Ухвала суду № 44883734, 10.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Київ К/800/15736/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року

у справі № 806/2992/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест»

до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановила:

ТОВ «Коростишівземінвест» звернулось до суду з позовом до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 грудня 2012 року № 0000992340.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в задоволенні позову ТОВ «Коростишівземінвест» відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 грудня 2012 року № 0000992340 щодо зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 447331,94 грн. (447372,00 грн. - 40,06 грн.) із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у вказаній частині. В решті - в частині зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 40,06 грн. залишено без змін.

У касаційній скарзі Коростишівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що посадовими особами Коростишівської МДПІ Житомирської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Коростишівземінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності формування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 податкової декларації з податку на додану вартість) по декларації за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт №162/22/35904775 від 26 листопада 2012 року, що містить висновки про порушення позивачем пункту 198.4 статті 198, пунктів 199.1, 199.2, 199.3 статті 199 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2012 року та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 19 Декларації з ПДВ) за вересень 2012 року на суму 447372 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2012 року № 0000992340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 447372 грн.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) в зв'язку із таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

У відповідності із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з отримання комісіонерських послуг від ТОВ «Промінь Агро» за договором комісії № КП-13 82108-6 від 21 серпня 2012 року, в матеріалах справи наявні необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: документи, що підтверджують факт отримання послуг від ТОВ «Промінь Агро» та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, зокрема, податкові накладні та акти приймання-передачі робіт, накладні передачі ТМЦ на комісію, товарно-транспортні накладні на перевезення хлібопродуктів, актами виконаних робіт.

Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентом.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень позивачем пунктів 199.1, 199.2, 199.3 статті 199 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Коростишівземінвест» здійснює як оподатковувані, так і неоподатковувані операції з постачання готової продукції.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово до 01 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також, крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Пунктом 199.4 статті 199 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дата зняття з обліку.

Як досліджено судом апеляційної інстанції, в період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року ТОВ «Коростишівземінвест», на виконання статті 199 ПК України, здійснював розподіл сум податку на додану вартість по товарам/послугам, необоротним активам, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, відповідно до частки, визначеної в квітні 2012 року.

Розрахована частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях склала 45,86% (розрахунок відображено в таблиці 1 додатка 7 декларації за квітень 2012 року) та застосовувалась при заповненні рядків 15, 15.1, 15.2 декларації з податку на додану вартість.

Як вбачається з наказу ТОВ «Коростишівземінвест» від 01 січня 2011 року, позивачем ведеться окремий облік товарів/послуг за призначенням їх використання по трьох групах: 1 група - виключно в оподатковуваних операціях з постачання та/або вивезення за межі митної території України; 2-га група - виключно в неоподатковуваних операціях з постачання та/або вивезення за межі митної території України; 3-група - частково в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях з постачання та/або вивезення за межі митної території України.

Наведене свідчить про те, що позивачем вівся окремий облік придбаних товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також тих, що не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

Дані податкової накладної від 24 вересня 2012 року №120 відображено в реєстрі виданих податкових накладних за вересень 2012 року в рядку 103 та колонці 12 «Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування)», а також в Податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року в рядку 05 «Операції, які звільнені від оподаткування» в повній сумі 3 078 921 грн., а в Додатку 6 до податкової декларації зазначено, що ця операція звільнена від оподаткування відповідно до абзацу 2 пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

По операціях, які в силу вимог пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, звільнені від оподаткування ПДВ, позивачем нараховані податкові зобов'язання та виписані відповідні податкові накладні на умовне постачання на загальну суму 275718,01 грн. та відображені позивачем в розділі 1 - податкові зобов'язання податкової декларації з податку на додану вартість відповідно.

Крім того, податковий орган вважає, що дані бухгалтерського обліку, на яких базується складання податкової звітності, не відповідають показникам, задекларованим ТОВ «Коростишівземінвест» у податковій декларації по податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Разом з тим, відповідно до оборотно-сальдової відомості позивача по рахунках 3711, 631, 6811 за вересень 2012 року до субконто цих рахунків «Частково в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях» відносяться: «Укртелеком» Житомирська філія, ПАТ «Київстар», ПП «Житомиррадіоком», ПП «Атрибут», ТОВ «Апелла Консалт», за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) з якими, податковий кредит було розподілено позивачем між рядками 15.1. та 15.2. податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що вказаний розподіл з використанням частки відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій до сукупних обсягів постачання, містить розходження при розподілі податкового кредиту за контрагентом ПП «Житомиррадіоком», а саме: фактично застосовано частку розподілу в розмірі 65,41%, що призвело до завищення значення податкового кредиту за рядком 15.1. на 40,06 грн. ((204,92 грн. х 65,41%) - (204,92 грн. х 45,86%)).

Враховуючи, що відповідачем не надано обґрунтування бази оподаткування в сумі 447331,94 грн. (447372,00 грн. - 40,06 грн.), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність висновку податкового органу щодо неправильності визначення податкової бази.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Коростишівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області її правонаступником - Коростишівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев