Рішення № 44875050, 09.06.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 рокуСправа № 912/1175/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М. Наливайко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1175/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Талне"

до Фермерського господарства "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича

про стягнення 112000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Байдак В.П., довіреність від 24.02.2015 ;

від відповідача - голова Божатарник С.К., у судовому засіданні 09.06.2015 не був присутнім;

від відповідача - Рамаданова Г.Г., довіреність від 22.04.2015;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Талне" (надалі - ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Талне", Позивач) звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Фермерського господарства "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича (надалі - ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича, Відповідач) 112000,00 грн коштів попередньої оплати, у зв'язку із невиконанням зобов'язань щодо поставки товару за умовами укладеного між сторонами Договору поставки №68 від 28.01.2015.

Ухвалою від 02.04.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено о 12:00 22.04.2015, витребувано від сторін необхідні для вирішення даного спору докази.

Ухвалою від 22.04.2015 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи до 11:00 26.05.2015.

У судовому засіданні 26.05.2015 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11:00 09.06.2015.

Позивач у позовній заяві, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору поставки №68 від 28.01.2015 та порушення ним норм статей 525, 526, 530, 610, 638, 693 Цивільного кодексу України та 173, 180, 188 Господарського кодексу України, просить стягнути зазначену заборгованість.

Відповідач подав господарському суду 22.04.2015 відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свою позицію Відповідач пояснює тим, що із змісту Договору поставки № 68 від 28.01.2015 випливає, що він діє до 01.07.2015, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають із даного договору, пунктом 2 Специфікації № 1 від 28.01.2015 передбачено строк поставки до 11.02.2015; Відповідачем заперечується як усна домовленість між Сторонами щодо попередньої оплати в сумі 112000 грн так і виставлення ним Позивачу рахунку на таку суму. Крім того Відповідач зазначає, що сума оплати за Договором поставки № 68 від 28.01.2015 складає 540000 грн. Як свідчать листи Позивача від 05.02.2015 та від 10.02.2015, у зв'язку із тим, що 29.01.2015 поставка пшениці не відбулася він просить повернути 112000 грн, посилаючись на Договір поставки № 68 від 28.01.2015, строк дії якого закінчується 01.07.2015 і яким не передбачено оплата 112000 грн. З огляду на викладені заперечення у відзиві на позов, Відповідач вважає, що підстави для повернення коштів у розмірі 112 000грн у відповідності до умов договору №68 від 28.01.2015 відсутні, оскільки він його умови не порушував, а доказів того, на підставі чого були нараховані 112000 грн Позивач не надав.

Також Відповідач подав господарському суду клопотання про витребування інформації з ПАТ "КБ "Надра" щодо надходження на рахунок Відповідача коштів у розмірі 112000 грн та про перерахування таких коштів на рахунок Позивача.

Господарський суд задовольнив таке клопотання Відповідача і від ПАТ "КБ "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію надійшов лист, відповідно до якого повідомляється, що 28.01.2015 на рахунок Відповідача надійшли кошти в розмірі 112000 грн від Позивача з призначенням платежу "Оплата за пшеницю зг. дог. № 68 від 28.01.2015 в т.ч. ПДВ 20% 18666,67 грн"; 30.01.2015 Відповідач виставив платіжне доручення № 7 на перерахування з його поточного рахунку 112000 грн на користь Позивача з призначенням платежу: "повернення авансу по договору №68 від 28.01.15 в зв'язку з неприйняттям готової продукції"; 06.02.2015 у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації Відповідачу було повернено розрахунковий документ на суму 112000 грн.

26.05.2015 Позивач надав господарському суду додаткові пояснення до позовної заяви, у яких повідомляє, що рахунок, який виставлявся Відповідачем до сплати Позивачу відсутній, оскільки він був пересланий засобами факсимільного зв'язку та відразу оплачений Позивачем без подальшого зберігання.

