Ухвала суду № 44877741, 09.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р.Справа № 816/5035/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 816/5035/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача в частині повернення ОСОБА_1 листом від 02.08.2013р. за вих. №15-39/697/6678 документів, а саме оригіналу виконавчого листа Октябрьського районного суду м. Полтави від 30.07.2013р. із доданими документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 звернувся до Головного Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області з заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтаві від 30 липня 2013 року, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року по справі № 554/1966/13 про стягнення з Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 1000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с. 5).

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, ОСОБА_2 зазначив, що є представником за довіреністю ОСОБА_1 та в додатках до вказаної заяви, серед іншого, вказав "копія довіреності від 07.05.2012 року (на 1 арк.)".

Заява подана ОСОБА_2 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області 30 липня 2013 року, що підтверджується вхідним штампом № 6746/16-16 у Журналу реєстрації вхідних документів, які надійшли з установ та організацій (а.с. 65-67).

Також з матеріалів справи слідує, що Головне Управління державної казначейської служби України у Полтавській області листом від 02 серпня 2013 року № 15-39/697/6678 повернув ОСОБА_1 оригінал виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2013 року № 554/1966/13-ц; 2/554/1733/2013 із доданими документами.

Вказаний лист та повернення виконавчого документу вмотивоване тим, що заява подана особою, яка не має відповідних повноважень на підставі підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Окрім того, в листі зазначено, що копія довіреності ОСОБА_1, щодо представлення її інтересів ОСОБА_2, подана до органу Казначейства з пакетом документів про виконання виконавчого листа, не завірена належним чином.

Не погоджуючи з діями відповідача, які полягають в поверненні документів, а саме: оригіналу виконавчого листа Октябрського районного суду міста Полтави від 30 липня 2013 року із доданими документами, ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку діям до Головного Управління Державної казначейської служби України у Полтавській області колегія суддів виходить з наступного.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845.

Так, Пунктом 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено, що органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

При цьому. з матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 подано заяву про прийняття до примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтаві від 30 липня 2013 року, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року по справі № 554/1966/13 про стягнення з Полтавського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 1000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди. Відповідно до вказаного виконавчого листа стягувачем є ОСОБА_1.

Наведені обставини не заперечуються та визнаються сторонами.

Пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено, що стягувачами є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Податковому кодексі України, Законах України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та "Про виконавче провадження".

Так, абзацом 5 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Статтею 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, на виконання наведених норм до органу Казначейства з заявою про примусове виконання виконавчого листа має звернутись стягувач або його уповноважений представник з посвідченою належним чином довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Згідно положень пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону України "Про нотаріат" вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

При цьому, сторонами не заперечується та обставина, що ОСОБА_2 при поданні заяви додано до неї ксерокопію довіреності, яка не була засвідчена нотаріально.

При цьому, згідно пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ подано особою, що не має відповідних повноважень.

Отже, до заяви не додано документ, який посвідчує повноваження представника, а доводи апеляційної скарги про пред'явлення співробітнику Головного Управління державної казначейської служби України у Полтавській області оригіналу довіреності при подачі заяви не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки представник органу казначейської служби не уповноважений посвідчити копію, виданої нотаріусом довіреності.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності вчинених відповідачем дій стосовно повернення ОСОБА_1 оригіналу виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2013 року № 554/1966/13-ц; 2/554/1733/2013 із доданими документами, а вимоги позивача вважає необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 816/5035/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2015 р.