Постанова № 44876165, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 року Справа № 904/587/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко Г.К., Чус О.В. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 05.06.2015р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Овчинніков Б.С., довіреність №29 від 01.01.15, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. у справі №904/587/15

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 223 843,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. у справі №904/587/15 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 223843,44 грн. та 4477 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін (а.с.125-128).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

21.09.2012р. між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) та публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії) було укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до п.1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№2,4,6 до колії №6 та №8 станції Терни; Рядова - стрілкою №8 до колії №6 Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А,3Б,І,ІІ,4,5, VI,7,8,9,10 станції Рядова за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.11 договору).

Згідно п.15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1).

Цей договір укладається терміном на 3 роки з моменту його підписання сторонами (п.20 договору).

За накладними №№ 41171653, 44624344, 44660652, 51569267, 51774271, 51774495, 51774313, 51754935 залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.44-56).

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Рядова Придніпровської залізниці.

По прибуттю вагонів на станцію призначення Рядова вантажоодержувач був повідомлений про прибуття на його адресу вантажу та готовність подавання залізницею вагонів на його під'їзну колію, що підтверджується відповідними записами у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

У зв'язку з неприйняттям відповідачем вагонів на свою під'їзну колію 11.09.2014р. на станції Рядова Придніпровської залізниці були складені акти загальної форми ГУ-23 №№6487, 6488, 6492, 6496, 6497, 6498, 6499, які підписані представниками ПАТ "ПівнГЗК" без заперечень (а.с.26-32).

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі ф.ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с.33-40).

Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за переліченими накладними на станції Рядова, за весь час затримки спірних вагонів позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 223843,44 грн., яка включена до відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №12099188 (а.с.41) (відомості представником відповідача підписані із застереженням про відсутність вини ПАТ "ПІВНГЗК" у затримці вагонів, а саме забороні на перевезення на адресу отримувача на Донецькій залізниці ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014р.).

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.307 Господарського кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та п.2 Тарифного керівництва №1 п.п.2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

У відповідності з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією Рядова Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції призначення Рядова Придніпровської залізниці розрахована плата за користування спірними вагонами за відомістю ф.ГУ-46 №12099188 у загальній сумі 223843,44 грн. з ПДВ (а.с.41).

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що простоювання вагонів на станції призначення Рядова відбулось не з його вини, а через заборону відправки вагонів на адресу отримувачів на Донецькій залізниці, відповідно до телеграми №ЦМЗ-14/1263 від 28.07.2014р. "Про заборону перевезень" на підставі звернення Донецької залізниці від 28.07.2014р. №01/2146.

Як встановлено господарським судом, зі змісту даної телефонограми вбачається, що заборона стосується виключно подальшої відправки вагонів на адреси отримувачів Донецької залізниці та не звільняє відповідача від обов'язку забрати їх зі станції призначення (а.с.84).

Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

Так, фактичне знаходження цих вагонів на станції призначення позивач доводить здійсненою фактичною оплатою за увесь час їх затримки, на підтвердження чого надав відповідні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, підписані представником відповідача з зауваженнями щодо того, що шляхи прийому були вільними для приймання вагонів (а.с.43-48).

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України унормовано, що відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомості ф.ГУ-46 №03099171 заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмове заперечення представника відповідача, викладене ним при підписанні відомості ф.ГУ-46, не свідчить саме по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами, викладених в цьому запереченні обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. у справі №904/587/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 15.06.2015р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя О.В.Чус