Постанова № 44876122, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 року Справа № 904/7143/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Тронза Ю.В., довіреність № 2 від 09.01.15, представник;

від позивача: Кузьменко Є.Я., довіреність № 14.02/17 від 02.06.15, начальник;

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вісмет", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі № 904/7143/13

За позовом Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №8 Міністерства охорони здоров"я України", м. Дніпродзержинськ

до Приватного підприємства "Вісмет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 108389,75 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року по справі № 904/7143/13 ( головуючий суддя - доповідач Юзіков С.Г., судді: Бєлік В.Г., Кармазіна Л.П. ) частково задоволені позовні вимоги Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №8 Міністерства охорони здоров"я України", м. Дніпродзержинськ до Приватного підприємства "Вісмет", м. Дніпропетровськ про стягнення 79991,0грн. збитків, завданих в результаті безпідставного вилучення з об'єкту підряду демонтованого майна - цегли та плит перекриття.

При прийнятті рішення суд керувався приписами статей 22, 224, 610, 525,526,623, частинами першої статті 193 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статей 4-6,33,34,44,49,75,82-84,115-177 Господарського процесуального кодексу України, висновками судової експертизи.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом не встановлено з яких причин відповідачем не був виконаний Договір підряду від 01 березня 2012 року №19-1/12 у повному обсязі.

Матеріали справи містять Договір від 02 липня 2012 року №74.07.12 про надання послуг з приймання та утилізації будівельних відходів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні відходи» та Приватним підприємством «Вісмет», який був виконаний сторонами в повному обсязі, що підтверджується актом №1 від 31 липня 2012 року про приймання передачу наданих послуг з утилізації 117,4 т будівельних відходів, які утворилися внаслідок виконання відповідачем зобов'язання за Договором підряду від 01 березня 2012 року № 19-1/12 та невиконанням ( порушенням) позивачем своїх обов'язків ( господарського зобов'язання) щодо надання місця для складування та зберігання будівельних матеріалів, відмовою позивача прийняти від відповідача за актом приймання-передачі демонтованих будівельних матеріалів, який складений та підписаний відповідачем.

Також , скаржник зазначає в апеляційній скарзі , що судом не застосовані, а значить порушені вимоги частини 1 статті 218, статті 219 Господарського кодексу України відповідно до яких підставою господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення правопорушення у сфері господарювання. Учасник відповідає за порушення господарського зобов'язання, якщо не доведе , що ним вжито заходів для недопущення господарського правопорушення, а якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії ( бездіяльність) другої сторони, суд має право звільнити відповідача від відповідальності.

Скаржник також не згоден із висновками судової експертизи, та відмови суду в проведенні додаткової експертизи.

Представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню з наступних підстав.

01 березня 2013 року сторонами укладено Договір підряду на демонтування будинку № 19-1/12 (далі Договір), за яким замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього Договору виконання підрядних робіт з демонтажу будівлі пологового будинку : «Об'єкт підряду: демонтаж будівлі, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору» ( пункти 1.1, 1.2, 1.3 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що вартість підряду за Договором є твердою, та визначається на основі Договірної ціни та кошторису, що є невід'ємною частиною договору.

Забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник ( пункт 4.1 Договору).

В пункті 4.2 Договору сторони узгодили, що матеріали, одержані від підрядника після демонтування, замовник буде використовувати із урахуванням норм витрат матеріалів, визначених законодавством.

Замовник передасть підряднику фронт робіт та дозвільну документацію протягом двох днів з дня підписання Договору ( пункт 6.1 Договору).

Згідно до пункту 6.3 Договору підрядник зобов'язався протягом п'яти днів після завершення виконаних робіт звільнити місце виконання робіт від сміття, будівельних машин та механізмів.

Відповідно до пункту 7.1 Договору контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування буде здійснюватися згідно з нормативними вимогами та умовами цього Договору.