Від Позивача 04.06.2015 до господарського суду надійшли додаткові пояснення до позовної заяви. У вказаних поясненнях Позивач зазначає, що у пункті 7.1. Договору поставки № 68 від 28.01.2015 зазначається, що копії даного Договору, які підписані за допомогою засобів факсимільного зв'язку, мають юридичну силу оригіналу до моменту отримання оригіналів Договорів (на протязі 30 календарних днів) та приймаються Сторонами до виконання. Відповідно до пункту 3 статті 207 Цивільного кодексу України, а саме використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститись зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Таке нормативне обґрунтування, за твердженням Позивача, дає змогу сторонам працювати по копії договору до отримання оригіналу, адже виходячи із ситуації, яка склалась, фактично сторони знаходяться у різних областях, що унеможливлює відразу скріпити правочин мокрими печатками, тому до уваги були взяті факсокопії Договору № 68 від 28.01.2015, які були отримані від Відповідача засобами факсового зв'язку. Також Позивач наголошує, що він направляв оригінали Договору № 68 від 28.01.2015 поштою.

08.06.2015 Головою Фермерського господарства "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича подано пояснення, відповідно до якого він не погоджується із позицією Позивача щодо укладеності Договору поставки № 68 від 28.01.2015, оскільки ним не підписувалась факсимільна копія такого договору та не довіряв підписувати його іншій особі, а якщо така копія і була направлена факсом з телефону бухгалтера, то це зроблено без його згоди. Відповідно до частини 3 статті 207 Цивільного кодексу України, використання при укладенні договору факсимільного підпису дозволяється, але за умови наявності між сторонами письмової угоди, в якій присутні зразки власноручних підписів осіб, уповноважених на укладання договору; для того, щоб договір вважався укладеним, необхідно досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов як у встановленому законом порядку, так і у встановлений законом формі. Як висновок, Відповідач вважає, що посилання Позивача на пункт 7.10 неукладеного договору є безпідставним. Дії Позивача направлені нібито на виконання умов Договору та перерахування Відповідачу коштів в сумі 112000 грн, спростовується самим дефектним договором, на який посилається Позивач. У такому Договорі не передбачена оплата частинами товару, так як пункт 3.1. Договору передбачає оплату товару шляхом 100% перерахунку коштів на банківський рахунок продавця протягом 3-х банківських днів від дати поставки товару та отримання документів, передбачених пунктами 2.2, 7.1, 7.5 Договору. Так як товар не було поставлено, то не було підстав для перерахування 112000 грн. Відповідач стверджує, що не направляв Позивачу рахунок на вказану суму, а тому ризики повернення таких коштів Позивач повинен нести сам. Відповідач намагався допомогти Позивачу повернути безпідставно перераховані кошти, про що свідчить переписка з банком "Надра", але в зв'язку з проблемами банку не вдалося цього зробити. Таким чином голова Фермерського господарства "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича заперечує проти стягнення з Відповідача коштів в сумі 112000 грн, але зазначає, що не заперечує проти стягнення їх з його банківського рахунку 26006190643001 в ПАТ КБ "Надра" м. Київ, МФО 380768, ЄДРПОУ 321696636.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник Відповідача позов заперечив із підстав, зазначених у його письмових поясненнях.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2015 ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича (Продавець) та ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Талне" (Покупець) уклали договір поставки № 68 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю врожаю 2014р. (надалі - Товар) на умовах, передбачених даним Договором.

Кількість, якість, ціна Товару вказується в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. Договору).

Продавець здійснює поставку Товару в повному об'ємі на умовах: СРТ Інкотермс - 2010р. (поставка Товару на склад Покупця транспортом Продавця) за адресою: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Незалежності, буд. 8 (пункт 2.1. Договору). Покупець здійснює оплату Товару шляхом 100% перерахунку коштів на банківській рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати поставки Товару та отримання Документів, передбачених пунктами 2.2, 7.1, 7.5 (пункт 3.1. Договору). Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата вважається здійсненою в момент надходження коштів на банківський рахунок Продавця.

Договір, засвідчений факсимільним відтворенням підпису директора Позивача, за твердженням Позивача, направлений на адресу Відповідача засобами факсимільного зв'язку, після такого отримання Договір підписаний Відповідачем та засвідчений печаткою підприємства Відповідача і після цього направлений Відповідачем засобами факсимільного зв'язку Позивачу. Відповідач заперечує підписання такого Договору, але у судовому засіданні представники Відповідача підтвердили, що номер телефону, зазначений на зразку Договору, з якого, відповідно, направлявся останній, що надійшов Позивачу, належить ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича.

