Рішення № 44875996, 10.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р.Справа № 922/2277/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ до Фермерського господарства "Матриця", с. Комсомольське про стягнення 20000,00 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014 року;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Первомайський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Матриця" про стягнення на користь позивача на рахунок Харківського відділення заборгованості за договором № 16/2010 від 20.12.2010 року про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 20000,00 грн. за період з 02.10.2013 року по 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2015 року було відкладено розгляд справи на 10 червня 2015 року об 11:00

Прокурор в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Позивач та відповідач в призначене судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів для формування справи.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/2277/15 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

20 грудня 2010 року між позивачем у справі - Харківським відділенням "Український державний фонд підтримки фермерських господарств" та відповідачем - Фермерським господарством "Матриця" було укладено Договір № 16/2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі-Договір).

Вищенаведений Договір № 16/2010 від 20.12.2010 року укладено між сторонами відповідно до конкурсу від 13.12.2010 року, за результатами якого відповідач - Фермерське господарство "Матриця" визнаний переможцем конкурсу для отримання фінансової підтримки на поворотній основі за рахунок державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №113).

Рішенням конкурсної комісії фінансова підтримка (допомога) виділена відповідачу в сумі 90000,00 грн. для придбання техніки, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка № 16 від 20.12.2010 року.

Пунктом п. 1 Договору № 16/2010 від 20.12.2010 року позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 90000,00 грн., а відповідач зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

На виконання умов п. 1 Договору від 20.12.2010 року, позивачем надано відповідачу фінансову підтримку у сумі 90000,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 326 від 24.12.2010 року.

Пунктом 3.4.2 вищенаведеного Договору від 20.12.2010 року сторони встановили графік повернення коштів фінансової підтримки (допомоги):

до 01.10.2011р. в сумі 10 000,00 грн.

до 01.10.2012р. в сумі 20000,00 грн.

до 01.10.2013р. в сумі 20000,00 грн.

до 01.10.2014р. в сумі 20000,00 грн.

до 20.12.2015р. в сумі 20000,00 грн.

Згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Також передбачено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Проте відповідач порушив умови наведеного вище Договору від 20.12.2010 року, за встановленим графіком грошові кошти не повернув. З дня укладення вказаного договору відповідачем було повернуто лише 10000,00 грн. фінансової допомоги ( 30.09.2011 року за період 01.10.2011 року).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2014 року Первомайською міжрайонною прокуратурою в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств було подано позов до Фермерського господарства "Матриця" про стягнення заборгованості за договором № 16/2010 від 20.12.2010 року у розмірі 40000,00 грн. за період з 01.10.2012 року по 01.10.2015 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.2014 року позовні вимоги у справі № 922/3402/14 задоволено повністю.

Проте, в порушення умов договору № 16/2010 від 20.12.2010 року відповідачем грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. за період з 02.10.2013 року по 01.10.2014 року позивачу повернуті так і не були.

У зв'язку з існуючою заборгованістю, 28.01.2015 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 19, в якій пропонував відповідачу добровільно здійснити повернення наявної заборгованості в розмірі 20000,00 грн. у десятиденний термін), однак відповідач відповіді на претензію не надав та грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. не повернув.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки надана відповідачу фінансова поворотна допомога за Договором №16/2010 від 20.12.2010 року є коштами державного бюджету України, неповернення яких завдає шкоду державі.

Таким чином, прокурор в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20000,00 грн., в обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на укладений між сторонами Договір № 16/2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 20.12.2010 року та платіжне доручення № 326 від 24.12.2010 року на суму 90000,00 грн., яке підтверджує факт надання відповідачу грошових коштів.

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїми правами, наділених його статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування заявлених позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, тощо.

Таким чином, на момент прийняття рішення у справі в матеріалах справи №922/2277/15 відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в розмірі 20000,00 грн. в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що заявлені Первомайським міжрайонним прокурором Харківської області позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Матриця" 20000,00 грн. боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Приписами ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору № 16/2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 20.12.2010 року, в якому сторони чітко визначили низку цивільних прав та обов'язків, що підлягають виконанню з боку сторін, оскільки відповідно до наведених вимог законодавства ці умови є обов'язковими для сторін.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. З ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм закону, а також враховуючи, що відповідач, в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені суду прокурором не спростував, не надав суду доказів належного виконання умов Договору, тобто доказів повернення спірних грошових коштів у розмірі 20000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи № 922/2277/15 доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. за майновий характер спору в даному разі покладаються на відповідача та підлягають стягненню з останнього на користь Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Матриця" (64111, Харківська область, Первомайський район, с. Комсомольське, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 32779865) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Олени Теліги, буд.8, кімн.58-А, 59, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, буд.21, кім. 618А, код ЄДРПОУ 22705646, р/р № 37126009000322 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) - 20000,00 грн. заборгованості за Договором № 16/2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 20.12.2010 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства "Матриця" (64111, Харківська область, Первомайський район, с. Комсомольське, вул. Харківська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 32779865) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2015 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2277/15