатках, є остаточною для одиниці продукції на момент відвантаження і приймається на умовах поставки EXW-Алчевськ (відповідно з Інкотермс 2000) (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору загальна сума договору складає суму вартості всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.7.1 договору товар підлягає попередній оплаті в розмірі 100% вартості і здійснюється покупцем на користь продавця за банківськими реквізитами, зазначеними в договорі, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку продавця.

Будь-які поправки та доповнення до цього договору мають силу тільки у випадку, якщо вони підтверджені у письмовому вигляді і підписані компетентними представниками обох сторін (п.10.3 договору).

До договору були підписані специфікації №1 від 11.03.2013, №1-1 від 11.03.2013, №2 від 05.04.2013, №2-1 від 05.04.2013, №3 від 26.04.2013, №4 від 07.05.2013, №5 від 03.06.2013, №6 від 02.07.2013, №7 від 04.11.2013, №8 від 27.12.2013, №9 від 09.01.2014, №10 від 14.01.2014, в яких сторони визначили найменування товару, що поставляється, його кількість, ціну за одиницю, загальну вартість.

15.03.2013 між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою було внесено зміни до умов договору №1103-13 від 11.03.2013: п.5.1 викладено в наступній редакції "Поставка товару здійснюється з моменту проведення 100% оплати авансу за поставлений товар, протягом 30 календарних днів"; додано в розділ 8 договору п.8.8 "У випадку, якщо продавець не виконує умови поставки згідно п.5.1 договору, продавець зобов'язаний протягом 3 календарних днів з кінцевого строку поставки товару, повернути суму отриманого авансу"; додано в розділ 8 договору п.8.9 "У випадку не виконання п.8.8 договору продавець зобов'язаний оплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за строк порушення повернення авансу"; доповнено розділ 10 договору п.10.9 "Продавець і покупець, керуючись положенням ч.1 ст.259 ГК України, дійшли згоди збільшити до 3 (трьох) років строк позовної давності зі стягнення неустойки (штраф, пеня) за неналежне виконання умов даного договору".

31.12.2013 між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою було внесено зміни до умов договору №1103-13 від 11.03.2013: викладено п.10.6 договору в наступній редакції "Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014"; додано в розділ 10 договору п.10.8 "У випадку якщо жодна із сторін не повідомить в письмовій формі іншу сторону про свій намір розірвати договір №1103-13 від 11.03.2013 по закінченню строку його дії, вказаного в п.10.6 договору, дія договору №1103-13 від 11.03.2013 вважається продовженою на тих же умовах на той же строк".

На виконання умов договору відповідачем було виставлено позивачу рахунки №3722/4 від 11.03.2013, №3722/5 від 05.04.2013, №3722/6 від 26.04.2013, №3722/7 від 07.05.2013, №3722/8 від 03.06.2013, №3722/9 від 02.07.2013, №4042 від 04.11.2013, №4043 від 27.12.2013, №692 від 09.01.2014, №693 від 14.01.2014 на загальну суму 102447364 грн 87 коп.

Зазначені рахунки оплачені позивачем за платіжними дорученнями від 19.03.2013, від 11.04.2013, від 25.04.2013, від 30.04.2013, від 07.05.2013, від 03.06.2013, від 04.06.2013, від 02.07.2013, від 04.07.2013, від 01.08.2013, від 02.08.2013, від 02.09.2013, від 04.09.2013, від 01.10.2013, від 14.10.2013, від 04.11.2013, 02.12.2013, від 04.12.2013, від 30.12.2013, від 14.01.2014, від 29.04.2014 на загальну суму 102447364 грн 87 коп.

В обумовлений договором №1103-13 від 11.03.2013 та додатковими угодами до нього строк відповідач поставку товару не здійснив та не передав позивачеві оплачений товар.

Відповідно до п.8.8 договору №1103-13 від 11.03.2013 в редакції додаткової угоди №1 у випадку, якщо продавець не виконує умови поставки згідно п.5.1 договору, продавець зобов'язаний протягом 3 календарних днів з кінцевого строку поставки товару, повернути суму отриманого авансу.

Відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти в сумі 87325051 грн 97 коп., тобто не було повернуто перерахований позивачем авансовий платіж в сумі 15122312 грн 90 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №1103-13 від 11.03.2013 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до п.5.1 договору №1103-13 від 11.03.2013 в редакції додаткової угоди №1 поставка товару здійснюється з моменту проведення 100% оплати авансу за поставлений товар, протягом 30 календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач в зазначений строк поставку товару не здійснив, а тому у відповідності до умов п.8.8 договору зобов'язаний був протягом 3 календарних днів з кінцевого строку поставки товару, повернути суму отриманого авансу, чого останнім не зроблено.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню сплаченого авансу за договором №1103-13 від 11.03.2013 в сумі 15122312 грн 90 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.8.9 договору №1103-13 від 11.03.2013 в редакції додаткової угоди №1 сторони передбачили, що у випадку не виконання п.8.8 договору продавець зобов'язаний оплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за строк порушення повернення авансу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін

В додатковій угоді №2 від 31.12.2013 до договору №1103-13 від 11.03.2013 розділ 10 договору доповнено п.10.9 "Продавець і покупець, керуючись положенням ч.1 ст.259 ГК України, дійшли згоди збільшити до 3 (трьох) років строк позовної давності зі стягнення неустойки (штраф, пеня) за неналежне виконання умов даного договору".

Таким чином, сторони в письмовій формі збільшили позовну давність до 3 років.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п.8.9 договору за період з 29.04.2013 по 30.05.2015 в сумі 2130459 грн 20 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Зважаючи на часткову відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 515625 грн 54 коп. та 3% річних у сумі 473772 грн 54 коп., провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що визнання позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" в даному випадку не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська металургійна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери", вул.Московська, б.4А, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 35653261, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Українська металургійна компанія", вул.Московська, б.4А, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 31036608, аванс у сумі 15122312 грн 90 коп., пеню в сумі 2130459 грн 20 коп., судовий збір у сумі 73080 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 515625 грн 54 коп. та 3% річних у сумі 473772 грн 54 коп. припинити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2015.

Суддя С.В. Смола