Враховуючи заперечення Відповідача щодо укладеності Договору, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступні положення законодавства, що слід застосувати до даних правовідносин.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів, так відповідно до частин 1-3 вказаної статті зазначено наступне. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

На підставі вищевикладеної правової норми господарський суд вважає Договір укладеним у спрощений спосіб, а саме шляхом направлення факсограм, оскільки такий спосіб укладення передбачено сторонами у самому Договорі. Так відповідно до пункту 7.10 Договору копії даного Договору, що підписані за допомогою засобів факсимільного зв'язку мають юридичну силу оригіналу до моменту отримання оригіналів Договору (на протязі 30 календарних днів) та приймаються Сторонами до виконання. Посилання голова ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича на те, що він не знав хто відправив Договір з факсу його бухгалтера також не розцінюється господарським судом як належний довід, оскільки на Договорі стоїть не факсимільний його підпис, а справжній, але відправлений факсом.

Вищевикладеним спростовуються доводи Відповідача щодо неукладеності Договору.

Додаток до договору - Специфікація № 1 від 28.01.2015 також укладена сторонами у вищезазначений спрощений спосіб.

Так у Специфікації № 1 від 28.01.2015 зазначено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити наступний Товар на умовах даного Договору: Пшениця по ДСТУ - 3768 - 2010, одиниця виміру - т, кількість товару - 200, ціна за 1 тонну, в т.ч. ПДВ - 2700,00, загальна вартість (з ПДВ) в грн - 540000,00. Строк поставки до 11 лютого 2015 року.

За твердженням Позивача, під час укладення Договору сторони досягли усної домовленості про попередню оплату частини Товару, який підлягав поставці за цим Договором. Проте Відповідач існування такої усної домовленості заперечує.

За твердженням Позивача, на виконання такої усної домовленості Відповідач надіслав Позивачу рахунок на суму 112 000 грн, який Позивачем був оплачений, що підтверджується платіжним дорученням №5059 від 28.01.2015, у якому в рядку "Призначення платежу» зазначено: «Оплата за пшеницю зг. Дог.№ 68 від 28.01.15 в т.ч. ПДВ 20% 18666,67 грн" (а.с. 23). Проте рахунку на таку суму, що виставлений Відповідачем Позивач господарському суду не надав, а Відповідач заперечив виставлення цього рахунку.

Господарський суд зауважує, що сторони у відповідності до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України мають довести обставини, на які посилаються, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише у поданні сторонами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Згідно з приписами статті 34 цього ж кодексу господарський су приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав господарському суду рахунку Відповідача, виданого на перерахування попередньої оплати за Договором, та не довів іншими належними та допустимими доказами його існування та погодження сторонами умови щодо перерахування попередньої оплати за даним Договором.

Отже господарський суд погоджується із позицією Відповідача щодо неузгодження попередньої оплати товару. Відповідно до Додатку № 1 до Договору загальна вартість товару (з ПДВ) складає 540000 грн, сума 112000 грн ні у Договорі ні у Додатку № 1 до нього не значиться.

Також господарський суд бере до уваги те, що сторонами погоджено строк поставки товару до 11.02.2015 (пункт 2 Специфікації № 1, що є додатком до Договору). У той же час відповідно до поданих Позивачем листів № 33 від 05.02.2015 та № 41 від 10.02.2015, які направлялись ним Відповідачу (а.с. 25, 26), Позивач зазначав, що у зв'язку із непоставкою 29.01.2015 пшениці 3 класу, просить повернути кошти в розмірі 112000 грн. Враховуючи зазначене, господарський суд убачає протиріччя у змісті умов Договору щодо здійснення поставки товару до 11.02.2015 та листів Позивача, які датовані до 11.02.2015, щодо вимоги повернути кошти у зв'язку із непоставкою товару саме 29.01.2015.

Сторони не подали господарському суду доказів на підтвердження наявності між ними будь-яких інших договірних відносин, відповідно до яких мала бути здійснена передоплата в розмірі 112000 грн і відбутися поставка пшениці 29.01.2015.

У зв'язку із викладеним, господарський суд погоджується із позицією Відповідача, що кошти в розмірі 112000 грн набуті ним без достатньої правової підстави.

У даному випадку слід застосовувати норми статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, незважаючи на те, що безпідставне набуття Відповідачем таких коштів сталося з вини Позивача, Відповідач зобов'язаний повернути такі кошти.

17.02.2015 Позивач направив Відповідачу телеграму, у якій просив, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору поставки № 68 від 28 січня 2015 року, повернути перераховані кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "КХП Талне" протягом 2-х банківських днів (а.с. 27-28).

Відповідач направив засобами факсимільного зв'язку копію платіжного доручення № 7 від 30.01.2015 на суму 112 000,00 грн із зазначенням в графі "Призначення платежу" "Повернення авансу по договору № 68 від 28.01.15 в зв'язку з неприйняттям готової продукції" (а.с. 24).

Отже Відповідач здійснив заходи щодо повернення коштів у розмірі 112000 грн.

В матеріалах справи міститься лист від 21.05.2015 за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "Надра", відповідно до якого повідомляється, що 28.01.2015 на поточний рахунок Відповідача надійшли грошові кошти в сумі 112 000грн від Позивача, а 30.01.2015 ФГ "Агро Перспектива" виставило платіжне доручення № 7 на перерахування з поточного рахунку №26006190643001, відкритого в ПАТ КБ "Надра", 112 000,00 грн на користь ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Талне" з призначенням платежу "повернення авансу по договору № 68 від 28.01.15 в зв'язку з неприйняттям готової продукції"; 06.02.2015, у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації, Фермерському господарству "Агро Перспектива" було повернуто розрахунковий документ на суму 112 000,00 грн.

Підсумовуючи зазначене, господарський суд доходить висновку, що кошти в розмірі 112000,00 грн на поточний рахунок Відповідача надійшли, проте станом на день вирішення даного спору не повернуті з рахунку Відповідача на рахунок Позивача.

Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачені випадки, в яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню. У даному переліку та в інших законах не передбачено випадків, які б виключали можливість повернення коштів у зв'язку із введенням тимчасової адміністрації у банку, що обслуговує набувача таких коштів.

Також господарський суд спростовує доводи Відповідача щодо можливості повернення коштів у розмірі 112000 грн лише з того рахунку, на який вони були перераховані наступним. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 19.08.2014 №№ 925/1015/13, 925/1059/13 та 925/1011/13 і від 02.09.2014 № 925/2112/13, кошти, помилково переказані платником, з моменту їх зарахування на рахунок отримувача переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта і не є набувачем цих коштів.

Отже при розгляді даного спору визначальним є те, що рахунок, на який були перераховані кошти належить Відповідачу, а не конкретний номер такого рахунку чи банк, в якому цей рахунок знаходиться, а тому, як наслідок, кошти в розмірі 112000 грн перейшли у власність Відповідача. Отже, оскільки Відповідач є власником коштів у розмірі 112000 грн, то позов підлягає задоволенню про стягнення таких коштів з нього, а не з конкретного його рахунку.

Щодо правомірності застосування господарським судом у даних спірних правовідносинах інших правових норм, ніж ті, що зазначені Позивачем у позові господарський суд звертає увагу на таке. У разі, коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту, або обраний особою, яка звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення його порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений факт порушення прав цієї особи (позивача), то суд має право сам визначити належний спосіб судового захисту і ухвалити відповідне рішення щодо захисту порушеного права.

В силу статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право самостійно визначитися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог та порушення останнім положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 18.12.2012 по справі №6/5005/3915/2012).

Таким чином, господарський суд задовольняє позов ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Талне" щодо стягнення 112000 грн з ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ФГ "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Агро Перспектива" Божатарника Станіслава Кириловича (26410, Кіровоградська обл., Ульяновський р-н, с. Вільхове, вул. Польова, буд. 8, ідентифікаційний код 32169636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Талне" (20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Незалежності, буд.8, ідентифікаційний код 36779832) кошти в розмірі 112000,00 грн та 2240,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 15.06.2015.

Суддя Є. М. Наливайко