Згідно до службової записки посадової особи позивача від 19 липня 2012 року від відповідача до позивача надійшли наступні документи: додаток № 1 до Договору №19-1/12 від 01 березня 2012 року, акти приймання передачі будівельних матеріалів №1,№2, отриманих від демонтажу будівлі ( а.с.53-55; том 1).

Згідно до частини 2 статті 840 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо робота виконується з матеріалу замовника, у Договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Укладений між сторонами Договір підряду на демонтування будинку від 01 березня 2012 року не містить способу виконання робіт.

Також в Договорі не обумовлена і не узгоджена кількість будівельних матеріалів після демонтажу будівлі, які відповідач повинен передати замовнику.

Висновки судової будівельно-технічної експертизи по справі № 904/7143/13 стосуються тільки ринкової вартості матеріалів, що могли б утворитися після демонтажу другого поверху будівлі пологового будинку по пр.Аношкіна,67 у м. Дніпродзержинську, матеріали відбору проб для експертизи вилучалися без присутності відповідача.

Згідно до пункту 7.1 Договору підряду на демонтаж будинку від 01 березня 2012 року № 19-1/12, контроль замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування буде здійснюватися згідно з нормативними вимогами та умовами цього Договору.

При зверненні відповідача до позивача з пропозицією про укладання Додатку № 1 до Договору підряду на демонтування будинку від 01 березня 2012 року № 19-1/12, відповідач пропонував позивачу ( у зв'язку із відсутністю можливості забезпечити ним зберігання будівельних матеріалів, утворених після демонтажу будівлі на території позивача) передати ці матеріали на відповідне зберігання відповідачу на його територію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, будинок 4-Б за актами передачі - приймання №1,№2 ( а.с.54-55; т.1).

Позивач відповідь на пропозицію відповідача не надав.

Договір підряду на демонтування будинку від 01 березня 2012 року № 19-1/12 умов і строків зберігання демонтованого матеріалу не містить.

Але, як вбачається з інвентаризаційного опису позивача від 20 липня 2017 року ( а.с.18; т.1) , позивачем відповідно до пункту 7.1 Договору здійснювався контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування, за результатами якого позивачем були взяті на бухгалтерський облік: плити перекриття у кількості 160 штук на суму 87568,0грн., цегли делікатної М-200 19110 штук на суму 13100,35грн., цегли чергової у кількості 22700 штук на суму 10481,4 грн. перемички 2 штуки, на суму 221,0грн., плити перекриття 41/23,58 на суму 2734,33грн., всього на суму 114105,08 грн., що свідчить про взяття на себе позивачем обов'язку про збереження вказаного майна , яке знаходиться у нього на балансі.

Здійснений відповідачем вивоз будівельних відходів за Договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю « Будівельні відходи» від 02 липня 2012 року № 74.07.12 на надання послуг по прийманню та утилізації будівельних відходів не свідчить про те, що відповідачем були вивезені саме ті матеріали, які вказані в інвентарному описі позивача від 20 липня 2012 року, і вартість яких позивач просить стягнути.

Згідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єку, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Неодержаними доходами є така втрата кредитором очікуваного збільшення (приросту) у майні, які ґрунтуються на точних даних, що безспірно підтверджують можливість одержання ним грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником, тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять докази противоправної поведінки відповідача, збитків позивача, причинного зв`язку між противоправною поведінкою та збитками і вини, а відтак відсутні і підстави для покладення на відповідача нарахованих позивачем збитків.

У зв"язку з вищевикладеним, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заявлених збитків, у зв'язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015року по справі № 904/7143/13 підлягає скасуванню.

Судовий збір за перегляд справи покладається на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вісмет", м. Дніпропетровськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015року у справі № 904/7143/13- скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №8 Міністерства охорони здоров"я України", м. Дніпродзержинськ на користь Приватного підприємства "Вісмет", м. Дніпропетровськ 913 грн.50 коп. судового збору за перегляд справи в апеляційній інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 червня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур